Українцям, які залишили батьківщину, приймаючі країни надають тимчасовий захист. Тому заяви про можливу масову екстрадицію з країн ЄС в Україну в разі ухилення від участі в бойових діях, не мають під собою законних підстав, вважають експерти.
Юрисконсульт міжнародної колегії адвокатів Legal Status, що спеціалізується на справах, пов’язаних з екстрадицією, Ігор Довгаль пояснив, як працює процедура і чому вона не стосується українців, які перебувають під тимчасовим захистом країн ЄС під час війни.
“На практиці, це складна і довга процедура, яка застосовується у випадках розшуку небезпечних злочинців. А у випадку з авторитарними країнами ще й навпаки, коли держава з політичних міркувань хоче покарати конкретну людину. Однак масового характеру така практика не має”, — каже Фокусу Довгаль.
За словами експерта, екстрадиція, як і у випадку з будь-якими міжнародними зобов’язаннями — не обов’язок держави, а право, тому відмова може бути на будь-якому з етапів. Переліку злочинів, що підлягають екстрадиції, не існує, проте є умови, які мають бути виконані, щоб країни розглянули конкретний запит.
“Політичні статті можна відразу відсікти. Що стосується обвинувачення за загальнокримінальними статтями, важливо звернути увагу на передбачені покарання. Екстрадиція може застосовуватися у випадках, коли за злочини передбачено позбавлення волі на строк від 1 року (якщо вирок ще не ухвалено) або якщо особу вже було засуджено на строк більше ніж 4 місяці, і вирок набрав законної сили. Також дія, що лежить в основі обвинувачення, має бути визнана злочинною як у країні, що запитує, так і в країні, що запитується”, — зазначає експерт.
Довгаль додає, що українці в країнах ЄС перебувають під тимчасовим захистом, у зв’язку з війною, що триває в Україні, і наразі їхній статус практично прирівнюється до статусу біженців. А ті, хто отримав такий захист, не підлягають екстрадиції.
“Щодо осіб, які перебувають у статусі біженця, екстрадувати їх неможливо, тим паче в державу, що воює. Варто зазначити, що більшість українців, які перебувають у ЄС, не мають статусу біженця. Їм надано тимчасовий захист, який коли-небудь буде скасовано, найімовірніше, протягом 6 місяців після закінчення бойових дій. Однак наразі в контексті екстрадиції ці статуси практично рівнозначні. Тому заяви про можливу масову екстрадицію з країн ЄС до України, особливо в разі ухилення від участі в бойових діях, найімовірніше слід розглядати як політичний популізм”, — зазначає експерт.
Нагадаємо, влада пригрозила військовозобов’язаним, які купили фальшиві довідки і виїхали за кордон, екстрадицією. На думку глави фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, Україна може надіслати запит практично в будь-яку країну світу, крім Росії, і повернути порушників додому, щоб притягнути їх до відповідальності.
