Українські аграрії скоротили посіви під зерновими, однак цьогоріч зберуть більший урожай, ніж торік. А все тому, що сприятливі погодні умови дозволили підвищити врожайність до рекордних показників.
Урожай зернових у 2023 році оцінюється на рівні 57,8 млн т, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За даними Мінагро, українські аграрії вже намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 8 275,3 тис. га при врожайності 47,4 ц/га, намолочено 39 228,2 тис. тонн зерна. Зокрема, обмолочено:
- пшениці — 4 694,5 тис. га (врожайність – 47,6 ц/га), намолочено 22 359 тис. тонн;
- кукурудзи — 1 376,7 тис. га (врожайність – 67,4 ц/га), намолочено 9 282 тис. тонн;
- ячменю — 1 504,5 тис. га (врожайність – 39,0 ц/га), намолочено 5 863 тис. тонн;
- гороху — 154,4 тис. га (врожайність – 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн;
- гречки — 136,6 тис. га (врожайність – 14,9 ц/га), намолочено 203,6 тис. тонн;
- проса — 77,4 тис. га (врожайність – 21,0 ц/га), намолочено 162,4 тис. тонн;
- інших зернових та зернобобових культур — 331,2 тис. га, намолочено 961,6 тис. тонн.
“Сільгосптоваровиробники Київщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Полтавщини, Сумщини, Черкащини та Хмельниччини намолотили більше 2 млн тонн зерна у кожній області. На Одещині, Вінниччині, Дніпропетровщині – більше ніж по 3 млн тонн. Запорізька область завершила збір зернових культур”, — сказано у повідомленні.
Як розповіли Фокусу в Українському клубі аграрного бізнесу, цього року очікується більший урожай пшениці – 22,2 млн т (+7%), кукурудзи – 28,3 млн т (+8%), ячменю – 5,9 млн т (+5%), порівяно з минулим роком. Особливістю цьогорічної кампанії є те, що погодні умови компенсували аграріям втрату площ. Так, незважаючи на скорочення площі посівних ярих і озимих зернових на 980 тис. га, ніж торік, — до 10 895 тис. га, у 2023-му маємо рекордну врожайність зернових культур (до 52,1 ц/га).
“З точки зору агрометеорологічних умов, ситуація була сприятлива. Були вчасні дощі, у квітні їх було дуже багато. Це й обумовило нормальний урожай. Був помірний температурний режим і в квітні, і в травні, і червень був дуже сприятливим, і в липні було достатньо дощів. Не відбулося нічого страшного в ці періоди – масштабних посушливих явищ, наприклад”, — пояснила Фокусу керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.
Аграрії вирощують кукурудзу переважно на експорт. Тож ці сільгоспвиробники постраждають у першу чергу за умов блокади закордонних поставок країною-агресором
Особливо щедро вродила пшениця. “По пшениці у нас рекордний показник врожайності взагалі за останні роки — 47-48 ц з гектару, — каже Фокусу експертка аграрного ринку Марія Колесник. — Попри те, що ми втратили площі, фактично цьогорічний врожай більший за показник минулого року на 1 млн т. Так само на 1 млн буде більше кукурудзи. Хоча її трохи більше за 20% обмолочено, але вже видно — врожайність непогана”.
Таким чином, українські аграрії забезпечать внутрішні потреби країни у зернових. Однак відсутність експорту робить їх діяльність невигідною. “Аграрії сподіваються, що буде експорт, інакше ціна буде менша за собівартість. Той коридор, що йде вздовж узбережжя Румунії, [дозволяє вивозити обсяги] на рівні 2 млн тонн. Були заяви, що збільшиться до 4 млн тонн”, — додала експертка.
За словами Марії Колесник, особливо несолодко в разі блокади експорту буде виробникам кукурудзи, адже її левова частка призначена для поставок за кордон. Із зібраних 28 млн тонн потрібно експортувати щонайменше 19,5-20,5 млн тонн, наголосила вона. Разом з тим, опитані Фокусом фахівці не очікують критичних проблем з дефіцитом потужностей для зберігання збіжжя. “Проблема ємностей залежить від того, як активно знищуватимуться ці потужності, — переконана Колесник. — Але кукурудзу, думаю, будуть намагатися зберігати і на самих полях у спеціальних мішках. Як тільки почалася війна, з усього європейського ринку ці мішки були виметені Україною, бо саме по елеваторах і по інфраструктурі почалися обстріли”.
“Якщо буде трудність, ми маємо досвід попереднього року, коли товаровиробникам роздавалися полімерні рукави. Якщо така потреба буде знову, Міністерство може допомогти, завдяки партнерським відносинам із Всесвітньою продовольчою організацією”, — прокоментував Фокусу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
