6 серпня в Росії заявили, що нібито ЗСУ прорвали кордон у Курській області, там точаться бої, у мережі повідомляють про втрати окупантів і знищення ворожої техніки. Водночас аналітик Forbes Девід Екс вважає це вторгнення “безглуздим і марним”, наголошуючи, що сили, задіяні в прориві російського кордону, більше стали б у пригоді на сході, де ЗСУ відступають під російським натиском.
“Усе це дуже драматично – але це також ганебна трата дорогоцінних військових ресурсів. У той час як Легіон “Свобода Росії” байдикував у Суджі, місті, що практично не має військової цінності, українські бригади відступали з Нью-Йорка на сході України”, – зазначає аналітик.
На його думку, захисники Нью-Йорка, напевно, виграли б від підкріплення, наприклад, від того ж Легіону “Свобода Росії”, “який наразі витрачає свої війська і боєприпаси, збираючи кілька російських полонених у прикордонному місті, яке ніхто не очікує, що українські сили утримуватимуть у довгостроковій перспективі”.
Він нагадує, що вже було безліч прикордонних рейдів на територію РФ, але жоден із них не призвів до того, що Україна утримала будь-які нові території.
Аналітик прогнозує, що Легіон “Свобода Росії” майже напевно відступить із Суджі протягом кількох днів і цей рейд стане лише крихітною подією в історії російсько-української війни. Водночас легіон міг би допомогти 41-й і 53-й механізованим бригадам утримувати Нью-Йорк.
“Неясно, хто санкціонував рейд у Суджу і які були їхні цілі. Легіон “Свобода Росії” підпорядковується українському розвідувальному управлінню в Києві, але може мати велику свободу дій для планування власних операцій. Можливо, цілі легіонерів здебільшого політичні, а не практичні. Тобто, вони намагаються набрати пропагандистські бали, “вторгаючись” у Росію. Але очевидно, що той, хто дав зелене світло рейду, не зміг оцінити найнагальнішу проблему України: брак добре навченої піхоти”, – пише аналітик.
Як зазначав фінський аналітик Йоні Аскола, Україна могла б зміцнити свої позиції на передовій раніше, скоротивши територіальні втрати за рахунок мобілізації більшої кількості військ. Крім того, у багатьох підрозділах не вистачає піхоти, а Україні бракує підрозділів на фронті та в резерві.
“У цьому контексті непробачно для будь-якого українського чи проукраїнського командира витрачати життя на рейд, який у кращому випадку має лише швидкоплинну пропагандистську цінність. Ці сотні легіонерів мають воювати на сході, а не шукати пригод на півночі”, – підсумовується в статті.
