Росія вже втратила мільйон військових убитими та пораненими, однак досі не змогла наблизитися до перемоги у війні проти України. Та, як вважає американський історик Майкл Кіммедж, набагато важливішою втратою для Кремля є розрив із Заходом — головним джерелом економічного та технологічного прогресу Росії протягом століть. Про це він написав на сторінках The New York Times.
Вчений наголошує: метою вторгнення Путіна була не лише спроба загарбати українські території, а й демонстрація слабкості Заходу. Кремль розраховував, що західні країни, як і раніше, не зможуть зберегти єдність, і тим самим відкриють Росії шлях до посилення свого геополітичного впливу.
Проте результат виявився протилежним: замість перемоги Москва зазнала стратегічної поразки, яка може коштувати їй століття прогресу. Війна проти України не лише вдарила по армії й економіці Росії, а й остаточно розірвала її зв’язки з європейськими країнами. Саме завдяки цим зв’язкам, зазначає Кіммедж, Росія впродовж століть долала власну відсталість і бідність, розвивала промисловість і армію.
Автор робить історичний екскурс, зазначаючи, що ще з XVII століття Росія активно інтегрувалася у європейський політичний та економічний простір. Торгівля, культура, технології – усе це надходило з Європи й ставало базою для модернізації російської імперії. Навіть у радянські часи, попри ідеологічне протистояння, Москва зберігала численні зв’язки із Заходом.
З приходом до влади Володимира Путіна ситуація почала змінюватися. Його прагнення до геополітичного реваншу поступово призвело до дедалі глибшого конфлікту з Європою та США. Але саме вторгнення до України, на думку історика, остаточно обрубало мости: Європа згуртувалася навколо ідеї стримування Росії, згортає економічні та наукові зв’язки, переозброюється та посилює НАТО.
Кіммедж зазначає, що Путін не планував повного розриву — він прагнув повернути Росію на роль гравця в європейських справах і диктувати свої умови. Але ці плани провалилися: Європа об’єдналася, Захід відмовився від звичних контактів із Росією, а країна опинилася в ізоляції.
За словами історика, у цьому й полягає найбільша поразка Кремля: Захід може дозволити собі втратити Росію, але Росія — не може дозволити собі втратити Захід. І цей розрив, попереджає Кіммедж, може відкинути російську державу на десятиліття назад, зруйнувавши її перспективи розвитку.
Це, підсумовує автор, не просто невдала війна — це стратегічна катастрофа, що ставить під сумнів саму ідею “російської величі”, сформованої за останні чотири століття.
