Росія зазнає поразки у війні проти України, вважає професор Пекінського університету, директор Центру досліджень Росії та Центральної Азії при Фуданьському університеті в Китаї Фен Юйцзюнь.
Зайого словами, фіаско українського вторгнення для Володимира Путіна визначать чотири чинники.
Перший — це високий рівень спротиву та національна єдність, виявлені українцями. Друга — міжнародна підтримка України, яка, незважаючи на спад останнім часом, залишається суттєвою.
Третім фактором Фен Юйцзюнь називає характер сучасної війни, що залежить від поєднання промислової могутності та систем командування, контролю, зв’язку та розвідки. Росія, за його спостереженнями, зазнає труднощів у війні проти України, а пов’язано це з тим, що країна досі не відновилася після деіндустріалізації, пережитої після розпаду СРСР.
Останнім фактором є інформація. На думку Фен Юйцзюня, Путін потрапив до інформаційного кокону через свою тривалу диктатуру. Кремлю не вистачає достовірних розвідданих, а система, в якій працює російське керівництво, позбавлена ефективного механізму виправлення помилок, наводить The Economist думку експерта.
Фен Юйцзюнь наголошує, що поразка Росії завдяки цим чотирьом чинникам є неминучою і згодом Москві доведеться вивести війська з усіх окупованих українських територій, включно з Кримом. Перемогу Росії не гарантує навіть її ядерний потенціал, вважає професор. Як приклад він наводить виведення військ США, які також мають ядерну зброю, з Кореї, В’єтнаму та Афганістану.
Українська війна стала переломним моментом для РФ, пише Фен Юйцзюнь: вона поставила режим Путіна в широку міжнародну ізоляцію і створила сприятливий ґрунт для «різноманітних чорних лебедів», тобто для різних непередбачуваних катастроф, з якими російська влада вже зіштовхнулася і стикатиметься далі. Як приклад він наводить повстання ПВК «Вагнер», етнічну напруженість у Росії та нещодавній теракт у Москві.
Також агресивна війна РФ проти України все більше переконує республіки колишнього СРСР у тому, що імперські амбіції Росії загрожують їхній незалежності та територіальній цілісності. « Ці держави у різний спосіб віддаляються від Москви: від формування менш залежної від РФ економічної політики до проведення більш збалансованої зовнішньої політики. Внаслідок перспективи євразійської інтеграції, про яку говорить Росія, згасли», — зазначає Фен Юйцзюнь.
У той же час війна змусила Європу усвідомити величезну загрозу, яку Росія представляє для безпеки континенту та міжнародного порядку. Багато європейських країн «відмовилися від своїх ілюзій» щодо РФ та Путіна. Війна змусила НАТО збільшити військові витрати та розгорнути більше військової техніки на сході Європи. Приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО показали нездатність Володимира Путіна використовувати війну для запобігання розширенню Північноатлантичного альянсу.
Фен Юйцзюнь нагадує, що з початку війни Китай «провів два раунди дипломатичного посередництва» і, незважаючи на те, що успіху поки що досягти не вдалося, «ніхто не повинен сумніватися в бажанні Китаю завершити цю жорстоку війну шляхом переговорів». «Це бажання показує, що Китай і Росія — різні країни. Росія прагне підірвати існуючий міжнародний та регіональний порядок за допомогою війни, тоді як Китай прагне вирішувати суперечки мирним шляхом», – зазначає китайський професор.
