Україна продовжує стикатися з проблемами мобілізації, які загострилися на тлі браку піхоти та невдоволення військових. Проблема, здається, не лише у людях, які не бажають служити, а й у системі, яка нагадує “радянщину” і не пропонує стратегічного підходу. Ветерани, експерти та військові відкрито критикують поточну мобілізаційну політику, називаючи її провальною.
Відповідальність Верховної Ради та страх втратити рейтинги
Екс-командир батальйону “Айдар” Євген Дикий вказує на те, що ключова відповідальність за провал мобілізації лежить на цивільній владі, зокрема на Верховній Раді. За його словами, депутати бояться ухвалювати непопулярні закони через побоювання втратити рейтинги.
“Депутати провалили голосування за закон, який мав посилити мобілізацію, буквально одним голосом. Вони бояться, бо “мудрий народ” вважає це непопулярним рішенням”, – зазначив Дикий.
Він наголошує на важливості запровадження чітких термінів служби, щоб кожен військовий знав: його участь у війні не триватиме нескінченно.
Система мобілізації: радянщина чи стратегія
Капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко критикує поточну систему, називаючи її примусовою і неефективною. За його словами, Україні варто запозичити досвід скандинавських країн чи Ізраїлю, де мобілізація будується на діалозі між державою і громадянином.
“Фінляндія має оперативний резерв у 1,2 млн громадян при населенні всього 5 мільйонів. Кожен із них знає, до якої частини він належить, і має готову форму. У нас же зробили облік і закрили кордони, але це не працює”, – каже Риженко.
На його думку, нинішні кроки, як-от закриття кордонів і примусова мобілізація, нагадують радянський підхід і не дають очікуваних результатів.
Масова мобілізація: чому цифри не вирішують проблему
Риженко також розкритикував заяви про необхідність терміново мобілізувати 160 тисяч військовозобов’язаних. Він наголосив, що немає сенсу набирати людей, якщо для них немає достатньо зброї чи належної підготовки.
“Оголошувати такі цифри – це не стратегія, а метушня. Без системного підходу такі дії можуть призвести лише до хаосу”, – зазначив він.
Що потрібно змінити?
Експерти сходяться на думці, що Україні необхідно терміново реформувати систему мобілізації:
- Запровадити чіткі терміни служби. Це дозволить військовим знати, що вони повернуться додому через певний час.
- Перейти до системи резервів. Як у Фінляндії чи Ізраїлі, кожен громадянин має знати свою частину і бути готовим до служби.
- Змінити підхід ТЦК та ВЛК. Замість примусових заходів побудувати діалог із громадянами.
- Переглянути мобілізаційні плани. Не озвучувати цифри без забезпечення зброї та підготовки.
Підсумок: стратегія замість хаосу
Україна потребує не лише мобілізації, а й відновлення довіри між державою та громадянами. Без реальних реформ і системного підходу будь-які спроби залучення нових військових будуть приречені на провал. Час залишити радянські методи в минулому і створити сучасну, ефективну систему оборони.
