Нещодавні відкриття в галузі інтерфейсів мозок-комп’ютер (ІМК) відкрили еру, яка раніше здавалася долею наукової фантастики. Дослідники розробили пристрої, здатні переводити мозкові хвилі в текст, що стало значним кроком на шляху до читання людських думок. Чи стане вона першим кроком до втілення в життя антиутопії Джорджа Оруелла, чи черговим кроком людства до світлого майбутнього, наразі складно говорити. Про нову технологію та її потенціал пише Neoscope.
Ця технологія, що розроблялася десятиліттями, обіцяє здійснити революцію в спілкуванні, особливо для тих, хто не може говорити або друкувати за станом здоров’я. Однак вона також викликає серйозні побоювання з приводу недоторканності приватного життя і можливості стеження, подібного до стеження “Великого брата”.
Усвідомлення того, що ІМК можуть вторгнутися в найприватнішу сферу життя — наші думки, спонукало вчених і правозахисників запропонувати “нейроправа” — набір принципів, спрямованих на захист психічної конфіденційності. Ці побоювання не просто гіпотетичні: розвиток ІМК робить витяг думкообразів дедалі реальнішим, що спричинило етичні дебати та юридичні питання. У Чилі, наприклад, завдяки рішенню уряду було ухвалено поправку до конституції, спрямовану на захист психічної конфіденційності.
Наслідки застосування ІКС виходять за рамки індивідуального приватного життя. Як зазначає нейробіолог Рафаель Юсте, втрата психічної конфіденційності може докорінно змінити уявлення про людину, можливо, призвести до появи гібрида людини і машини. Стрімкий розвиток цієї технології вимагає негайного і вдумливого діалогу про її етичні, правові та соціальні наслідки, кажуть учені. Незважаючи на те, що ІМК відкривають неймовірні перспективи для розширення людських можливостей і задоволення медичних потреб, можливість зловживання ними вимагає обережного і регульованого підходу, щоб переваги не затьмарили далекосяжні особисті та суспільні ризики.
