Наразі в Україні діє посилена мобілізація. Водночас з цим діють закони, що регулюють покарання за ухилення від призову. Проте існує чимало міфів щодо цього.
Найпопулярніші з них розвіяв адвокат Роман Сімутін.
На початку експерт процитував Іріну Фріз.
“Потрібно розуміти поетапність застосування штрафів. Спочатку накладається адміністративний штраф. Якщо порушник не сплачує його, то військовозобов’язаному може бути виписаний другий штраф, більший за попередній”, – йдеться у тексті.
Зазначено, що для фізичних осіб йдеться про суми від 17 тис. грн до 25 тис. грн.
І, згідно зі слів адвоката, це є правдою.
А от інформацію щодо того, що порушник не сплачує ані перший, ані другий штрафи, не з’являється для оновлення даних після сплати штрафу, і тому підпадає під кримінальну відповідальність, Сімутін назвав дезінформацією.
“Тобто, це стаття за ухилянство, а не порушення військового обліку. І саме за це в чинному законодавстві стаття була не змінена – передбачається від 3 до 5 років ув’язнення за ухилення від мобілізації під час дії воєнного стану”, – пояснив Сімутін.
Тобто покарання за порушення військового обліку відповідає дійсності, але в загальному контексті це є неправдою.
Коли можлива кримінальна відповідальність
“Якщо вас двічі та більше разів притягнуть до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ст. 210 – 1 КУпАП і ви визнаєте цей факт. Тобто, навпаки, якщо ви сплатите штраф, фактично визнавши, що отримали повістку першого, другого або наступних разів, або ж цей штраф стягнуть примусово, через виконавчу службу, а ви не оскаржите постанову начальника ТЦК і вона вступить у законну силу”, – розповів фахівець.
Так добровільна сплата штрафів або примусове стягнення через виконавчу службу без оскарження постанови, означає згоду з викладеними в ній обставинами про те, що особа отримувала повістки, але не з’являвся за викликами.
А це свідчить про доведеність викладених у постанові обставин, які не оскаржувалися та наявність умислу на ухилення від мобілізації.
“Я не говорю, що це неспростовний факт, але з точки зори кримінального права у таких випадках є формальний склад правопорушення, що дозволяє відкрити кримінальне провадження і розпочати досудове розслідування з повним вивченням всіх обставин”, – зазначив Сімутін.
Він пояснив, що це може призвести до підозри з направленням справи до суду. Але, ймовірно, що дійсно подібні справи не будуть відкриватися.
“Бо одних постанов начальника ТЦК, як доказу, буде замало”, – додав адвокат.
Згідно з його слів, потрібно буде довести факт вручення повісток.
Також варто враховувати, яким способом вона вручалася – особисто чи через пошту, чи знав про це громадянин, чи це дійсно його підпис, призначати почеркознавчу експертизу, допитувати представників ТЦК, які можуть вже бути в іншому місці. тощо.
“Це просто колосальні та невиправдані витрати робочого часу не тільки слідчого, а й залучених до розслідування поліцейських”, – наголоси адвокат.
Він впевнений, що саме тому “все буде простіше”.
