Очільник Кремля Володимир Путін направив до Вашингтона главу російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. Його називають у тому числі одним із ключових переговорників із США з економічних та інвестиційних питань.
Москва хотіла б зберегти позитивний тренд у налагодженні російсько-американських відносин. Після того, як днями Трамп кілька разів пригрозив новими жорсткими санкціями (у тому числі у нафтовій галузі) Росії, підозрюючи, що вона тягне час на переговорах, у візиті Дмитрієва до Вашингтона, схоже, з’явилася терміновість. Згідно з повідомленням Reuters вчора, 2 квітня, вже відбулась зустріч Дмітрієва зі спецпредставником США Стівом Уіткоффом, який вважається «найсприятливішим» до Москви членом команди переговорників Трампа і вже зустрічався особисто з Путіним.
Зустріч відбулася у середу на тлі спроб президента Дональда Трампа припинити російсько-українську війну та тиску на Москву й Київ. Про що саме йшлося під час переговорів, наразі невідомо, зазначає видання.
Кирило Дмитрієв та Наталія Попова – його дружина, найкраща подруга дочки Путіна
Дмитрієва на Заході вважають людиною, якій Путін довіряє. Його дружина Наталія Попова є заступником директора Фонду «Іннопрактика», який пов’язують із молодшою дочкою російського президента Катериною Тихоновою (вони найкращі подруги). Сам Дмитрієв перебуває під санкціями США, проте заради поїздки до Америки (це перший візит до США такого високопосадовця після лютого 2022 року) санкції були припинені, інакше Дмитрієв просто не отримав би візу і його не впустив би прикордонник в аеропорту. Важливо також відзначити, що Кирило Дмитрієв, мабуть, один із тих у російському керівництві, хто найкраще знає, як вести справи з американцями, пише видання haggin.az.
В Америку він, який народився ще в радянській Україні, потрапив у 14-річному віці за шкільним обміном і майже безперервно провів там 13 років. Закінчив Стенфорд (бакалавр з економіки з відзнакою) та Гарвард (школа бізнесу), потім працював інвестбанкіром у Goldman Sachs у Нью-Йорку та консультантом у McKinsey & Company у Лос-Анджелесі, Москві та Празі. Після остаточного повернення Росію 2000 року продовжував працювати у західних компаніях. У 2011 році він очолив створений тоді РФПІ, розміри якого оцінюються в 10 млрд дол. , Серед партнерів були також BlackRock, Goldman Sachs і Deutsche Bank), інвестувавши майже сотню проектів в РФ на загальну суму понад 2,1 трлн рублів майже в усіх регіонах Росії.
Дмитрієв вже після перших російсько-американських консультацій у Саудівській Аравії відгукнувся про них оптимістичніше за всіх інших. Зокрема, він говорив, що Росія та Америка вже почали обговорювати спільний проект із рідкісноземельних металів. Втрати американського бізнесу від відходу з РФ він оцінював у 300 млрд дол. (Такої високої оцінки в інших джерелах не зустрічалося), даючи зрозуміти, що повернення представляло б величезний інтерес для компаній зі США. Хоча поки жодна американська фірма з тих, що пішли про намір повернутися публічно, не заявляла. Також Дмитрієв говорив про зацікавленість Росії у залученні західних (американських насамперед) інвесторів для розвитку Арктики та розробки її копалин. Це покликане «правильно лягти» на наміри Трампа всіляко заохочувати американську експансію до регіону, включаючи придбання Гренландії у Данії.
Можливо, у розмові з Віткоффом Дмитрієв запропонує ще якісь напрямки співпраці, цікаві Москві. У тому числі він може обговорити питання щодо послаблення якихось американських санкцій. Раніше Москва висунула умовою відновлення «чорноморської ініціативи» (припинення військових дій на Чорному морі) зняття санкцій з російського аграрного сектора, включаючи фінансові, у тому числі перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT, зняття обмежень з обслуговування російських суден, що перевозять аграрні вантажі та мінеральні добрива, а також мінеральні добрива. Проте виконання багатьох із цих вимог залежить від Європи, яка й чути про це не хоче. Можливо, Дмитрієв обговорить «коригування» умов так, щоб вони не стопорили весь переговорний процес. Примітно, що днями міністр промисловості та торгівлі Росії Антон Аліханов зауважив, що у США утримуються закуплені Росією авіазапчастини на $500 млн (вони вже були оплачені), і Москва зацікавлена у розблокуванні їх постачання. Також, за його словами, Москва хотіла б домогтися визнання ремонту літаків Airbus та Boeing, проведеного без дозволу виробників. Це важлива проблема, оскільки, опинившись під санкціями, російська авіагалузь має наростаючі проблеми з обслуговуванням свого авіапарку.
Дмитрієв уособлює цілком самостійний «трек» у російсько-американських переговорах, заточений насамперед на бізнес та пошук взаємних інтересів. Його місія – зберегти переговорний трек з США там, де це ще можливо.
