Уханьський інститут вірусології, розташований в районі Цзян, Ухань, виявився в епіцентрі низки теорій змови. Багато джерел повідомляли про те, що лаборант інституту, працюючи з кажанами, заразився вірусом і потім виніс інфекцію назовні. Хоча теорію змови про рукотворний вірус відкидають деякі фахівці, проте теза про «втечу зарази» COVID-19 з лабораторій вивчається спецслужбами і активно обговорюється. Якщо повірити в її правдивість, то, справедливості заради, варто відзначити, що причетний і до небезпечних дослідів, і до будівництва лабораторій не тільки Китай.
16 травня поточного року 83-річний професор Чжун Наньшань, який очолює спеціальну комісію по боротьбі з поширенням коронавируса Національного комітету охорони здоров’я КНР, заявив, що коронавірус SARS-CoV-2 не міг вийти з лабораторії Уханьского інституту вірусології. За його словами, в цій лабораторії нібито немає необхідних для створення штучного вірусу людських ресурсів і обладнання. Але така заява не спростовує теорії про те, що саме цей інститут дав життя коронавірусу.
До чого тут Франція?
Ухань давно охрестили «самим французьким містом Китаю», і для цього є низка причин. Саме руками французів там побудовані адміністративні будівлі, Музей урбанізму, вокзал, багато заводів, як Peugeot-Dongfeng, L’Oréal або Pernod-Ricard. Крім того, на початку 2000-х років Франція і Китай почали активно співпрацювати і в області медицини. У 2004 році тодішній президент Франції Жак Ширак відвідав КНР, і сторони підписали угоду про боротьбу з новими інфекційними захворюваннями. В результаті народилася ідея про будівництво лабораторії найвищого рівня безпеки.
Дозвіл на будівництво китайської лабораторії було підписано головним переговірником ЄС з питань Brexit Мішелем Барньє, незважаючи на попередження французьких спецслужб. Г-н Барньє – в даний час залучений в запеклі переговори з Великобританією з приводу торгової угоди після Брексіта – він був міністром закордонних справ Франції, коли дав добро на початок роботи з Уханьским інститутом вірусології в 2004 році в рамках спільної угоди з Китаєм.
Цей крок був зроблений, незважаючи на сильну опозицію з боку французьких дипломатичних радників і радників з питань безпеки, які стверджували, що репутація Китаю з відносно слабкою біологічною безпекою може призвести до катастрофічного витоку інфекції. Вони також попереджували, що Париж може втратити контроль над проектом, і навіть припустили, що Пекін може використовувати технології для виробництва зброї біологічної війни.
Жак Ширак, президент Франції на момент укладання угоди, наполягав на створенні Уханьского інституту після спалаху атипової пневмонії в 2003 році, яка торкнулася 26 країн і призвела до понад 8000 випадків захворювання і 774 випадків смерті. Пан Ширак разом зі своїм пропекінскім прем’єр-міністром Жаном-П’єром Раффаріном пообіцяв французьке фінансування і експертні знання в обмін на інтелектуальні авторські права на відкриття лабораторії. Вони стверджували, що французько-китайська співпраця допоможе розробити ефективні та прибуткові вакцини для запобігання повторення смертельної вірусної пандемії.
Франція є світовим лідером в дослідженнях вірусів, але уряд Ширака також розглядав цю угоду як спосіб зміцнити торговельні зв’язки з Китаєм, в порівнянні зі своїми західними конкурентами. Згідно з повідомленням французької газети Le Figaro, такі установи, як Головне управління зовнішньої безпеки, французький еквівалент МІ-6, неодноразово висловлювали стурбованість з приводу відсутності міжнародного контролю над китайськими лабораторіями і проблем з «прозорістю».
Незважаючи на опір Генерального секретаріату національної безпеки Франції, на базі впровадження з ліонської лабораторії технологій і обладнання була створена Уханьська лабораторія P4. Біля керма грандіозного, але небезпечного проекту був спільний франко-китайський комітет. З боку Франції його очолював промисловець Ален Мерьyo, з боку Китаю – член Академії наук КНР доктор Чень Чжу. Французькі вчені тоді говорили про те, що ця лабораторія може стати біологічним арсеналом, повторюючи попередження про те, що за таким типом медобладнання немає необхідного міжнародного контролю.
У 2015 році французький мільярдер Мерьyo, розчарувавшись у франко-китайському співробітництві, вирішив покинути пост, назвавши лабораторію «китайським інструментом». Він підкреслив, що лабораторія належить саме Китаю, хоча його країна і брала участь в її будівництві. Далі співробітництво по ряду бюрократичних причин було загальмоване: французькі вчені, які повинні були брати участь в експериментах, так і не вирушили в КНР.
Інститут в Ухані почав функціонувати в січні 2018 року, що збіглося з візитом до Пекіна нинішнього президента Франції Еммануеля Макрона і пана Раффаріна, який був призначений спеціальним посланником в Китаї.
В результаті сьогодні, коли коронавірус вже панує над усім світом, президент Франції Еммануель Макрон все ж припускає, що «в лабораторії відбувалися речі, про які ми не знаємо», але французькі вчені найпершими почали відкидати теорії про те, що коронавірус міг бути рукотворним і «втекти» з лабораторії, до створення якої причетна їхня країна.
Серед тих, хто все ж не довіряє теорії про нерукотворність вірусу, – нобелівський лауреат в галузі медицини за відкриття ВІЛ-інфекції, професор Люк Монтаньє. В інтерв’ю телеканалу CNews він заявив, що вірус COVID-19 був створений китайськими вченими в Ухані і при створенні його використовувався генетичний матеріал вірусу СНІДу. «Китай повинен набратися мужності і розповісти світу правду, як це зробив Іран, коли збив літак Міжнародних авіаліній України. Правда в будь-якому випадку вийде назовні, і відповідальності Китаю не уникнути».
До чого тут США?
США періодично гримить погрозами і сипле гучними звинуваченнями на адресу КНР, але громадськість здивована недостатньою жорсткістю з боку Вашингтона. Тим більше з урахуванням того, наскільки сильно пандемія вдарила саме по американцях. Після цього виникає питання, чи не мають Штати причин для того, щоб і на собі відчувати частину провини за вірус, що вирвався назовні.
Після того, як в 2002 році в Китаї з’явився вірус SARS, уряди деяких країн почали витрачати серйозні зусилля і вкладати великі гроші у вивчення невідомих патогенів, їх небезпеки для людства і можливості попередження нових пандемій. Експерименти GOF проводили в рамках десятирічної програми PREDICT з бюджетом в 200 млн доларів від урядів декількох країн, в першу чергу Сполучених Штатів Америки. Урядову програму «нові пандемічні загрози» (EPT) держагентство USAID запустило в 2009 році. Нею передбачалося зміцнення моніторингових та лабораторних можливостей деяких країн для вивчення дикої природи і людей, що знаходяться в контакті з тваринами, для виявлення нових і раніше відомих вірусних агентів, які можуть нести серйозну загрозу миру і всьому людству.
В Азії програма США поширювалася на Таїланд, Камбоджу, Індонезію, Лаос, В’єтнам і Китай. У 2014 році Управління наукової і технологічної політики Білого дому Обами призупинило, а точніше – «призупинило фінансування» – через підвищення функціональності небезпечних вірусів на території своєї країни саме через «ризики біологічної безпеки». Разом з тим є всі підстави вважати, що експерименти тривали безперервно в Китаї в лабораторії Ухань, при фінансуванні з американської кишені. Далі, в 2017 році, адміністрація Дональда Трампа скасувала «паузу у фінансуванні», дозволивши, по суті, продовжити дослідження вірусів.
Крім того, The Washington Examiner , американський консервативний тижневик опублікував великий матеріал, в якому повідомив про те, що Національний інститут здоров’я Сполучених Штатів Америки видавав гранти лабораторіям, які проводили досліди над тваринами в Інституті вірусології в Ухані, а Міністерство сільського господарства купувало в Китаї частини домашніх тварин, які потім використовували для досліджень. У видавництві виступили з гострою критикою практики наукового співробітництва з китайцями за рахунок бюджету США і нагадали, що деякі члени конгресу і сенату не раз говорили, що коронавірус міг випадково вирватися з лабораторії, тому китайський уряд неодноразово вживав панічні спроби приховувати спалах.
Тривожні попередження
У Пекіні та Вашингтоні всіляко намагаються переконати світ у тому, що дослідники в Вірусологічній лабораторії Ухань, Уханьському центрі контролю захворювань або Лабораторії армії США в Форт-Детрике (Армійський медичний науково – дослідний інститут США інфекційних хвороб USAMRIID) займаються виключно вивченням небезпечних патогенів. До того ж вони переконують в тому, що безпека в цих лабораторіях настільки сувора, що про нещасні випадки годі й казати. Але ряд поважних наукових критиків генної інженерії протягом тривалого часу били на сполох, повторюючи попередження про те, що наслідки подібних експериментів можуть бути воістину жахливими. Серед найвідоміших критиків – Френсіс Бойл та доктор Річард Ебрайт з Інституту мікробіології Університету Рутгерса.
Кілька активістів опублікували статтю в британському виданні GM Watch під назвою «COVID-19 може бути тривожним дзвінком для забезпечення біологічної безпеки». У статті пояснюється, що протягом десятиліть проводяться ризиковані і вкрай секретні дослідження генно-інженерних коронавірусів з можливістю їх використання в якості зброї.
Професор клітинної біології та анатомії в Нью-Йоркському медичному коледжі в Вальхаллі (США) Стюарт Ньюман підтвердив заяву про те, що генна інженерія коронавірусів триває протягом тривалого часу. Він зазначає, що «навіть більшість біологів не знають, що вірусологи експериментально рекомбінують і генетично модифікують коронавіруси вже більше десяти років для вивчення механізмів їх патогенності». У своїх статтях він заперечує твердження інших вчених, які переконують, що вірус не міг «втекти» з лабораторії і має природне походження.
Відомий американський колумніст Джош Рогін в своїй статті в The Washington Post писав про те, що в лабораторії, яка займається такими серйозними дослідженнями, не дотримуються правила безпеки. Він нагадав, що в 2018 році співробітники посольства США в Пекіні неодноразово відвідували Уханьський вірусологічний інститут і намагалися попередити адміністрацію Трампа про серйозні порушення безпеки. Занепокоєння викликало те, що неадекватно навчений персонал і слабкі процедури безпеки в лабораторії, спільне фінансування Китаєм і США, представляють серйозну небезпеку для розгортання «нової пандемії, подібної атиповій пневмонії».
З цим погоджувався і професор Інституту мікробіології імені Ваксмана Університету Рутгерса Річард Ебрайт, який сам бачив роботу вчених китайських лабораторій. Він повторив думку про те, що фахівці в лабораторіях не дотримувалися необхідних запобіжних заходів, використовували низький рівень захисту. Це при тому, що збір вірусу, патогенів, виділень тварин представляє дуже високий ризик зараження лабораторним працівником інших людей.
Професор Микола Петровський, провідний дослідник вакцин, розповів виданню Dailymail , що вірус «не типовий для нормальної зоонозної інфекції (від тваринного до людини)», оскільки з’явився з «винятковою» здатністю проникати в людські тіла з першого дня. Він зазначив, що вірус повинен був з’явитися у тварини в результаті «дивного явища природи», але не можна виключати можливість його витоку з лабораторії.
Петровський, професор медицини в університеті Флиндерс в Аделаїді (Австралія), керує дослідним відділом біотехнології, який почне випробування на людях вакцини проти Covid-19 в наступному місяці. За його словами, нові віруси, що поширюються від тварин, зазвичай посилюються, оскільки пристосовуються до людських господарів, але з незрозумілих вченим причин цей новий коронавірус виявився вже ідеально пристосованим для зараження людей без необхідності розвитку.
Він вказав на «збіг» того, що найбільш близькі відомі віруси вивчалися в лабораторії в Ухані, китайському місті, де вибухнула пандемія, і наполягає на тому, що при пошуку не слід ігнорувати можливість витоку, нехай навіть віддаленого.
Професор Петровський пішов далі, ніж будь-який інший експерт, висловивши думку про те, що вірус «втік» з однієї з двох лабораторій (Інститут вірусології 4-го рівня захисту і Wuhan Centre for Disease Control 2-го рівня захисту), які досліджували віруси кажана в Ухані. Він стверджував, що вчені неохоче обговорюють можливість невдалих лабораторних експериментів або витоків, оскільки будь-яка негативна реакція може призвести до наукових обмежень і поставити під загрозу важливі дослідження. Проте, додав він, дуже важливо виявити джерело вірусу.
[video_js]
Микола Петровський зазначив, що, якщо Sars-CoV-2 все-таки є природним явищем, але з цього ж джерела може знову спалахнути інший пов’язаний вірус з ще більш руйнівними наслідками. «Наступного разу рівень смертності може бути набагато більшим», – попередив він.
Небезпечне мовчання
Незважаючи на всі згадані попередження, світ втрачав дорогоцінний час, а влади країн і організації не проявляли жорсткості і рішучості. Більш того, деякі країни намагалися відбілити репутацію один одного, “відмиваючи” чужі гріхи. Дослідники з Інституту охорони здоров’я та Організації Об’єднаних Націй не виявили, що експерименти з коронавірусами проводилися в лабораторіях. Правляча партія Китаю приховувала важливу інформацію і змусила замовкнути або навіть «зникнути» вчених і журналістів, які повідомляли про те, що вірус COVID-19 просочився з лабораторії і заразив дослідників. Більш того, китайські комуністичні вожді приховували масштаби епідемії і запевняли всіх в тому, що коронавірус не передається від людини до людини.
На початку травня відомий таблоїд Daily Telegraph поділився досьє, в якому повідомлялося про те, що Китай знав про можливість передачі коронавіруса від людини до людини як мінімум за місяць до того, як повідомили про це світовій спільноті. З інтернет-пошукачів вирізалися фрази “варіація SARS”, “Уханьський ринок” і “Уханьска невідома пневмонія”.
Крім того, на адресу ВООЗ, яка повинна була б очолити цю битву з хворобою, лунає все більше звинувачень у спробі підіграти Китаю в приховуванні справжніх масштабів поширення нового вірусу і надто запізнілої реакції на загрозу. Більш того, країни, які зуміли домогтися успіхів у боротьбі з вірусом, як наприклад Тайвань, взагалі не допустили ВООЗ і піддали цензурі все їх поради і рекомендації. Влада цієї країни ще 31 грудня попередили Світової Організації Охорони здоров’я про розвиток епідемії, але ці важливі попередження були просто проігноровані. Тому відповідальність ВООЗ і її керівника є найбільш прямою.
Німецьке видання Der Spiegel опублікувало гучний матеріал, в якому повідомляється про дзвінок китайського лідера директору ВООЗ Тедросу Адханому Гебрейесусу з проханням відтягнути в часі оголошення пандемії. 28 січня Гебрейесус в КНР особисто зустрівся з Сі Цзіньпіном і не був скупий на похвали керівництва Комуністичної партії. Гендиректор організації обсипав китайців одами за «відкритість в обміні інформацією» в той час, як в Ухані щосили розправлялися з людьми за «передачу чуток» про вірус і його поширення. Справа в тому, що для ВООЗ, яка опинилися в досить сором’язливому фінансовому становищі, китайські гроші і дружба з драконом стає рятівним кругом. У той же час Китай готовий на багато що, щоб коронавірус не ввійшов в історію як «китайська зараза», а Піднебесну не охрестили батьківщиною вірусу. Для цього машина агітпропу працює на повну потужність, а китайські гроші річками розтікаються по всьому світу.
Погляди Гебрейсуса в ВООЗ поділяє ще один дуже цікавий персонаж. Пен Ліюань зазначається на веб-сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я разом з колишнім президентом Ліберії Еллен Джонсон Сірліф і воротарем «Ліверпуля» Аліссон Беккером як один з дев’яти «послів доброї волі».
Коли її призначили, тодішня глава ВООЗ Маргарет Чен вітала «всесвітньо відомий голос китайської народної співачки і її милосердне серце”. Володарка безлічі національних і міжнародних призів і нагород, вона є дуже яскравою зіркою, що має величезну і шановану аудиторію шанувальників». Однак не було тоді згадки про іншу причину, по якій Пен так добре відома – вона дружина Сі Цзіньпіна, президента Китаю і лідера комуністичної партії КНР.
Ще одна країна, яка показала, що готова повністю підтримати Китай, незалежно від його позиції, це Росія. Генеральна прокуратура Москви виступила з гнівною тирадою на адресу «злісних наклепників» і почала активно знищувати всі повідомлення про те, що коронавірус штучно створений або ж розроблявся як біологічна зброя.
Цікаве спостереження зробив російський журналіст Андрій Піонтковський, який звернув увагу на удар в спину офіційній Москві з боку їх улюблених пропагандистів. Так, 20 квітня, в передачі Соловйова обговорювалася знаменита стаття в Nature і історія «матері коронавірусів» Ши Чженлі. Крім того, відомий синолог Олексій Маслов з моніторів гаджетів росіян вибухнув гучними заявами про те, що витік стався з Уханьскої лабораторії. Але після 20 квітня до даної риторики не вертався більше ніхто. У російських ЗМІ рефреном проходить одна думка: «брат за брата, Китай і Росія підтримують один одного, незважаючи ні на що». У свою чергу, китайці в боргу не залишилися і дякують за підтримку в боротьбі проти «політизації пандемії». Так, Китай підтримав Росію в зв’язку зі звинуваченнями в заниженні даних смертності від COVID-19. Офіційний представник китайського МЗС Чжао Ліцзяні висловив упевненість в тому, що «під сильним керівництвом президента Путіна» Росія впорається з вірусом, а західні ЗМІ просто намагаються «роздути скандал навколо ситуації».
Віруси-втікачі
Версія про те, що вірус міг дійсно випадково «покинути рідні стіни» лабораторії, підтверджується і тим, що подібні прецеденти вже траплялися і раніше. Так, авторитетне видання The New York Post в контексті обговорення цього питання згадувало про два випадки, коли коронавірус, що викликає атипову пневмонію (SARS), втікав з пекінської лабораторії. Це відбувалося ще в квітні 2004 року. Крім того, The New York Post повідомляла, що в Китаї є практика продавати тварин, над якими проводилися експерименти, на ринках. Це також могло стати «вікном у світ» для вірусу, який поставив на паузу життя всіх континентів.
Роком раніше «втечу» вірусу було зафіксовано на Тайвані. У матеріалах розслідування інциденту повідомлялося, що вчений мав контакт з біологічно небезпечними відходами без халата і рукавичок. Після цього він полетів в Сінгапур, де спілкувався з 74 колегами, яких після цього помістили на карантин. Крім того, в 2014 році з лабораторії, яка належала американському уряду, стався витік сибірської виразки. Тоді нею заразилися 84 людини. Для такої небезпечної «втечі» вірусу, насправді, не потрібні ні складні схеми, ні злі наміри. Для цього потрібно, щоб співробітник лабораторії підхопив інфекцію і, сам того не відаючи, пішов з лабораторії хворим.
Поки ведуться розслідування, в світі будуть поширюватися найрізноманітніші теорії про те, що або хто породив вірус. Але будь-які небезпечні ігри з природою, особливо з дикою, в певний момент можуть обернутися справжньою трагедією для всієї планети. І пандемія 2020 може бути тільки демо-версією справжнього апокаліпсису, який стане останнім для людства.
