У вівторок, 4 квітня, у Брюсселі відбулося засідання глав МЗС країн НАТО, на якому Фінляндію офіційно прийняли до Північноатлантичного альянсу. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перед засіданням назвав вступ Фінляндії історичним.
Він також зазначив, що процедура ратифікації членства цієї скандинавської країни в НАТО стала найшвидшою в історії альянсу, пише “Апостроф”.
Суомі в НАТО
“Фінляндія тепер у НАТО. Вітаємо! З сьогоднішнього дня до альянсу входить 31 країна”, – першим привітав фінів прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Пізніше до нього приєдналися багато європейських та світових лідерів, зокрема й Володимир Зеленський. А ще рік тому важко було уявити, що біля штаб-квартири НАТО в Брюсселі майорітиме прапор Фінляндії. Та й до минулого року ця країна не прагнула вступати до Північноатлантичного альянсу.
Фінляндія зберігала нейтралітет з 1948 року, після того як вона підписала з СРСР Договір про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу. З середини 1990-х країна почала активно розвивати співпрацю з Північноатлантичним блоком загалом та з окремими членами альянсу, але про повноцінну інтеграцію не йшлося. Цікаво, що ще у січні 2022 року за вступ до НАТО висловлювалися лише 28% фінів.
Все змінилося після 24 лютого 2022 року. Російська повномасштабна агресія Росії проти України змусила Фінляндію у травні подати заявку на вступ до НАТО.
Синхронно з Фінляндією вступити до НАТО також розраховувала Швеція. Проте схвалення її заявки заблокувала Туреччина. І тоді фіни вирішили Швецію не чекати, а йти до Альянсу самостійно. На це у них пішло менше року.
“Вступ Фінляндії до НАТО став відповіддю на агресивну зовнішню політику Росії, – говорить у коментарі “Апострофу” експерт із зовнішньої політики Центру Разумкова Михайло Пашков. – Це справді велика геополітична подія, яка вплине на безпеку в Європі”.
Членство Фінляндії у Північноатлантичному блоці збільшує спільний кордон країн НАТО з Росією більш ніж удвічі.
До вступу цієї країни до НАТО сумарна довжина сухопутних кордонів РФ із країнами альянсу (Естонією, Латвією, Литвою, Польщею та Норвегією) становила близько 1260 кілометрів. Протяжність кордону Фінляндії з Росією – понад 1270 км.
“Путін виявився великим стратегом, – сказав у коментарі “Апострофу” політолог Віталій Кулик, – Однією з цілей розв’язання війни проти України він називав “запобігання розширенню НАТО на схід“. Ну, запобіг. Все сталося з точністю до навпаки”.
Виття на болотах
Не встигли Суомі стати членом Альянсу, як офіційною заявою “вибухнуло” МЗС країни-агресора. Вона складається здебільшого з образ та загроз.
Мовляв, РФ буде змушена вжити заходів у відповідь як військово-технічного, так і іншого характеру з метою усунення загроз національній безпеці, що виникають у зв’язку зі вступом Фінляндії до НАТО. Принагідно відомство Лаврова спробувало принизити фінів, заявивши, що тепер вони “відмовилися від своєї самоідентичності та будь-якої самостійності, втративши свій особливий голос у міжнародних справах”.
Ну і, звичайно ж, “ти мені більше не дружок”. І тепер відносини російсько-фінські погіршаться.
“Якби Росія хотіла запобігти вступу Фінляндії до НАТО, вона зробила б певні кроки, виступила б з якимись ініціативами, вигідними і Фінляндії, і Альянсу. Тим більше, що час для цього був. Але з Кремля звучали лише ультиматуми”, – наголосив Віталій Кулик.
“На болотах із приводу Фінляндії почалася істерика, – каже Михайло Пашков. – І її ознаки в тому, що Росія заявила про розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі. Нічого іншого придумати не могли”.
Далі Лаврова пішов речник путіна Дмитро “Вуса” Пєсков. Він додав, що “ситуація з Фінляндією, звісно, докорінно відрізняється від ситуації з Україною”.
“По-перше, Фінляндія ніколи не ставала “Антиросією”, і з Фінляндією у нас не було суперечок”, – збрехав Пєсков.
Забув, мабуть, Пєсков, що за результатами радянсько-фінської війни (1939-1940 рр.) Радянський Союз відібрав близько 40 тисяч кв км фінських територій. Фінляндія втратила три міста – Виборг, Сортавалу, і Кексгольм, два найбільші селища (Лахденпохья і Койвісто) і кілька сотень сіл. На приєднаній до СРСР території налічувалося 227 великих та малих підприємств, зокрема найбільший целюлозний комплекс, 19 електростанцій. Ці території були відвойовані Фінляндією у червні-вересні 1941 року під час Другої світової війни, але потім за умовами Московського перемир’я у вересні 1944 року вони знову відійшли до СРСР.
“Ця маячня Пєскова викликає сміх. Але слова путінського прес-секретаря спрямовані передусім на населення Росії”, – каже Михайло Пашков.
“До слів Пєскова не можна ставитися серйозно, – зазначає і політолог Віталій Кулик. – Фінляндія з Росією мала територіальні суперечки і вони нікуди не ділися. Я думаю, що після розпаду Росії Фінляндія претендуватиме на деякі території, зокрема й Карелію”.
І так – Фінляндія за минулий рік дуже швидко стала “Антиросією”.
“Якщо до російської агресії фіни висловлювалися проти вступу країни до НАТО, то за кілька місяців вони консолідувалися та зрозуміли, що від такого сусіда треба захищатися. Хіба це не “Антиросія”?”, – резюмував Віталій Кулик.
Що в результаті
Вступ Фінляндії до НАТО дає імпульс та іншим країнам зробити те саме.
“Від вступу Фінляндії до Альянсу виграє не лише сама Суомі, а й НАТО, – вважає Віталій Кулик. – Фінляндія сховається під потужною “парасолькою”. Країна має сильну армію, яка зміцнить блок. Ну і блок від цього теж стане сильнішим”.
“Нинішнє розширення НАТО поєднало у собі кілька процесів, – пояснює Михайло Пашков. – По-перше, НАТО демонструє свою живучість, потрапити до блоку прагнуть інші країни, які бачать в Альянсі спосіб себе захистити. По-друге, це протистояння цивілізованих країн світу з авторитарними режимами. Безумовно, це протистояння колективного Заходу, як любить говорити Путін, та Росії”.
Будемо з нетерпінням чекати, що наступний прорив відбудеться на наступному саміті НАТО, куди запрошено і президента України. Нагадаємо, заява України вже лежить на столі генсека НАТО.
