Армія друкарів: як Україна застосовує 3D-технології у війні.
Повномасштабна війна Росії проти України багато у чому відрізняється від попередніх воєн в історії світу. Особливістю є застосування сучасних технологій – інтернет з космосу, дешевші дрони, штучний інтелект тощо. Та є ще дещо. Йдеться про друк на 3D-принтерах, інформує DW.
Ця технологія з’явилася наприкінці 20-го століття і використовується переважно в медицині або в побуті. Втім, в умовах війни українці активно застосовують її для військових потреб. Волонтери по всій Україні друкують хвостовики для снарядів, деталі для дронів та безліч інших деталей.
“Принтери не замовкають ні на хвилину. Працюють 24 години сім днів на тиждень. Крім тих випадків, коли виникали проблеми з відключенням електрики торік”, – каже у розмові з DW киянин Олександр Дзюба. У його квартирі на кухні шість 3D – принтерів: п’ять друкують з пластику і один – зі смоли, яка твердне під дією ультрафіолету. Деталі зі смоли, як зауважує Дзюба, виходять більш гладенькими, що важливо, наприклад, для пропелерів дронів.
Від “ДрукАрмії” Дзюба отримує дизайн деталей та інформацію про те, що саме друкувати. Переважно це хвостовики-стабілізатори для снарядів, зокрема, для підствольних гранат ВОГ, які українські військові скидають з дронів. “Хвостовик важить менше п’яти грамів, дуже твердий і чудово стабілізує гранату. Ця деталь важлива для влучного скидання, адже вона розвертає снаряд донизу та робить його стійким до бічного вітру”, – наголошує друкар-волонтер.
Загалом “ДрукАрмія” об’єднує понад 1,7 тисячі друкарів-волонтерів, які мають майже дві тисячі 3D-принтерів. Втім, такої кількості все одно не достатньо для покриття всіх запитів від військових, зізнається співзасновник “ДрукАрмії”, український пранкер та блогер Євгеній Вольнов. “Станом на зараз в черзі чекають 63 завдання на друк. Я не думаю, що до перемоги ми зможемо набрати таку кількість людей, яка б дозволила закрити всі потреби. За моїми оцінками, нині нам треба хоча б п’ять тисяч друкарів”, – каже він у розмові з DW.
Долучитися до спільноти всі охочі волонтери можуть через форму реєстрації на сайті. Так само через сайт свої запити на деталі можуть надсилати військові. Після перевірки документів, за словами Вольнова, військовим надається доступ до бази виробів, які виготовляє “ДрукАрмія”. Загалом це 126 різноманітних позицій – деталі для дронів, зв’язку, спостереження, медицини, хвостовики для снарядів, оболонки для снарядів, макети навчальних мін, які використовуйте для тренування саперів і бійців, тощо.
Окрім “ДрукАрмії” в Україні існують й інші ініціативи. Зокрема, інженер-розробник Олександр Заруба створив 3D-виробництво у Черкасах. Все почалося в червні 2022 року, коли до нього звернулися знайомі військові із запитом на пластикові перископи. “З товаришем, у якого був 3D-принтер, ми зробили свій варіант перископа. Але постало питання у масштабі. Запит був на тисячу перископів, а один принтер робив би це дуже довго”, – згадує Заруба у розмові з DW.
Опитані DW військові експерти наголошують, що 3D-друк для військових потреб нині є необхідним. “Попри значну допомогу від союзників Україні, на фронті досить значну роль відіграють імпровізовані засоби. Крім штатних засобів ураження використовується купа саморобок. І тут технологія 3D-друку є простим і ефективним рішенням”, – зауважує ветеран АТО, публіцист і директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. Мережа друкарів-добровольців, за його словами, є креативним та раніше невідомим у виробництві способом масштабування. Водночас додатковою перевагою цього підходу є децентралізація виробництва, додає Дикий. “Адже при концентрації виробництва в одному місці виникає загроза його знищення. А вицілювати кожного друкаря абсолютно нереально для росіян”, – наголошує він. При цьому, за словами Дикого, варто розуміти, що такий підхід все ж не може замінити всю оборонну промисловість, а є непоганою ідеєю лише для певних галузей.
