Видатки держбюджету на оборону за 4 місяці склали 43% від річного плану. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%. Одна з причин такої ситуації: бюджет приймався на основі макроекономічного прогнозу, який передбачав сповільнення військових дій із другої половини 2024 року.
“Таке ж припущення влітку – на початку осені минулого року закладалось в усі прогнози і сценарії: квартальні прогнози НБУ, в програму EFF. Ці припущення звісно були переглянуті під кінець 2023 року. І це нормально, бо війна породжує значну невизначеність. Той, хто розповідає, що знає яким буде хід війни через рік або навіть пів-року, м’яко кажучи, кривить душею”, – написав в своєму Telegram-каналі голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Крім того, були затримки із наданням військової допомоги з боку США на початку цього року. Через це Мінфін був змушений перекидати видатки з кінця року, які мала б йти на грошове забезпечення ЗСУ, і зсувати їх на початок року, витрачаючи на статті, в т.ч. що передбачають закупівлю боєприпасів, військової техніки, обладнання.
Отже, за даними Держказначейства, за 4 місяці 2024 року прямі видатки на оборону сягнули 577,2 млрд грн, що складає 43,4% від плану на рік. За умови рівномірного витрачання і врахування повної потреби норматив на 4 місяці мав би бути 33,3%.
Частина цього гепу ймовірно буде закрита поставками військової техніки партнерами, насамперед США. Утім поточні видатки на утримання війська і державні програми забезпечення військовою технікою, обладнанням, боєприпасами, ми покриваємо із внутрішніх джерел.
“Тому експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп є щонайменше удвічі більшим за поточні оцінки 200 млрд. грн. (5 млрд дол.), є недалекими від істини”, – пояснив Гетманцев.
