Скандальний законопроєкт про мобілізацію остаточно вийшов на фінішну пряму. Профільний парламентський комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки завершив його розгляд і рекомендував ухвалити документ в цілому. Сьогодні нардепи проголосувати та прийняли законопроєкт в цілому. За - 283 депутата.
До другого читання в законопроєкт було внесено понад 4 тисячі поправок на 1600 сторінок. Напередодні Рада розглядала відхилені правки депутатів, де їх автори мали право запропонувати окреме голосування щодо своїх ініціатив. Сьогодні, під час голосування, парламент врахував 31 правку профільного комітету, а також правку, яка прибирає із документа норму про демобілізацію.
Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виступив у Верховній Раді перед розглядом законопроєкта про мобілізацію №10449. Також депутати хочуть заслухати Головнокомандуючого Збройних сил України (ЗСУ) Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича.
Позиція Банкової
Президент Володимир Зеленський раніше розкритикував дії народних депутатів по затягуванню голосування щодо доленосного документа та бажання прибрати з нього всі норми, які викликають громадський резонанс. На його думку, чотирьох місяців достатньо, щоб обговорити всі спірні питання.
«Депутати повинні заспокоїтися і не чекати оплесків щодо свого популізму. І тому вичищати закон не можна. Потрібно дивитися на нього реально. Він має бути робочим законом, який спрацює, інакше за резерви відповідатиме тоді не військове командування держави, а парламент України», – сказав президент. За його словами, російській пропаганді вдалося поділити українське суспільство на тих, хто «за» і тих, хто «проти» мобілізації та посіяти сумнів на Заході щодо надання допомоги Україні через зволікання цього процесу. «Вони (росіяни – Ред.) порушили на Заході питання так, що сьогодні Захід запитує нас: а якщо ви не хочете мобілізацію, парламент не хоче голосувати, то навіщо вам допомога?» – сказав він. Голова держави зазначив, що цю помилку потрібно виправляти, саме тому у щоденних розмовах із лідерами світу він пояснює: мобілізація в Україні йде і всі зміни до законодавства будуть проголосовані.
Вже не 500 тисяч
Посилення мобілізації потрібно, щоб забезпечити військовий облік максимальною кількостю чоловіків та поповнити війська, які зазнали великих втрат за майже два роки повномасштабної війни з Росією. Повідомлялось, що військове командування очікує мобілізувати близько 450-500 тисяч новобранців (330 тисяч, щоб замінити виснажених військових на фронті, а решта – щоб поповнити втрати та закрити інші військові потреби). Але згодом Олександр Сирський у своєму першому інтервʼю на посаді головнокомандувача ЗСУ сказав, що після перегляду внутрішніх ресурсів цю цифру суттєво знизили.
Очевидно, що мобілізовувати будуть приблизно стільки людей, скільки й в Росії, адже це питання пропорційно пов’язане із розгортанням стратегічних речей, які відбуваються у ворожій армії. Як відомо, до 1 червня Росія планує поставити у стрій 300 тисяч людей.
Чому виключили норми про демобілізацію?
Найбільшою несподіванкою в представленому законопроекті стало виключення положень про демобілізацію. У початковому варіанті пропонувалася можливість звільнення зі служби під час воєнного стану тих військовослужбовців, які безперервно відслужили 36 місяців. Для таких військових йшлося про можливість звільнення «протягом одного місяця з дня подання рапорту», хоча й «у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача». Однак цю норму зняли з розгляду після відповідного звернення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та міністра оборони Рустема Умєрова через «значну кількість депутатських правок до законопроєкту, які потребують більш детального аналізу та додаткового вивчення».
За словами речника Міноборони Дмитра Лазуткіна, норми щодо демобілізації будуть розглянуті в окремому законопроекті.
«Наразі були побажання від Генерального штабу, який розуміє оперативну ситуацію, який розуміє загрози і ризики, які стоять перед державою. Ми не можемо зараз ухвалювати поспішних рішень. Ясна річ, що популістських думок дуже і дуже багато», – заявив Лазуткін. Водночас, за його словами, потрібно розуміти, що ескалація та агресія Росії триває, наступ йде практично по всій лінії фронту. «І наразі послабити Сили оборони не можна. Вочевидь є доручення від парламентського комітету розробити новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації, протягом восьми місяців», – пояснив він. Речник Міноборони наголосив, що такий документ дуже потрібен. «Зрозуміло, що люди, які від початку воюють і тримають оборону з 2022 року і втомлюються, і виснажуються, але водночас потрібно поповнення, і дуже багато норм треба буде врегулювати», – додав Лазуткін.
Основні положення мобілізаційного законопроєкту
Через численні правки і нюанси остаточні норми до фінального голосування ще можуть змінитися. Проте вже зараз можна назвати ключові з них. Отже, до основного переліку увійшли наступні:
- право на демобілізацію мають особи з інвалідністю та звільнені з полону;
- обмежено придатні військовозобов’язані повинні пройти повторну ВЛК протягом 12 місяців;
- військовозобов’язані, яким встановлено II або III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби;
- всім військовослужбовцям планують виплачувати щомісячну надбавку 10 тисяч гривень за особливості проходження служби;
- за участь у бойових діях “на нулі” та виконання завдань контрнаступу військовослужбовцям виплачуватимуть щомісячно по 70 тисяч гривень;
- для чоловіків віком від 18 до 60 років без військово-облікових документів обмежать надання консульських послуг;
- на вимогу ТЦК чоловікам, які не оновлюють військово-обліково дані та ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.
- нардепам дозволяється забронювати від армії по два своїх помічника;
- реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного залишається добровільною.
Як мотивуватимуть до армії?
У мотиваційному пакеті для військовослужбовців залишилися такі положення, як можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підписали контракт із Міноборони, додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника, щорічну основну відпустку пропонується надавати частинами протягом календарного року і основна безперервна частина її становитиме щонайменше 15 календарних днів. Крім цього, військовослужбовець також матиме право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом і додатково 100 тис грн після першого року військової служби та ще 100 тис грн після другого.
«Військовослужбовцям, їхньому подружжю не нараховуватимуть відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями. Виняток становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість», – уточнила членкиня комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз. За її словами, військовослужбовець також матиме право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень.
«Під час дії воєнного стану один місяць служби безпосередньо в районах бойових дій вважатиметься за три місяці. У разі необхідності тривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення», – наголосила Фріз. За її словами, законопроєкт передбачає, що після звільнення з полону військовослужбовцю за бажанням надається додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, зі збереженням грошового забезпечення. А розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця становить 15 мільйонів грн.
Ухилення від мобілізації
Якщо військовозобов’язаний порушує передбачені законопроєктом вимоги, ТЦК може звернутися у Нацполіцію з вимогою про адміністративне затримання та доставлення військовозобов’язаного в ТЦК. Якщо ж цього не вдалося зробити, і поліція надіслала про це письму відповідь у ТЦК, то протягом наступних 5 днів після цієї відповіді такому громадянину надішлють формальну вимогу про виконання його обов’язків як військовозобов’язаного чи резервіста. Її форму має визначити Міноборони. Днем вручення такої вимоги вважається: її вручення під розписку поштою; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу або про неможливість її вручити за адресою з інших причин (зокрема якщо особа не повідомила в ТЦК свою актуальну адресу).
Якщо протягом 10 календарних днів після вручення вимоги громадянин не виконав своїх обов’язків, то ТЦК може звернутися до суду. Тоді військовозобов’язаному можуть обмежити право на керування транспортним засобом під час мобілізації — на строк до виконання або відкликання вимоги про виконання військового обов’язку.
При цьому із редакції законопроєкту до другого читання вилучили пропозиції про те, щоб тимчасово обмежити ухилянтів у праві виїжджати за межі України або щоб накласти арешт на кошти та інші цінності такого громадянина.
А з норми про обмеження водійських прав передбачили низку винятків: вона не діятиме за таких умов:
якщо таке обмеження позбавляє людину основного законного джерела засобів для існування;
використання особою транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.
Бронювання від мобілізації: економічний контекст
Зазначимо, що каменем спотикання в даному процесі залишається відстрочка від мобілізації на «економічному підґрунті». Йдеться про можливість отримати бронювання за певних умов, головними серед яких є легальне працевлаштування, сплата податків та певної суми до держбюджету за можливість не служити у війську.
Наразі розглядаються дві моделі економічного бронювання від мобілізації. Одна з них пропонується урядом – отримання громадянином заробітної плати у розмірі від 35 тис. грн, відповідно, сплата податків з неї. За такої зарплати податки становлять близько 18 тисяч гривень. У такий спосіб бізнес матиме право забронювати до 50% своїх працівників. Кого саме – визначатиме керівництво підприємств. Щоправда, є виключення – працівники, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, під дію броні не потрапляють.
Альтернативну пропозицію висунув голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. За його пропозицією, «економічне бронювання» має виглядати так: військовозобов’язаний має бути легально працевлаштованим і перебувати на військовому обліку; сплата всіх податків та додатково фіксованої ставки у розмірі 20 тисяч гривень на місяць до бюджету, незалежно від рівня зарплати.
У такий спосіб зможуть уникнути мобілізації також фізичні особи-підприємці (ФОПи). Для них існуватиме ще додаткова вимога – через рахунок ФОПа має пройти сума, не менша, ніж три вартості місячного бронювання (наразі це 60 тисяч гривень.). Це, як передбачається, має запобігти можливості відкриття фіктивних ФОПів для отримання броні.
За попередніми розрахунками, це може принести державі щонайменше 200 млрд гривень на рік. Втім прийняття будь-якого з варіантів, що обговорюються у парламенті, може неоднозначно сприйнятися в українському суспільстві. Попри всі економічні аргументи авторів ідеї «економічного бронювання», експерти вказують на проблему морального аспекту, щоб війна в Україні не перетвориться на війну лише для бідних, оскільки багаті зможуть відкупитися від мобілізації, як би це офіційно не намагалися це замаскувати.
До слова, новина про те, що Мінкультури та інформполітики забронювало від мобілізації працівників сфери культури та медіа вже викликала неабиякий резонанс. Як стало відомо, бронь від мобілізації, окрім співробітники каналів, які беруть участь у телемарафоні, отримають Криворізький, Харківський, Дніпровський, Одеський, Львівський цирки, а також Пересувний та Національний цирки України. У відомстві зазначили, що критика бронювання працівників культури та медіа – «це неповага до людей, які чесно і якісно роблять свою роботу, примітивна оцінка їх суспільного значення, як і в цілому значення культури в країні, що воює».
Посилення покарання за військові порушення
Варто зазначити, що напередодні окремо Рада ухвалила у першому читанні проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення (№10379). Зокрема пропонується встановити, що порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян та посадових осіб від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. – 85 тис. грн).
Якщо ж такі дії були вчинені в умовах особливого періоду, то вони тягнуть за собою накладення штрафу на громадян та посадових осіб від дев’яти до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 тис. – 204 тис. грн).
Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 тис. 500 – 17 тис. грн).
Думка експерта
Коментуючи мобілізацію в Україні та необхідність врегулювання цього питання на законодавчому рівні політолог Олег Саакян зазначив, сам процес відбувався з цілою низкою невідповідностей. «Ми бачили зловживання як з боку органів, що відповідають за мобілізацію, так і зловживання цією невизначеністю з боку суспільства. Зрештою держава мала в цьому процесі виступити арбітром і забезпечити справедливість, урівноваживши інтереси різних груп: тих, хто воює, їх сімей, осіб, що потенційно можуть бути мобілізованим та суспільства в цілому, виходячи зі спільної мети – перемоги над російським агресором. Але те, що ми могли спостерігати, це намагання держави самоусунутися від цього процесу і в результаті, навпаки, провокування ще ширшого суспільного конфліктування навколо боротьби цих інтересів ледь не кулачним боєм», – сказав «ЕН» експерт.
На його думку, законопроект про мобілізацію, який подавався із самого початку, не відповідав на виклики сьогодення, в тому числі в питанні забезпечення соціальної справедливості. «В процесі законопроєкт ще більше вихолостився і, зрештою, ми побачимо половинчасте рішення, яке з високою вірогідністю принципово не змінить ситуацію ні в кращу, ні в гіршу сторону», – переконаний Саакян. Позитивним результатом прийняття законопроєкту політолог називає збільшення упорядкованості нинішніх процесів, зокрема їх цифровізація. В той же час він переконаний, що деморалізаційний ефект як для військових, так і для цивільних від фінальної версії документу, скоріше, збільшиться через випадання в ньому норми про демобілізацію.
«Одна із ключових причин, яка, згідно соціології, зупиняє чоловіків від бажання мобілізуватися до українського війська – це якраз невизначеність термінів перебування в лавах ЗСУ. Поки була ілюзія можливості швидкої війни це питання не було гострим і, відповідно, не зупиняло добровольчий потенціал. З моменту, як стало зрозуміло, що війна затягується, питання незрозумілості горизонту повернення набуло крайньої гостроти. Таким чином, відсутність конкретної дати з цього приводу буде негативно сприйнято як військовими, так і тими, хто потенційно може бути мобілізований на заміну тим, хто сьогодні воює», – додав він.
