Керівники Німеччини відмовляються піти на конфіскацію заморожених російських резервів, побоюючись нових вимог щодо репарацій, пише The Wall Street Journal.
Питання розплати злочину нацизму переслідує Німеччину десятиліттями. Після Другої світової війни вона погодилася на виплати колишньому СРСР і союзникам. Пізніше ті, хто вижив у Голокості, і сім’ї його жертв отримали понад $90 млрд. Відносини з Польщею більш заплутані. Вона не отримала компенсації (за винятком індивідуальних випадків на загальну суму $270 млн), оскільки у радянському блоці Варшава зняла вимоги до НДР, а при вступі Польщі до Євросоюзу 2004 р. вона та Німеччина відмовилися від взаємних претензій.
Але питання продовжує порушуватися. У 2022 р. Польща вимагала компенсації у розмірі $1,3 трлн, а трьома роками раніше Греція виставила рахунок більш ніж на $300 млрд. Крім того, суди Італії, яку німецька армія зайняла у 1943 р. після падіння режиму Муссоліні, останніми роками присудили виплати сім’ям жертв окупації та навіть намагалися накласти арешт на державні активи Німеччини в країні. За це Німеччина залучила Італію до розгляду справи у Міжнародному суді ООН.
Позиція Берліна завжди полягала в тому, що міжнародний суд забороняє людям подавати позови проти держав у закордонних судах і що на державні активи поширюється імунітет. Порушення цих принципів у разі російських активів підірве правову позицію Німеччини, пише WSJ з посиланням на чиновників німецького уряду.
За їхніми словами, канцлер Олаф Шольц, який сам був юристом-практиком, не хоче йти на такий ризик. Один чиновник навіть сказав, що подібний крок може спровокувати позови до інших європейських країн з історичних справ про рабство та колоніалізм.
Під час обговорення у «Великої сімки» питання про те, як використовувати російські резерви для допомоги Україні, схожі з Німеччиною побоювання висловлює Японія, якій вимогами про репарації загрожують Південна Корея та інші країни, які постраждали від її окупації.
Із майже $300 млрд російських активів, заморожених на Заході, приблизно 190 млрд євро (близько $203 млрд) перебувають у депозитарії Euroclear. США разом із пакетом допомоги Україні минулого тижня схвалили закон про конфіскацію російських резервів ($5-6 млрд, за словами представників Конгресу). У Великій Британії міністр закордонних справ Девід Кемерон говорив на початку березня, що Лондон хоче використати схему з видачею кредиту під заставу російських активів, які, як вважають на Заході, після війни все одно будуть спрямовані на компенсацію завданих Україні збитків.
Лідери ЄС домовилися використовувати лише дохід, який отримується при виплаті купонів за облігаціями та погашення бондів. Вони дали вказівку Euroclear виводити такий дохід (торік він становив 4,4 млрд євро) на спеціальний рахунок; ці гроші передбачається витрачати на закупівлю зброї та відновлення України. «Ми не ведемо мову про захоплення заморожених активів, обговорюються лише доходи, які вони приносять», — вкотре підтвердив у березні голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.
Але останнім часом у «Сімка», можливо, став формуватися складний компроміс, зазначає WSJ. США запропонували використовувати не резерви, а доходи від них як заставу для випуску облігацій, які «сімка» емітує та гарантує.
Випуск таких бондів дозволив би отримати 30-40 млрд євро, якщо ґрунтуватися на оцінці доходів від резервів, що знаходяться в Euroclear, у найближчі 10 років, і 50-60 млрд євро — з розрахунку за 15-20 років, говорив Financial Times європейський чиновник.
Барт Шевчик з юридичної фірми Covington, який раніше консультував Єврокомісію і працював у Міжнародному суді ООН, вважає побоювання Берліна щодо того, що конфіскація російських резервів створить прецедент для репарацій, необґрунтованими: «Очевидно, що логіка [нинішніх] контрзаходів застосовується лише до поточних і зараз порушенням міжнародного права, а не тим, що мали місце 80 років тому», – сказав він WSJ.
Але в Берліні, крім того, вважають, що активи можна буде використовувати як аргумент на майбутніх переговорах про припинення війни та звільнення окупованих територій.
