Археологи виявили артефакт, що належав фараону Рамсесу II.
Фрагмент саркофага, знайдений під підлогою релігійного центру, належить одному з найвидатніших давньоєгипетських фараонів, Рамсесу II, як показало нове дослідження, інформує T4.
Гранітний артефакт було виявлено археологами у 2009 році в коптській будівлі в Абідосі, стародавньому місті в східно-центральному Єгипті. Команда на чолі з Айманом Дамрані та Кевіном Кехайлом з’ясувала, що саркофаг використовувався двічі, але змогли ідентифікувати лише останнього користувача — Менхеперре, «первосвященика 21-ї династії», який жив близько 1000 року до нашої ери, згідно з перекладом заяви Національного центру наукових досліджень Франції.
Початковий власник саркофага залишався загадкою. Проте археологи знали, що він належав «дуже високопоставленій особі єгипетського Нового царства», як зазначено у заяві. Подальші дослідження дозволили єгиптологу Фредеріку Пайродо з Сорбоннського університету у Франції встановити зв’язок між саркофагом і Рамсесом II. Вони розшифрували картуш — овальну гравюру з ім’ям фараона, яка підтвердила приналежність саркофага самому фараону Рамсесу II.
Рамсес II, третій правитель 19-ї династії Стародавнього Єгипту, правив з 1279 по 1213 рік до нашої ери. Він відомий розширенням єгипетської імперії на сучасну територію Сирії та численними будівельними проектами, включаючи розширення храму в Карнаці.
У 1881 році мумія і труна Рамсеса II були знайдені в схованці в Дейр-ель-Бахарі, храмовому комплексі поблизу Луксора, де також знаходилися останки інших представників знаті, включаючи його батька. За даними Єгипетського музею, його труна вважається «однією з найяскравіших трун Стародавнього Єгипту», згідно з Американським дослідницьким центром у Єгипті.
Перед тим, як опинитися в знайденому саркофазі, Рамсеса II поховали у втраченій тепер золотій труні, а потім перенесли в алебастровий саркофаг, зруйнований грабіжниками. Згодом його помістили в гранітний саркофаг, який Менхеперре переніс до Абідосу для власного використання, повідомляє La Brújula Verde.
«Це відкриття є новим доказом того, що Долина Царів не лише піддавалася пограбуванню, але й похоронні об’єкти використовувалися повторно наступними правителями», — йдеться у заяві.
