Учені з Данії та США отримали модель, яка може генерувати прогнози щодо ймовірності ранньої смерті людини або її доходу протягом усього життя.
Учені розробили алгоритм, який на основі історії життя людини може передбачити, як вона житиме і коли помре, пише DailyMail.
У межах нового дослідження було створено модель під назвою life2vec, яка робить точні прогнози в 78% випадків. На відміну від інших наявних моделей прогнозування, новий алгоритм працює як чат-бот.
Його створили вчені з Данії та США, які натренували алгоритм машинного навчання на величезному пулі даних, зібраних у Данії. ШІ забезпечили всілякою інформацією від більш ніж 6 млн реальних людей, включно з їхнім доходом, професією, місцем проживання, отриманими травмами, вагітністю та іншим.
У підсумку вчені отримали модель, яка може обробляти просту мову і генерувати прогнози про ймовірність ранньої смерті людини або її дохід протягом усього життя.
Деякі чинники в нашій біографії можуть збільшувати ризик ранньої смерті, як-от приналежність до чоловічої статі, діагноз психічного захворювання або наявність небезпечної роботи. Також алгоритм враховує чинники, пов’язані з більшою тривалістю життя, як-от високий дохід або керівна посада.
Розглядаючи кожну частину вашого життя у вигляді друкованого тексту, алгоритм life2vec пророкує, куди поверне ваша історія, ґрунтуючись на тих даних, які було отримано на цей момент.
Подібну взаємодію з ШІ виконують користувачі ChatGPT, які просять алгоритм виконати те чи інше завдання. Також науковці можуть ставити запитання life2vec, як-от “наскільки ймовірною є смерть протягом чотирьох років” для певної людини.
Зазначається, що модель навчали на даних, зібраних із 2008 року до 2016 року. Ґрунтуючись на цих даних, ШІ правильно передбачив смерть до 2020 року в більш ніж трьох чвертях випадків.
Щоправда, для захисту особистої інформації людей, чиї дані використовували під час навчання системи, вона залишається недоступною для використання широкими масами або компаніями.
“Ми активно працюємо над тим, щоб більш відкрито ділитися деякими результатами, але це вимагає проведення подальших досліджень у такий спосіб, щоб гарантувати конфіденційність людей, які беруть участь у дослідженні”, — каже провідний автор дослідження з Данського технічного університету Суне Леманн.
