В рамках мінеральної угоди із США Україна затвердила перші кроки для дозволу приватним інвесторам використовувати велике державне родовище літію, повідомили урядові посадовці.
Цей проєкт стане першим, який отримає зелене світло в рамках цієї угоди, пише The New York Times.
За словами двох посадовців уряд погодився розпочати підготовку рекомендацій щодо відкриття тендеру для компаній на видобуток літієвого родовища “Добра” в центральній Україні. Це одне з найбільших родовищ літію в Україні — мінералу, критично важливого для виробництва електричних батарей.
Серед ймовірних учасників тендеру — консорціум інвесторів, до якого входить компанія TechMet, енергетична інвестиційна фірма з частковою участю уряду США, та мільярдер Рональд С. Лаудер — близький друг Трампа. Ця група вже давно виявляла інтерес до родовища “Добра”, закликаючи Зеленського відкрити тендер ще наприкінці 2023 року.
Відповідно до угоди, половина доходів, які уряд України отримуватиме від видобутку мінералів, спрямовуватиметься до спільного україно-американського інвестиційного фонду. Ці кошти планують реінвестувати в економіку України, хоча США також претендуватимуть на частину прибутків.
Підготовка рекомендацій, за оцінками, триватиме кілька тижнів, і уряд України ще може вирішити не відкривати тендерний процес. Натомість рішення українського уряду є сигналом, щоб довести Трампу, що угода рухається вперед, попри все більші побоювання, що Білий дім може віддалитися від війни.
Сполучені Штати виявляють особливий інтерес до залучення українських критичних мінералів як способу зменшити залежність від Китаю, який домінує в глобальних ланцюгах поставок. Пекін використовував обмеження на експорт цих мінералів, щоб тиснути на Трампа щодо укладення торгівельної угоди.
Українські урядовці стверджують, що країна володіє родовищами майже половини з 50 мінералів, які Сполучені Штати вважають критичними для своєї економіки та національної безпеки. Так Київська школа економіки (KSE) зазначає, що Україна має найбільші запаси титану в Європі та третину літієвих запасів континенту.
Проте аналітики галузі попереджають, що більшість проєктів в рамках угоди стануть операційними лише через десятиліття. Це означає, що спільний україно-американський інвестиційний фонд навряд чи генеруватиме значні доходи впродовж найближчих років і може стати прибутковим лише після завершення каденції Трампа.
Інвестори також обережно ставляться до країни, де корупція тривалий час перешкоджала продажу державних активів. Для зменшення ризиків американські інвестори виступають за використання моделі угоди про розподіл продукції — контракту, який дозволяє інвесторам видобувати мінерали в обмін на частку продукції з українським урядом.
Такий тип угоди приваблює інвесторів, оскільки діє десятиліттями, забезпечуючи довгострокову стабільність, а також пропонує податкові пільги та можливість вирішувати спори через міжнародні арбітражні суди. До слова, тендерний процес, який Україна запустила в понеділок для родовища “Добра”, базується саме на угоді про розподіл продукції.
Щоб прискорити отримання прибутків, міністерка економіки Юлія Свириденко запропонувала, щоб спільний інвестиційний фонд також підтримував проєкти в оборонній промисловості України.
У країні працюють заводи, які виробляють дрони, снаряди та артилерійські гармати за значно нижчими, ніж американські чи європейські, цінами, але бракує капіталу для масштабування виробництва. Натомість американські компанії могли б надати цей капітал, а доходи від майбутніх продажів зброї врешті-решт поповнили б фонд, зазначила Наталія Шаповал, керівниця аналітичного центру KSE Institute.
