Якщо в Україні існують проблеми з мобілізацією, то це відповідальність уряду країни (зокрема, Міністерства оборони) та Верховного головного командувача Володимира Зеленського. Таку думку висловив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі Radio NV.
За даними Костенко, зараз в Україні пішли на спад показники мобілізації. Він стверджує, що ситуація погіршилася порівняно з попередніми місяцями – на тлі сплеску після ухвалення закону про посилення мобілізації навесні 2024 року.
“Зараз у нас йде спад мобілізації, порівняно з тим, що в нас було”, – заявив Костенко.
Відповідальними за зниження темпів мобілізації і за загальне становище у державі щодо мотивації воювати і щодо розуміння людьми необхідності мобілізації Костенко вважає на уряд і верховного головнокомандувача, тобто президента Володимира Зеленського. В уряди ж, природно, відповідальність за комунікацію з суспільством на військову тему та за успішність мобілізації лежить на Міноборони, яким керує Рустем Умєров
Костенко закликає вжити “радикальні заходи” для посилення мобілізації. Не виключає він і зниження призовного віку, щоб збільшити показники мобілізації.
“Це їх (уряду та Зеленського) завдання – мобілізувати націю та країну. Це основне завдання, яке мали робити вони… Є чітка відповідальність, якщо ми говоримо про уряд. Звісно, в уряді за це відповідає Міністерство оборони через Генштаб, ТЦК. Це ж не лише люди – це повністю мобілізація країни, коли ми говоримо про війну”, – наголосив нардеп.
Він зазначає, що держава і Міноборони мають проблеми з комунікацією на тему мобілізації. При цьому він вважає, що говорити про те, що темпи мобілізації сповільнилися, не треба соромитись. Навпаки, це треба визнати та шукати рішення.
“Потрібно вживати заходів. Вони можуть для когось звучати радикально, кардинально. Ми повинні розуміти, що у такому темпі дуже складно утримувати (рівень мобілізації). Потрібно, щоб верховний головком, міністр брали він відповідальність, просили нардепів і (разом впроваджували) різні методи”, – впевнений Костенко.
На його думку, це можуть бути, зокрема, мотивація, зниження призовного віку, мотивування різних категорій населення йти служити на контракт.
“Якщо ми будемо в такому темпі [проводити мобілізацію], просто спускати на гальмах, то в нас скоро мобілізація взагалі піде в мінус. А якщо ще Росія проведе мобілізацію, тоді я не знаю, що робитимуть”, – вісловився Костенко.
При цьому нардеп наполягає на тому, щоб в України так чи інакше змінилися підходи до мобілізації. Тому що проблеми потім спливають на полі бою.
“Ось на це треба звернути увагу – набір людей, правильних, не просто всіх поспіль. Найбільша проблема – ми набираємо всіх поспіль, у нас велика армія, а на полі бою нікого немає, бо набираємо обмежено гідних”, – каже Костенко.
Нагадаємо, Костенко вважає, що Україні доведеться піти на зниження призовного віку, якщо Росія вирішить провести нову мобілізацію. Росіянам не вистачає особового складу для вирішення максимальних задач окупації. Тому відкидати варіант з мобілізацією у РФ не варто.
Умєров заявив про зростання мобілізації, Костенко про “мінус”: кому вірити
За останній рік мобілізаційні показники в Україні збільшились утричі, а наступним кроком стане реформа ТЦК та СП. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров в колонці для Forbes Ukraine 23 вересня, підбиваючи підсумки свого року на посаді.
“Ми втричі збільшили показники мобілізації. І вп’ятеро розширили можливості для тренування українських військових. Наступний крок – реформа ТЦК. Над цим також працюємо”, – зазначив міністр.
Умєров не розкрив, про яки саме показники мобілізації йдеться. Загальна кількість мобілізованих та їх кількість у певні періоди, їх розподіл за родами військ, військовими спеціальностями та інші деталі початку війни проти РФ є інформацією з обмеженим доступом.
При цьому у липні Костенко, наприклад, заявляв, що мобілізувати 200 тисяч людей до кінця року реально. Відбудеться це, якщо темпи призову зберігатимуть позитивну динаміку, наголошував він. Це дозволить укомплектувати підрозділи ЗСУ до рівня, на якому вони ніколи не були.
Водночас видання Die Welt випустило матеріал, в якому підтверджувало, що Україна розширила мобілізацію та має на меті мобілізувати 200 тис. осіб до кінця року. Зокрема, щокварталу необхідно 50 тисяч нових солдатів, щоб компенсувати втрати і сформувати нові бригади.
Кабінет міністрів 24 вересня виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на централізований друк повісток. Всього планують розіслати 900 тисячам військовозобов’язаних українців. Але це не означає, що мобілізують 900 тисяч осіб: повістка – це просто вимога прийти до ТЦК для звірки даних обліку і таке інше. Скільки людей у результаті пройдуть ВЛК та отримають бойові повістки, знають лише самі військові.
Зниження призовного віку в Україні
В Україні вже довгий час тривають дискусії щодо зниження мобілізаційного віку. Втім, на сьогодні жодних ініціатив щодо зменшення призовного віку нижче 25 років в Україні немає.
Наприклад, ветеран АТО та керівник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут ще у квітні цього року під час спілкування з “Українською правдою” заявляв, що військо потребує молодих людей, тому мобілізаційний вік потрібно понизити до 20 років. А 18 червня депутат Роман Лозинський в інтерв’ю Liga.net допустив, що це дійсно може статися.
Після цього заступник командира 3-ї ОШБр Родіон Кудряшов заявив, що мобілізаційний вік необхідно понизити до 21 року. А також розробити державні програми підготовки до служби учнів та студентів.
А наприкінці липня офіцер відділення розвідки бригади “Рубіж” Національної гвардії України Віталій Литвин заявив, що в українській армії є брак особового складу у війську. Через це він закликав знизити мобілізаційний вік з 25 до 22 років.
Нагадаємо, на початку квітня президент Володимир Зеленський підписав закон, який знижує мобілізаційний вік з 27 до 25 років. Крім цього, було ухвалено зміни до закону про мобілізацію, які дали більше прав державі та ТЦК щодо військовозобов’язаних та покликані були максимально ускладнити життя ухилянтам (у тому числі за допомогою багаторазового збільшення штрафів за порушення мобілізаційного законодавства).
