Військові ЗСУ можуть перевіряти документи під час повномасштабної війни, але тільки за наказом коменданта. Далеко не всі співробітники ТЦК — військовослужбовці, і не всі мають законні службові документи. Що робити, якщо вас зупинили на вулиці військкоми.
Львівська обласна військова адміністрація (ОВА) вирішила по-своєму покращити процес мобілізації. Влада регіону дозволила військкомам зупиняти людей на вулиці та перевіряти документи, що посвідчують особу.
Наказ військової адміністрації поширюється на всю Львівську область і діє під час воєнного стану. Співробітники ТЦК можуть вимагати документи у військовозобов’язаних, а останні повинні носити їх при собі.
Рішення Львівської ОВА вступає в колізію з постановою уряду, яка встановлює порядок перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час воєнного стану. Цей документ ухвалили 29 грудня 2021 року, майже за два місяці до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У п’ятому пункті постанови чітко сказано, що перевіряти документи в українців у воєнний час можуть виключно:
- уповноважені працівники Нацполіції,
- СБУ,
- Нацгвардії,
- Держприкордонслужби,
- Державної міграційної служби,
- Держмитниці,
- Збройних сил, зазначених у наказі коменданта.
Постанова описує сім випадків, коли вищевказані особи можуть вимагати пред’явити документи, що засвідчують особу:
- якщо людина має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку або безвісти зникла;
- якщо є підстави вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- якщо людина потрапила на територію зі спеціальним режимом;
- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби й інші речі, обіг яких обмежено або заборонено;
- якщо особа опинилася на місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення, ДТП або іншої надзвичайної події;
- якщо зовнішні ознаки особи, транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа має стосунок до вчинення правопорушення, а транспортний засіб може бути знаряддям або об’єктом вчинення правопорушення;
- особа порушила заборони, запроваджені на території дії правового режиму воєнного стану.
Просто так підійти до людини і просити її пред’явити документи ніхто не має права. Фокус звернувся в поліцію Львівської області з проханням прокоментувати рішення Львівської військової адміністрації на предмет незаконності. Правоохоронці відмовилися публічно обговорювати цю ситуацію.
На перший погляд, голова Львівської ОВА Максим Козицький вийшов за межі повноважень, підписавши цей наказ, визнає в діалозі з Фокусом член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський.
За його словами, якщо такий наказ керівника ОВА набув чинності, у ньому має обов’язково міститися перелік військовослужбовців ЗСУ, які можуть перевіряти документи. У копії наказу, який є у відкритому доступі, немає списку співробітників ТЦК.
“У постанові Кабміну вказані випадки, коли в людини можуть перевірити документи. Просто так військовозобов’язаним не можна це робити. Потрібно, щоб людина була або в розшуку, або під підозрою в скоєнні правопорушення, у стані сп’яніння, зі зброєю або перебувала на території спецоб’єкта”, — додав Веніславський.
У наказі голови Львівської ОВА обов’язково має бути вписаний комендант, який відповідає за перевірку документів у громадян. Коменданта призначають спільним рішенням військового командування та військових адміністрацій, розповіла Фокусу юристка “RIYAKO & PARTNERS” Наталія Василюк.
“А комендант визначає список осіб, уповноважених на перевірки документів. У наказі вказуються прізвище, ім’я та по батькові співробітників ТЦК, щоб їх можна було потім ідентифікувати”, — пояснює юристка.
Сили територіальної оборони входять до структури ЗСУ, вони так само можуть перевіряти документи, якщо їх буде внесено до наказу коменданта, додає вона.
Василюк вважає одну з підстав перевірки документів розмитою з юридичного погляду. Йдеться про зовнішні ознаки громадянина або його транспортного засобу, які дають підстави військовому або правоохоронцю вважати його причетним до правопорушень. Така норма дає представникам ТЦК право на її вільне трактування.
Військкоми вимагають документи: чи мають вони на це право?
У Мін’юсті наголосили, що перевірка документів на вулиці співробітниками ТЦК незаконна, а поліцейські не мають права вручати повістки військовозобов’язаним. Перш ніж надати свої документи на перевірку уповноваженій особі, громадянин має право попросити її пред’явити службове посвідчення та назвати підстави для перевірки.
Якщо військкоми все ж таки вимагають у громадянина документи, вони повинні пред’явити службове посвідчення та назвати підстави для перевірки документів.
“Якщо співробітник ТЦК не показує посвідчення, наказ коменданта, що підтверджує надання повноважень, і якщо в нього немає підстави для проведення перевірки документів, громадяни мають право не надавати документи”, — каже юристка практики військового права юридичної компанії “Приходько та партнери” Тетяна Козян.
Адвокатка акцентує увагу на тому, що працівники ТЦК та СП в разі зупинки особи з метою перевірки документів повинні мати при собі:
- службове посвідчення або інший документ, що підтверджує їхню належність до підрозділу, визначеного в наказі коменданта;
- копію наказу коменданта, яким визначено підрозділи, що мають право на перевірку документів;
- у разі вручення повісток потрібен наказ або розпорядження військкомату, який дає право зазначеним посадовим особам це зробити.
“Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, працівниками Збройних сил України та бойовими офіцерами. У наказі коменданта не можуть бути співробітники ТЦК, які не перебувають на службі в ЗСУ. Наприклад, бухгалтери, секретарі, прибиральники й інший адмін- і техперсонал не можуть перевіряти документи“, — додала фахівчиня.
У військкоматах дійсно працюють не тільки військові ЗСУ. Штатні посади ТЦК комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних сил відповідно до їхнього штату й штатного розпису, вказується в Постанові Кабміну від 23 лютого 2022 року №154 “Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”.
Питання службового посвідчення для українських військкомів точно не вирішили. Військовий квиток, який вони нерідко показують, — це не службовий документ. Така “книжечка” є майже в кожного громадянина України чоловічої статі, додає військовий адвокат Євген Зурнаджи.
“Має бути посвідчення, що він є співробітником ТЦК. Форму цього документа ніхто законодавчо не ухвалив, відповідно, його фактично немає. Деякі працівники ТЦК самі друкують документи на звичайному папері, ставлять печатку ТЦК та ламінують. Єдине, у їхньому військовому квитку може стояти відмітка про службу в ЗСУ, і якщо їх додадуть у наказ коменданта, вони зможуть перевіряти документи”, — пояснює він.
Щоб уникнути подібних колізій, владі потрібно скасувати кілька постанов, які суперечать одна одній, і виписати нормальне законодавство про мобілізацію та права військкомів, вважає адвокат.
Львівська ОВА розв’язала руки військкомам
На думку адвоката у сфері військового законодавства Олега Леонтьєва, подібні накази про перевірки документів від місцевих ОВА призведуть до посилення соціальної напруги. Тим паче, що львівські військкоми не раз порушували закон захопленням чоловіків на вулиці та подальшим їх відвезенням у невідомому напрямку.
“Військові адміністрації насамперед мають вирішити питання з відкриттям усіх реєстрів виборників, платників податків і територіальних органів. Якщо це станеться, ТЦК зможуть бачити призовників. Після цього можна налагоджувати роботу, а не відшукувати людей на вулицях”, — зауважує фахівець.
Леонтьєв також додав, що в наказі Львівської ОВА вказується вік осіб від 18 до 60 років. Але в законі “Про військовий обов’язок і військову службу” сказано, що особи чоловічої статі віком від 18 до 27 років не є військовозобов’язаними.
“Вони призовники, а зараз призову немає. Тому в цієї вікової категорії співробітники ТЦК не мають права перевіряти документи”, — підсумував він.
Нагадаємо, в Україні судили батька-одинака, який не з’явився на призовний пункт. Чоловіка засудили до позбавлення волі на три роки, але замінили покарання випробувальним терміном на півтора року.
