Вся світова спільнота знає, що лідер КНДР рідко виїжджає за межі Північної Кореї з того часу, як узяв на себе керівництво країною після смерті свого батька Кім Чен Іра у 2011 році. Більше того, через страх польотів, Кім Чен Ин на великі відстані пересувається виключно на розкішному бронепоїзді.
Так, 12 вересня стало відомо, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин приїхав до Росії. Бронепоїзд, яким він подорожує, вранці 12 вересня прибув до Приморського краю. Кадри з поїздом опублікував телеканал “Росія 1”, особливо при цьому наголосивши, що поїзд перетнув станцію Хасан на кордоні РФ і КНДР в “обстановці абсолютної секретності”.
Відомо, що розкішний бронепоїзд Кіма провів у дорозі понад 20 годин, повільно подолавши близько 1200 км.
Поїзд називається Taeyangho – це корейське слово означає сонце, а заразом символічно відсилає до засновника КНДР Кім Ір Сену.
Поїзд добре заброньований, тому рухається зі швидкістю близько 50 км/год. Для порівняння, британські швидкісні потяги розвивають швидкість близько 200 км/год, а японські “Сінкансени” – 320 км/год.
Потяг пофарбований у зелений та жовтий кольори. Всередині вагонів видно глянсово-білі інтер’єри з довгими столами для брифінгів та моніторами з плоским екраном. Також у вагонах обладнано приміщення з червоними шкіряними кріслами. У поїзді лише 90 вагонів. Деякі з них можуть бути призначені для перевезення транспортних засобів: у спеціальних приміщеннях знаходяться два броньовані автомобілі Mercedes.
Зрозуміло, голодувати в дорозі лідеру КНДР не доводиться – у поїзді є чудово обладнаний ресторан, здатний подати до столу Кім Чен Ына, наприклад, свіжих омарів, та солідний винний льох із вишуканими французькими винами.
Російський воєначальник Костянтин Пуліковський, який супроводжував Кіма в поїздці 2001 року, у своїх мемуарах «Східний експрес» згадував про навколишню розкіш: «Можна було замовити будь-яку страву російської, китайської, корейської, японської та французької кухні».
У потяг доставляли живих омарів, а ящики з червоним вином із Бордо та Бургундії привозили з Парижа.
На думку Пуліковського, навіть особистий потяг російського президента не міг змагатися з бронепоїздом Кім Чен Іра за рівнем комфорту.
