Незабаром ігнорування повістки буде дуже дорого коштувати військовозобов’язаним українцям. Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10379, який у кілька разів підвищує штрафи для ухилянтів.
Про які суми йдеться, як можуть стягнути штраф без суду, а коли ухилення від мобілізації не карається законом.
Ігнорувати мобілізацію буде дорого
Відмова від повістки та неявка до ТЦК може спустошити ваш гаманець. Верховна Рада України в цілому проголосувала за законопроєкт №10379 з правками комітету, який у кілька разів підвищує штрафи для ухилянтів. За – 256 голосів. Проти ніхто не проголосував, утрималися – четверо.
Отож, наразі штрафи становлять від 510 до 850 грн, проте їх збільшили у 30 разів. А це означає, що платити доведеться від 17 000 до 25 500 грн. І це лише верхівка айсберга.
Виписувати штрафи територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за порушення законодавства про військовий обов’язок, оборону та мобілізацію зможуть без складання протоколу, виносячи постанову про це. І якщо ви захочете оскаржити штраф, це можливо зробити через суд.
А тепер більше про суми штрафів. Якщо військовозобов’язаний порушив правила військового обліку, то має заплатити штраф у мирний час від 3 400 гривень до 5 100 грн, у разі повторного порушення або в особливий період заплатити доведеться від 17 000 до 25 500 грн.
За порушення законодавства про оборону та мобілізацію в мирний час: штрафи від 5 100 до 8 500 грн платитимуть звичайні громадяни, а від 17 000 до 34 000 грн – посадові та юридичні особи в мирний час. А от у воєнний час посадові та юридичні особи влетять у ще більшу копієчку, бо викласти з кишені доведеться вже від 34 000 до 59 500 грн.
Ба більше, порушників військового обліку та мобілізації під час дії особливого періоду можуть затримати на 3 години для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення затримати можуть до 3 діб.
Водночас кримінальної відповідальності за ухилення від служби немає, хоча й цю норму в законопроєкт хотіли внести.
“Парламент проголосував у цілому #10379 про внесення змін до Кримінального кодексу та кодексу про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Обʼєктивно всі зміни, які обіцяв комітет внести про помʼякшення, зробили. Багато негативних норм прибрали”, – повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.
Якою буде відповідальність для військовозобов’язаних
Кримінальна відповідальність може настати в тому разі, якщо військовозобов’язаний не має права на відстрочку, пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до служби та отримав “бойову повістку”, але так і не з’явився до ТЦК без поважної причини.
Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на службу під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Варто зазначити, що нові штрафи набудуть чинності наступного дня після оприлюднення закону, який ще має підписати президент України. Він також може накласти на нього вето.
В разі підписання за неявку до ТЦК за повісткою, ухилення від встановлення на облік та несвоєчасне оновлення даних спочатку призначатимуть мінімальний штраф у 17 000 гривень. А підприємства, які ігнорують необхідність ведення військового обліку працівників, штрафуватимуть на суму від 34 000 гривень.
Але є ще один цікавий нюанс. Стають можливими так звані заочні штрафи за порушення правил військового обліку та ухилення від мобілізації. Бо за новим законом необов’язково складати протокол, на підставі якого виноситься ухвала про штраф.
Зараз ТЦК оформлює протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, який спрямовується до суду. І вже суд вирішує питання щодо накладення штрафу. Причому під час складання протоколу обов’язкова присутність військовозобов’язаного. Він має ознайомитися зі своїми правами, підписати документ чи відмовитися від підпису.
В законі стаття 258 КУпАП доповнюється нормою про те, що протокол за ст. 210 і 210-1 не складається, якщо порушення скоєно в особливий період, іншими словами – під час воєнного стану, і якщо особа не з’явилася до ТЦК без поважних причин або не повідомила причину неприбуття за повісткою. Водночас є застереження, що військовозобов’язаний має бути належним чином повідомлений про дату, час і місце виклику. А ще підтвердження про належний виклик має бути у ТЦК.
Таким чином, якщо особа не оновила свої дані, не повідомила про зміну особистих даних, наприклад, про сімейний стан чи стан здоров’я, не з’явилася за повісткою, то військкомат виносить одразу ухвалу про штраф без протоколу. Водночас у ТЦК мають бути підтверджувальні документи, втім, які саме – в законопроєкті не вказано.
Коли ухилення від мобілізації не карається законом
Верховний Суд опублікував на своєму сайті цікавий випадок під час розгляду справи про ухилення від служби. На його прикладі розповіли, коли ухилення від мобілізації не карається законом.
Як з’ясувалося, Верховний Суд визначив критерії, за якими релігійна приналежність людини може бути підставою не притягати її до відповідальності за “ухилянство” під час мобілізації. Так, колегія суддів під час розгляду однієї зі справ дійшла висновку про те, що свобода віросповідання має зовнішній і внутрішній аспекти. Тому за відмови від служби з міркувань совісті особа має не лише підтвердити належність до релігійної організації, а й продемонструвати наявність у неї релігійних переконань.
Особа не підлягатиме відповідальності за ухилення від призову, якщо підтвердить:
- належність до діючих згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю;
- щирість переконань не тільки словами, а й послідовними діями.
Підставою для такого висновку стала справа, в якій обвинувачений не зміг підтвердити те, що він є членом релігійної організації. Також він продовжував строкову службу протягом п’яти місяців після того, коли, за його словами, він навернувся до віри. За таких обставин суд вирішив, що чоловік не довів те, що не може виконувати військовий обов’язок через релігійні переконання.
Наразі повний текст рішення та інші деталі справи не опубліковані, тому невідомо, які саме аргументи щодо релігійних переконань суд вважатиме вагомими. Але історія цікава.
Вимоги закону про мобілізацію
Нагадаємо, що закон про мобілізацію Верховна Рада України ухвалила ще 11 квітня, його підписав президент, і вже 18 травня він набуде чинності.
Від цього моменту у чоловіків віком від 18 до 60 років з’являється низка нових зобов’язань. Під час мобілізації вони зобов’язані мати з собою військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу уповноважених осіб.
До інших обов’язків також належить:
- уточнення облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет;
- явка за викликом до ТЦК та СП для військового обліку, медогляду, визначення призначення на особливий період;
- повідомлення про причини неприбуття у визначений строк;
- обов’язкове прибуття на збірні пункти за викликом або повісткою;
- можливе залучення до оборонних робіт і виконання мобілізаційних завдань;
- надання майна, будівель, транспорту Збройним силам, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту за умови, що держава згодом компенсує вартість; вилучати транспорт можуть у державних органів, місцевого самоврядування, підприємств і громадян – власників транспортних засобів.
В останньому випадку транспорт не можуть вилучити, якщо це єдиний засіб пересування у людини.
Крім того, призовники та резервісти мають приписуватися до військових частин або формувань для проходження служби.
Також у Міністерстві оборони звертають увагу на взяття на військовий облік призовників. Це мають робити працівники місцевих ТЦК та СП у період від січня до березня кожного року. На облік братимуться громадяни від 17 років. Виняток – особи, які відбувають покарання, за умови смерті громадянина, а також у разі визнання зниклим безвісти, припинення громадянства України чи досягнення граничного віку перебування в запасі.
Також у Міністерстві пояснили різницю між базовою загальновійськовою підготовкою та військовою службою. Загальновійськова підготовка проходитиме у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах ЗСУ та інших військових закладах.
Натомість базова військова служба доступна для всіх громадян віком від 18 до 24 років. Період проходження служби кожен обирає самостійно. Для цього їм потрібно пройти медичний огляд, професійно-психологічний відбір, засідання комісії та прибути за повісткою до територіального центру.
Завдання для Кабміну
Кабінету міністрів доручили у двомісячний термін від дня опублікування Закону забезпечити створення та функціонування електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, щоб люди могли оновити дані дистанційно, а не йти до ТЦК чи ЦНАПів.
Також Кабмін у тримісячний строк має вжити заходів щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності чоловікам від 25 до 50 років, яким після 24.02.2022 року була встановлена вперше інвалідність 2-3 груп крім деяких винятків, зокрема, відсутність кінцівки, онкозахворювань тощо.
