У квітні 1986 року стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції, який перетворив навколишній регіон на найрадіоактивніший ландшафт, що коли-небудь був на нашій планеті. Відтоді минуло майже 40 років, проте високий рівень радіації все ще зберігається, пише New Atlas.
У цьому районі давно не живуть люди, проте для дослідників він став надзвичайно корисним. Попередні роботи вчених уже показали, що тварини, які мешкають у радіусі 30 км від електростанції в так званій Чорнобильській зоні відчуження, фізично і генетично відрізняються від своїх побратимів в інших частинах Чорнобильської зони відчуження.
У новому дослідженні команда з Нью-Йоркського університету зосередилася на вивченні мікроскопічних черв’яків, які зазнали майже 40-річного впливу високої радіації після вибуху на атомній електростанції. Цікавим виявилося те, що вчені не змогли виявити ознак генетичного пошкодження, викликаного цим впливом. Автори дослідження вважають, що надалі їхні результати можуть допомогти в дослідженнях раку.
За словами провідної авторки дослідження Софії Тінторі, Чорнобиль став трагедією незбагненного масштабу, проте вчені досі не розуміють наслідки катастрофи для місцевої флори та фауни. Щоб дізнатися про це трохи більше, команда зосередилася на вивченні нематод — крихітних черв’яків із простими геномами та швидким розмноженням, що робить їх корисними для розуміння основних біологічних явищ.
Співавтор дослідження Метью Рокман зазначає, що нематоди живуть усюди і їхній життєвий цикл швидкий, а тому вони проходять через десятки поколінь еволюції, в той час, як типове хребетне все ще перебуває на самому початку еволюції.
Команда озброїлася лічильниками Гейгера і засобами індивідуального захисту і зібрала сотні нематод у місцях по всій Зоні відчуження, які зазнали впливу різних рівнів радіації. Після цього зразки доставили назад у Нью-Йоркський університет, де їх заморозили, а потім вивчили.
Рокман зазначає, що в такий спосіб вони з колегами кріоконсервували черв’яків, щоб вивчити пізніше. Таким чином фактично вчені “заморожували” еволюцію в лабораторії. У своєму дослідженні команда зосередилася на одному виді нематод Oscheius Tipulae: вони секвенували геном 15 черв’яків із Чорнобиля і порівняли їх із геномами черв’яків з інших місць. Цікаво, але вчені так і не змогли виявити у чорнобильських черв’яків радіаційні пошкодження.
Тінторі зазначає, що такі результати зовсім не означають, що Чорнобиль безпечний, вони вказують на те, що нематоди виявилися значно витривалішими, ніж вважалося раніше. Автори дослідження вважають, що їхні результати дають уявлення про те, як відновлення ДНК може відрізнятися у різних людей. У результаті вчені зможуть краще зрозуміти природні зміни, що спостерігаються у людей.
Команда також зазначає, що їхня робота відіграє важливе значення для досліджень раку, пов’язаних із тим, чому в деяких людей із генетичною схильністю до цього захворювання воно розвивається, а в інших ні.
