10 травня 2024 року окупанти повторно вторглися до Харківської області, з якої їх вигнали у 2022 році. Попри героїчну самовідданість ЗСУ за неповний тиждень нового наступу РФ під окупацію потрапило близько десятка українських населених пунктів прикордоння: Стрілеча, Красне, Пильна, Борисівка, Плетенівка, Огірцеве, Мороховець, Олійникове, Зелене, Глибоке, Лук’янівка. Зараз ворог націлився на місто Вовчанськ, у якому до великої війни мешкало до 20 тис. людей. Триває евакуація цивільних, на вулицях міста ідуть бої, пише Главком.
На кінець серпня 2022 року під окупацією Росії перебувало сім районів Харківської області (Богодухівський, Ізюмський, Красноградський, Куп’янський, Лозівський і Харківський). З початку вересня 2022-го Сили оборони почали звільняти захоплені території на Харківщині: 8 вересня – Балаклію, 10 вересня – Куп’янськ, 10 вересня – Ізюм. До листопада 2022 року ЗСУ вигнали російську армію з 568 населених пунктів Харківщини.
Окремі військові, а також місцева влада вже оприлюднили свої версії другого швидкого прориву кордону на Харківщині. За словами командира підрозділу розвідки Збройних Сил України Дениса Ярославського, за два роки великої війни на українському кордоні повинні були стояти бетонні укріплення у мінус три поверхи. «А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це або шалене злодійство, або навмисний саботаж», – зробив жорсткий висновок розвідник.
Голова Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі запевнив: укріплення довкола міста зведено, «але, можливо, не так щільно». Тому що, росіяни постійно обстрілювали з мінометів і артилерії.
То що ж насправді відбулося з укріпленнями на Харківщини? Як з’ясував «Главком», детективи Національного антикорупційного бюро вже більше року, а співробітники Бюро економічної безпеки останні кілька місяців активно розплутують корупційні клубки на будівництві фортифікацій у Харківській області. Зловживання, за версією слідства, вимірюється десятками мільйонів гривень.
Навар на дротах і бетонних виробах
Одразу після звільнення Харківщини у 2022 році Офіс президента повідомив, що область посилить свої оборонні можливості. Для цього Кабінет міністрів восени 2022 року виділив 300 млн грн на зведення додаткових фортифікацій.
Наприкінці грудня 2022 року департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації підписав контракт із ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» на 82,38 млн грн, що передбачав поставку виробів з дроту. Закупка відбувалася без застосування жодних тендерів або конкурентних процедур. У лютому 2023 року замовник підкинув згаданій фірмі ще 19 млн грн на оборонне замовлення. І знову без прозорого відбору переможця і будь-яких подробиць щодо самої закупівлі.
Як тільки-но департамент ЖКГ сумлінно перерахував ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» 82 млн грн за дріт, цією проводкою зацікавилися детективи НАБУ. У рамках кримінального провадження щодо можливих зловживань з боку службових осіб Харківської ОДА правоохоронці зафіксували вражаючий «ланцюжок харчування»: компанія-підрядник поклала 77,3 млн грн на рахунок посередника ТОВ «Інтер-Канат» як оплату за будматеріали. Далі ТОВ «Інтер-Канат» розкинув 48,9 млн грн виробнику колючого дроту і трьом постачальникам канатів. Ще 1,4 млн грн списано на транспортування замовлених виробів.
Слідство підрахувало: різниця між коштами, отриманими ТОВ «Інтер-Канат» від ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» і перерахованими постачальникам колючого дроту та канатів, з урахуванням витрат на транспортування, склала 27 млн грн. Частину з них (а це 15,9 млн грн) ТОВ «Інтер-Канат» перерахувало у вигляді сплати за будівельні матеріали на рахунки шести контрагентів з ознаками фіктивності.
Також НАБУ вважає, що у наварі 27 млн грн «сидить» суттєва накрутка ціни на виріб, який купували чиновники Харківської ОДА. Як стверджує сторона обвинувачення, станом на грудень 2022 року ринкова ціна тонни дроту колючого «Єгоза» коливалася від 130 тис. грн до 205 тис. грн з ПДВ без урахування транспортування. Ціна ж тонни дроту колючого «Єгоза» для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області, придбаного за договором з ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1», склала… 420 тис. грн з ПДВ. Всього ж підрядник мав поставити 294 тонн дроту.
А тепер про диявола, який криється у деталях. За відомостями аналітичної системи Youcontrol, харківське ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» було створено… 14 листопада 2022 року (за місяць до договору на 82 млн грн!). Початковими засновниками компанії були четверо харків’ян Андрій Колос, Віктор Лимаренко, Микита Рожков, Андрій Строгий і мешканець Полтавщини Олександр Сорочинський.
Першим фірму у квітні 2023 року покинув Рожков, донедавна депутат Харківської райради від ОПЗЖ. Вслід за ним вийшов Строгий, потім Сорочинський. Останнім наприкінці серпня 2023 року ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» залишив Андрій Колос, член виконавчого комітету Харківської міської ради. Єдиним засновником та власником числиться Віктор Лимаренко.
Як дослідив Харківський антикорупційний центр, у 2018 року пан Лимаренко був у складі засновників фірми «Промдизайн» із російського Бєлгорода. У російському реєстрі до цієї компанії прив’язаний номер телефону 7(472)-220-03-33, за яким також підтягує «Белгородский промтранспроект». Директором фірми вказаний Рожков Олександр В’ячеславович. Людина з таким ПІБ та громадянством РФ була серед засновників ТОВ «Дюна», власником якої є вище згаданий Микита Рожков, а директором – Віктор Лимаренко.
Іще увагу привертають річні заробітки фірми-«немовляти». За 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» склав 199 млн грн, у 2022 році – 71,4 млн грн (нагадаємо, фірма була створена у листопаді 2022-го).
У цілому ж, із закупівлями виробів із дроту у Харківської ОДА, наче «пороблено». «Главком» проаналізував кілька квітневих контрактів і підмітив цікаву особливість: переможці – усі ФОПи з пропискою у Запоріжжі.
Проте дивує інше. Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців Максима Кудрі (на 5,39 млн грн), Павла Кондратенка (5,39 млн грн) і Євгенія Каліновича (4,99 млн грн), які спеціалізується на… роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах.
Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців, які спеціалізується на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах
«Главком» намагався детальніше поговорити з цими успішними підприємцями. Павло Кондратенко відмовився будь-що коментувати, сказав, що йому незручно, бо за кермом. Максим Кудря теж слухавку підняв, але вже після перших запитань по суті справи скинув слухавку. І більше не реагував на дзвінки. Телефон Євгенія Каліновича взагалі не відповідав.
Крім цього, триває досудове розслідування щодо завищення вартості блоку потерни БП-0,5-17х23. Це основний будівельний матеріал (у вигляді модульної захисної споруди, виробленої з бетону), необхідний для зведення фортифікаційних споруд, у тому числі й на Харківщині. За даними слідства, у 2023 році під час закупівлі 542 блоків постачальники «роздули» ціну на 12,4 млн грн. Цей факт підпадає під кваліфікацію ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу («Привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах»), зазначили правоохоронці у матеріалах справи.
Фірма нова – «грішки» старі
До будівництва фортифікаційних споруд на Харківщині службовці департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу долучили маловідоме ТОВ «Будівельна компанія «Альянс-Трансбудсервіс» із Черкас. Ця фірма теж новенька – з’явилася у квітні 2023 року, а вже у лютому 2024-го зуміла отримати «фортифікаційних» підрядів на 150 млн грн.
За даними аналітичної системи Youcontrol, засновником та власником ТОВ «Будівельна компанія «Альянс-Трансбудсервіс» є черкащанин Віталій Охота. Контактний номер телефону компанії веде до іншої фірми Охоти, дуже схожої за назвою – ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс». У неї не такий привабливий бекграунд, як у її новоствореної тезки, що дорвалася до будівництва фортифікацій. Зокрема, ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс» є фігурантом кримінального провадження із заволодіння бюджетних мільйонів під час будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини у Черкаській області.
Також у судовому реєстрі збереглося ще одне кримінальне провадження 2017 року. У ньому поліція підозрювала ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс» та посадовців Білозірської сільської ради на Черкащині у зловживаннях на дрібних закупівлях. За версією слідства, компанія, яка виграла тендер із капремонту частини приміщення під центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), залучила на субпідряд свого власника-ФОПа Віталія Охоту. Він, як стверджують правоохоронці, завіз у приміщення ЦНАПу офісні меблі сумнівного походження. Крім цього, ФОП Віталій Охота відзначився на ремонті адмінбудівлі Білозірської сільської ради, куди його залучило рідне ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс». Слідство з’ясувало: підприємець скинув гроші іншій підприємниці, яка не мала найманих працівників відповідної кваліфікації, а також спецтехніки та обладнання для будівельних робіт. Якою була розв’язка згаданих буремних історій, у яких згадується власник черкаської компанії, що тепер зводить нині фортифікації на Харківщині, судовий реєстр, на жаль, замовчує.
Провали на інших фронтах
Та не Харківщина єдина. Суттєві претензії до зведення оборонних укріплень є й в інших регіонах. Кілька прикладів. Головне слідче управління Служби безпеки підозрює посадовців Чернігівської облдержадміністрації та службових осіб компаній «УкрСіверБуд» і «Будіндустрія» у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (стаття 114-1 Кримінального кодексу). Простими словами: до кінця 2023 року згадані підрядники мали побудувати інженерні та фортифікаційні споруди на Чернігівщині вартістю 343,7 млн грн. Однак у відведені терміни не вклалися. При цьому, як стверджують слідчі СБУ, відбулося штучне завищення обсягу робіт, а якість фортифікаційних споруд не відповідає технічним умовам. Усе це не забезпечило якнайшвидший захист кордону від можливого наступу росіян, сказано у матеріалах справи.
Подібні проблеми і в прикордонній Сумщині. Поліція розслідує злочинну змову посадовців Сумської ОДА із представниками фірм-підрядників на будівництві взводних опорних пунктів. Схема привласнення бюджетних коштів примітивна: встановлюються несертифіковані бетонні бункери власного виробництва із використанням краденого та необлікованого піску з кар’єрів, розташованих на території Сумського району (села Токарі та Верхнє Піщане).
У Донецькій області заведено, щонайменше, дві кримінальні справи за фактами привласнення бюджетних коштів під час будівництва фортифікацій. Серед фігурантів військовослужбовці, які начебто «мутили» з необробленою деревиною, що мала спрямовуватися на укріплення.
***
Після прориву кордону на Харківщині голова військової обласної адміністрації Олег Синєгубов анонсував «розбір польотів»: всі учасники будівництва фортифікаційних споруд в області прозвітують про виконані роботи. На загал це може виглядати спробою вигородити підлеглих чиновників (саме вони шукали без прозорих конкурсів учасників і з ними підписували мільйонні контракти) і зробити крайніми винятково підрядників. Але, як відомо, у таких справах «вальсують» двоє: замовник і виконавець.
