Супутникові знімки, опубліковані газетами The New York Times та Wall Street Journal, свідчать про систематичне нарощування російських військових об'єктів поблизу фінського кордону. Зокрема, в районі Кам'янка (Ленінградська область), розташованому лише за 60 кілометрів від фінської території
Генерал-майор Самі Нурмі, керівник стратегічного відділу Сил оборони Фінляндії, заявив, що країна “дуже уважно” стежить за маневрами Москви і готується до найгіршого сценарію, особливо після завершення війни в Україні.
З лютого 2025 року на кордоні з Фінляндією було розміщено понад 130 армійських наметів для російських солдатів. Враховуючи щільність забудови, район здатний прийняти до двох батальйонів особового складу армії РФ чисельністю понад дві тисячі військовослужбовців.
У Петрозаводську на відстані близько 160 кілометрів від кордону з Фінляндією завершується будівництво трьох капітальних сховищ бронетехніки, кожне з яких може вмістити понад 50 одиниць. За даними фінської військової розвідки, у Петрозаводську планується розгортання нового російського армійського штабу, покликаного координувати дії великого угруповання військ, чисельність якого може досягти кількох десятків тисяч людей
Особливе занепокоєння Гельсінкі викликає відновлення вертолітної бази Північноморськ-2, розташованої за Полярним колом. Цей об’єкт було виведено з експлуатації у 1998 році, проте сьогодні його інфраструктура активно реконструюється з метою розміщення армійської авіації та забезпечення дій в Арктиці. Також зафіксовано посилення складу та матеріального забезпечення одного з полків безпілотної авіації, дислокованого поблизу фінського кордону.
«Ми спостерігаємо системне нарощування у наших рубежів військової інфраструктури, а також підготовчі заходи, які дають змогу після завершення конфлікту в Україні оперативно розгорнути боєздатні формування», – наголосив генерал-майор Нурмі. За його словами, дії Москви свідчать про потенційну передислокацію до північно-західного оперативного спрямування значних сил, у тому числі мотострілкових та бронетанкових з’єднань.
У відповідь на нарощування російських військ, Фінляндія вже завершила будівництво перших 35 км із запланованих 200 км паркану на кордоні з Росією. Цей бар’єр, оснащений камерами, сенсорами та освітленням, спрямований на посилення контролю за кордоном і запобігання потенційним загрозам.
Фінська влада, усвідомлюючи нову стратегічну реальність, активізувала комплекс оборонних заходів. Серед них – розширення програм територіальної оборони, збільшення кількості навчальних зборів, а також запуск курсів підготовки до надзвичайних ситуацій, які щодня відвідують сотні громадян.
Нагадаємо, що Фінляндія вступила до Північноатлантичного альянсу у квітні 2023 року. А вже за рік до неї приєдналася досі нейтральна Швеція, що викликало різку реакцію Кремля. У відповідь на розширення НАТО в Північній Європі російські офіційні особи заявили про намір вжити симетричних «військово-технічних і політичних заходів».
Військові аналітики вказують, що незважаючи на непорівнянність російської активності біля фінських кордонів з масштабами концентрації військ РФ перед вторгненням в Україну в лютому 2022 року, вона є початковими етапами стратегічного розгортання. У перспективі російська військова присутність у цьому районі може бути посилена в рамках концепції зонального домінування в Арктичному та північно-західному операційних напрямках.
Ед Арнольд, експерт Королівського інституту оборонних досліджень Великобританії, заявив, що у разі військового конфлікту в Балтійському регіоні між НАТО і Росією, Фінляндія, найімовірніше, візьме активну участь у контрнаступних діях. Зокрема, Арнольд допускає можливість наступу фінських військ на Мурманський півострів для того, щоб нейтралізувати Північний флот РФ і перерізати логістичні артерії між Санкт-Петербургом і Кольським півостровом.
У відповідь на зростання загрози уряд Фінляндії заявив про намір збільшити оборонні витрати до 3 відсотків ВВП. Поряд із цим планується продовження граничного віку перебування в резерві до 65 років, що дозволить фінам до 2031 року сформувати мобілізаційний ресурс чисельністю до 1 мільйона осіб.
У квітні 2025 року прем’єр-міністр Петтері Орпо оголосив про вихід Фінляндії з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Цей крок став продовженням аналогічних рішень Польщі, Латвії, Литви та Естонії та був мотивований необхідністю зміцнити оборону кордонів на тлі агресивної політики Росії.
