В Україні можуть розглянути в першому читанні євроінтеграційний законопроєкт про захистт персональних даних. Проте фахівці виявили в документі низку серйозних проблем – від корупційних ризиків та можливого приховування інформації про злочинців до запровадження непомірно високих штрафів до 20 млн грн для фізосіб.
Йдеться про законопроєкт №8153, який був зареєстрований у Верховній Раді ще у жовтні 2022 року. Авторами документа є група народних депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком (“Слуга народу”). За даними джерел YouControl, зайнятися розглядом законопроєкту нардепи можуть вже найближчими днями.
Документ позначений як євроінтеграційний. Він передбачає імплементацію положень GDPR – “Загального регламенту захисту персональних даних”, затвердженого в ЄС у 2018 році. Його основною метою є захист персональних даних громадян, які збирають, обробляють та зберігають компанії. GDPR встановлює чіткі правила збору та обробки даних, зокрема правила отримання згоди на збір та обробку даних, інформування про використання даних, а також правила про права осіб на доступ до своїх персональних даних та їх виправлення.
Проте український законопроєкт викликав занепокоєння серед громадського сектору, бізнесу та медіа. “Незважаючи на численні зауваження, його виносять на перше читання без доопрацювань”, – зазначають у YouControl. Фахівці з роботи з відкритими даними перерахували такі ризики зазначеного законопроєкту:
- Можливість знищення суспільно важливих даних
“Президент-утікач Віктор Янукович, наприклад, може вимагати не називати його злочинцем, посилаючись на давність вироку. Суд може прийняти його сторону, спираючись на “право на забуття”, визначене статтею 21 нового закону”, – йдеться в повідомленні.
- Нечіткі формулювання
Експерти звертають увагу на абстрактне визначення терміна “персональні дані” в документі. Це, на їхню думку, дає органам контролю можливість інтерпретувати поняття на власний розсуд, що відкриває шлях до корупційних зловживань.
Зокрема, у документі йдеться, що персональні дані – це “будь-яка інформація про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована…”. Таке формулювання, на думку фахівців, не дає відповіді на питання, які саме дані вважатимуть персональними. По суті, такими можна буде назвати практично будь-яку інформацію про особу.
- Обмеження на використання відкритих даних
“Закладені положення загрожують прозорості, підзвітності держави та боротьбі з корупцією. Бізнес, журналісти-розслідувачі та банки втратять можливість повноцінної перевірки“, – упевнені аналітики.
- Мільйонні штрафи
Законопроект передбачає у разі порушення накладення штрафних санкцій на фізичних осіб у сумі до 20 млн грн. Юридичним особам загрожуватимуть штрафи до 150 млн грн., або до 8% загального річного обороту (нині максимальний штраф становить 34 тис. грн).
“Крім того, є інформація, що наступним планується розгляд законопроєкту про створення нового регулятора – наглядово-карального органу, утримання якого обійдеться країні в понад 2 млрд грн. Ймовірно, цей орган перевірятиме кожне підприємство, адже часу на адаптацію та впровадження нових правил для бізнесу просто не передбачено”, – зазначають експерти та закликають до доопрацювання законопроєкту № 8153, щоб уникнути додаткових витрат та негативних наслідків для бізнесу та суспільства.
- Обмеження на використання відкритих даних
“Закладені положення загрожують прозорості, підзвітності держави та боротьбі з корупцією. Бізнес, журналісти-розслідувачі та банки втратять можливість повноцінної перевірки“, – упевнені аналітики.
- Мільйонні штрафи
Законопроект передбачає у разі порушення накладення штрафних санкцій на фізичних осіб у сумі до 20 млн грн. Юридичним особам загрожуватимуть штрафи до 150 млн грн., або до 8% загального річного обороту (нині максимальний штраф становить 34 тис. грн).
“Крім того, є інформація, що наступним планується розгляд законопроєкту про створення нового регулятора – наглядово-карального органу, утримання якого обійдеться країні в понад 2 млрд грн. Ймовірно, цей орган перевірятиме кожне підприємство, адже часу на адаптацію та впровадження нових правил для бізнесу просто не передбачено”, – зазначають експерти та закликають до доопрацювання законопроєкту № 8153, щоб уникнути додаткових витрат та негативних наслідків для бізнесу та суспільства.
