Система МСЕК в Україні прогнила наскрізь. Це стало очевидним після гучних скандалів з лікарями-мільйонерами МСЕК та їх клієнтами - прокурорами-інвалідами. Після цього система посипалася, як картковий будинок.
Президент України поставив питання руба і тепер МСЕК (Медико-соціальну експертну комісію) ліквідовують. Однак, що буде замість МСЕК, наскільки нова структура стане прозорою та чесною до українців та що буде з пенсіями з інвалідності під час та після реформи МСЕК.
Офіційні мільйонери
Справа у президента на контролі, перевірки запровадили, МСЕК ліквідовують, а скандали з мільйонами в кабінетах, будинках і навіть у деклараціях не вщухають. Як виявилось, 18 із 25 голів обласних МСЕК — офіційно мільйонери. Оприлюднило такий рейтинг декларацій видання ГЛАВКОМ. Трійку найзаможніших відкриває керівниця Хмельницького обласного МСЕК Тетяна Крупа, родина якої володіє 16 будинками, 3 квартирами і 40 земельними ділянками. Друге місце — головна лікарка вінницької обласної МСЕК Юлія Даниленко. На банківських рахунках вона тримала 1 млн грн і 8,6 тис. євро, готівкою — 150 тис. грн.
У трійку найзаможніших начальників обласних МСЕК увійшов також Володимир Решота зі Львова. Його річна зарплата склала 499 тис. грн, інші доходи — майже 4 млн грн. Ще посадовець задекларував 120,2 тис. грн пенсії. У банках Решота зберігає 458,5 тис. грн, готівкою — 252,2 тис. грн, $15 тис., 8 тис. євро.
МСЕК ліквідують: що далі?
Примітно, що більшістю “клієнтів” МСЕК виявилися прокурори, які зробили собі сфальшовані інвалідності, аби уникнути мобілізації та отримувати “бонуси” у вигляді пенсій. Через гучний скандал генпрокурор України подав у відставку, а питання медико-соціальних експертних комісій розглядали на засіданні РНБО. Відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони, до кінця року система МСЕК буде ліквідована, заплановано провести повну цифровізацію всіх етапів встановлення інвалідності. А законопроєкт щодо реформування МСЕК протягом місяця має бути винесений на розгляд Верховної Ради.
ТСН.ua поцікавився у Михайла Радуцького, голови комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, як, на його думку, потрібно реформувати цю скандальну структуру?
“Моя позиція – корупціонери мають бути покарані. Багато років кажу про те, що МСЕК це рудимент Радянського союзу. Комісії асоціюються в українців з хабарями та сфальшованими довідками. Останні скандальні затримання керівників МСЕК – результат спільних перевірок МОЗ та правоохоронних органів. Повністю підтримую рішення РНБО та ініціативу президента щодо ліквідації МСЕК”.
Примітно, що у травні 2023 року уряд затвердив план заходів по реформуванню медико-соціальної структури. Частина плану – законопроєкт МОЗ, де покроково прописано заміна МСЕК на сучасну, європейську систему оцінювання інвалідності за МКФ (міжнародна класифікація функціювання). Народний депутат зазначає, щоб структури МСЕК були прозорими та чесними до українців, необхідно реалізувати концептуальні кроки, які вказані в законопроєкті МОЗ. Зокрема документом заплановано наступне:
- проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
- направлення на експертизу буде відбуватися на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
- сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
- при прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини будуть враховувати дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти й на дообстеження;
- буде створений окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
- пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.”
Перегляд справ буде прискіпливим
Народний депутат Михайло Радуцький додає, що перевірки тривають і заплановано перегляд справ МСЕК.
Цитата: “Відповідно до рішення РНБО, заплановано перегляд справ МСЕК робочою групою за участі ДБР, СБУ, Нацполіції. Усі порушення фіксуватимуться правоохоронними органами з подальшим притягненням до відповідальності. Наголошую на тому, що всі корупціонери мають бути покарані”
Як та де будуть формуватися нові комісії?
Примітно, що за словами Радуцького, наразі в Україні існує 328 комісій МСЕК, при цьому їх територіальна доступність менша. Адже може бути так, що 5 районних, обласних та міських комісій сидять в одному приміщенні. Тобто на папері 5 комісій, а локація одна.
“Нові комісії будуть формуватись на базі існуючих лікарень, зокрема надкластерних, кластерних та інших закладів охорони здоров’я за пропозицією ОВА із погодженням з МОЗ. Їх буде приблизно та ж кількість – більше 300. При цьому ми хочемо розширити територіальну доступність та фактичну кількість комісій, аби прискорити процеси розгляду. На базі існуючих лікарень буде легше сформувати декілька складів комісій, тому що лікарня зможе розширити штат своїх практикуючих лікарів і на часткову зайнятість залучити їх до роботи в комісіях.”
Чому не варто ліквідовувати МСЕК без альтернативи
В свою чергу, Ольга Богомолець, заслужена лікарка України, вважає, що заяви президента і міністра охорони здоров’я про ухвалення рішення щодо ліквідації МСЕК є критично важливими у зв’язку з тим, що ці організації стали масштабними осередками корупції в умовах війни. Але професорка зауважує, що саме зараз ліквідація МСЕК може призвести до колапсу в системі охорони здоров’я.
“Перед закриттям чи ліквідацією МСЕК, має бути запропонована чітка та нова система отримання групи інвалідності, як ветеранам, які повертаються з фронту, так і дітям, які народжуються з вадами розвитку та людям з невиліковними хворобами, а також громадянам, які мають обґрунтоване право на отримання інвалідності. Я вважаю, що закриття МСЕК до того, як буде сформована нова система, є небезпечним і шкідливим, тому що призведе до страждань і ветеранів, і хворих невинних людей, які мають отримувати захист від держави.”
Як має працювати система
Професорка Богомолець розповіла, як має працювати сучасна система оцінки стану здоров’я українців. На її думку, в 21-му столітті практично всі державні системи управління (і не лише МСЕК) мають бути оцифровані, стандартизовані, роботизовані і позбавлені можливості маніпулювати даними.
“Державні механізми мають бути сервісом для людей, а не осередками корумпованого заробляння коштів. Щодо МСЕК – у нас є, наприклад, діти з вадами розвитку, а ще з невиліковними або генетичними хворобами, а ще ветерани, які, наприклад, безповоротно втратили зір, кінцівки, чи можливість рухатися. При наявності певних діагнозів і виконанні протоколів дообстежень хворий має отримувати групу інвалідності пожиттєво – автоматично через медичну інформаційну систему. Одночасно має бути чітко визначена відповідальність лікаря чи лікарів за встановлення невірного діагнозу. Мають діяти механізми перевірки та контролю – також автоматизовані. Якщо ж лікарем встановлено хибний діагноз та надано інвалідність з корупційних мотивів, то такий медик або група медиків має бути позбавлена ліцензій на медичну практику. Потрібно нарешті вводити і лікарське самоуправління і ліцензії на медичну діяльність професіоналів, а не тільки медичних закладів.”
Експертка додає, що у нас є люди з певними діагнозами, які отримують довічну інвалідність, а є громадяни, хвороби яких є виліковними і інвалідність яких має бути переглянута у відповідні терміни. Перегляди мають бути також автоматизованим. Наприклад, туберкульоз, який є виліковною хворобою. До речі, маємо врахувати, що захворюваність на туберкульоз, сифіліс та гепатит будуть зростати в наступні роки, запевняє лікарка.
“Якщо через рік хвороби на туберкульоз – пацієнт, який на рік отримав інвалідність, ще не здоровий, мають бути переглянуті схеми лікування і з’ясовано чому пацієнт продовжує хворіти? Чи правильно призначені лікарем схеми лікування? Чи виконує пацієнт призначення лікаря? Чи є хвороба резистентною? Що потрібно змінити в лікуванні або житті людини, щоб вона стала здоровою? На жаль, зараз система в цьому не зацікавлена і не контролює ефективність лікування.”
Експертка додає, що люди, які мають виліковні хвороби, мають відповідно до свого діагнозу отримувати тимчасову інвалідність, яка буде скасована або переглянута через визначений час. І якщо людина видужала, то вона отримає статус здорової.
Європейський досвід – повернення до життя
Лікарка розповідає, що існують різні системи підходу, в тому числі, і в європейських країнах, які спонукають людей з обмеженою працездатністю повертатися до життя і бути фінансово зацікавленими працювати.
“Людині, яка може працювати, має бути фінансово невигідно залишатися інвалідом, має з’являтися мотивація повернутися до працездатного стану. Тому система у деяких країнах влаштована наступним чином: якщо ти маєш інвалідність, але ти працюєш і заробляєш гроші, то держава спонукає тебе до того, щоб ти був максимально корисним та реалізованим для суспільства, в тому числі і матеріальним шляхом. Запровадження такої системи у нас непроста справа, але цілком можлива.”
