Мета боїв навколо Часового Яру полягає не в тому, щоб утримати кожен сантиметр землі, а в тому, щоб не дати російській армії просунутися далі територією України і захопити її головні міста — Харків, Дніпро, Одесу та Київ. Сповільнення російських військ на Донбасі має вирішальне значення. Про це пише The Economist.
Автори матеріалу наголошують, що рік тому, коли Україна готувалася до контрнаступу, найпесимістичнішим сценарієм вважалося утримання власних позицій. Зараз, коли Росія готується до нового наступу, це вважається найкращим варіантом. Усі, з ким спілкувалися журналісти видання минулого тижня, визнають, що Україні бракує ресурсів, аби повернутися до своїх кордонів 1991 року, як обіцяли політики.
“Всі знають, що якщо ми не будемо битися за Костянтинівку та Дружківку (потенційна наступна ціль Росії, — ред.) російські війська будуть у Дніпрі, Харкові, Кривому Розі через кілька тижнів”, — вважає командир 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка Павло Федосенко.
За його словами, ймовірність того, що Росії вдасться окупувати території Донецької області складає 70%. Питання лише в тому, скільки часу це може зайняти і якої шкоди може завдати Україні сам процес.
Попри те, що Росія має перевагу у снарядах і живій силі, полковник Федосенко вважає, що ворог, ймовірно, досяг свого піку. Лише кілька тижнів тому, каже він, російська піхота за підтримки 10-20 одиниць бронетехніки і танків йшла на штурм кожні дві-три години. Тепер вони атакують лише кожні п’ять днів. Близько 70% військових, які беруть участь у таких штурмах, — це колишні засуджені. Є найманці з Таджикистану, Узбекистану, Туркменістану, Куби і Сомалі. Багато солдатів ніколи раніше не брали участі в бойових діях.
Однак поки що російські війська продовжують наступ. Україна втрачає близько 20 квадратних кілометрів на тиждень. Путін може захотіти завдати максимальної шкоди до святкування 75-ї річниці НАТО в липні, аби принизити Захід і змусити Україну розпочати переговори.
