З початку повномасштабної війни в Україні різко зросла кількість кримінальних справ щодо ухилення від мобілізації.
За даними Державної судової адміністрації, у 2022 році суди розглядали 444 такі справи, у 2023-му — вже 2021, а у 2024 році — 2694. Разом із цим зростала і кількість вироків: 186 засуджених у 2022 році, 930 — у 2023-му, і 618 — у 2024-му.
Утім, паралельно зросла й кількість випадків, коли суди звільняли обвинувачених від відповідальності. Якщо у 2022 році такі рішення ухвалювали щодо 19 осіб, то у 2023-му — вже 138. Основним інструментом тут стала стаття 48 Кримінального кодексу — «звільнення у зв’язку зі зміною обстановки», інформує Главком.
Один із прикладів — підприємець із Ромнів Сумської області Петро С., який проігнорував повістку восени 2024 року. Його оголосили в розшук, хоча раніше з військового обліку він був знятий. Попри це, суд звільнив його від відповідальності в березні 2025-го, оскільки чоловік таки мобілізувався.
Схожа історія — з аграрником Олегом В. із Хмельниччини, офіцером запасу. Після двох вироків за «ухилення» і трирічного терміну, який залишався чинним, він усе ж пішов служити.
На початку березня 2025-го, коли справа зайшла в апеляційний суд, агробізнесмен вирішив мобілізуватися. Цей факт став підставою для скасування вироку.
«На переконання колегії суддів, та обставина, що Олег В., який обвинувачується в умисному ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, набув статусу військового службовця під час мобілізації, проходить військову службу, свідчить про те, що внаслідок зміни обстановки він перестав бути суспільно небезпечною особою. Отже, доцільність застосування до особи заходів кримінально-правового впливу відсутня», – сказано в ухвалі апеляційного суду.
Такі випадки свідчать: для тих, хто потрапив у поле зору Феміди через «бойову» повістку, рішення служити — шанс уникнути тюрми.
Нагадаємо, в Україні за відмову від мобілізації передбачена кримінальна відповідальність (стаття 336 Кримінального кодексу) – від трьох до п’яти років позбавлення волі.
