Бачу, мій колишній бос, ПМ України (2014-16) з’явився з “супер-креативною і диференційованою” кампанією “українська мова, радіо, культура”, і це стало для мене останньою краплею після всіх інших “наступних”, “нових курсів”, і “повага кожному".
Вважаю, що ми обговорюємо зовсім не те, що треба. Потрібно розвернути національний передвиборчий дискурс у зовсім інший напрям.
Україна є найбіднішою країною Європи, у стані війни. Якщо ми хочемо вийти переможцями з цієї ситуації (відредаговано), це, щонайменше, вимагає відвертої розмови і жорстких рішень. Радикально-комуністичні рішення (протекціонізм. соціалізм, “економічний націоналізм”) ми вже пробували, це – не працює.
Тому замість соціалістичного популізму, припудреного “мовою-вірою-миром”, потрібно впроваджувати іншу протилежність – максимальну економічну СВОБОДУ з максимальною соціальною (недержавною) ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ:
1) Україна, не маючи нафти, і маючи насамперед підприємливий, інноваційний, трудолюбивий народ, повинна бути у топ-5 країн світу по легкості ведення бізнесу. Держава повинна реєструвати бізнес за 10хв. Стільки ж часу повинна забирати процедура закриття бізнесу. Це дасть можливість підприємливим, інноваційним, трудолюбивим українцям легко відкривати бізнеси у містах і селах, наймати інших українців, у тому числі тих, які зараз працюють за кордоном;
2) Українці повинні радіти кожному успіху, навіть маленькому, своїх співвітчизників, у першу чергу, у бізнесі і освіті. Підприємець, який заснував бізнес, автоматично стає національним героєм. Бюрократ/податківець/митник/силовик, який “віджимає” цей бізнес, стає ворогом, який працює на країну-агресора;
3) Податки на працю (у т.ч. ЄСВ) повинні бути знижені. Але бюджет повинен бути збалансований за рахунок скасування пільг і скорочення витрат на непотрібні організації (Академія наук, міністерство економіки, культури, молоді і спорту – перші кандидати). У роки, коли є зростання, бюджет не може бути дефіцитним. Це, і тільки це, зніме нас з голки зовнішнього фінансування і швидко зменшить зовнішній борг. UPD Бездефіцитний бюджет і агресивно-незалежний нацбанк дасть змогу зменшити інфляцію, що дозволить наблизити відсоткові ставки до західного рівня, що суттєво збільшить інвестиції, необхідні для швидкого зростання;
4) Для того, щоб швидше зменшити борг, пенсійний вік повинен бути піднятий, наприклад, до рівня німецького. Субсидії можуть отримувати лише пенсіонери. Роботи в країні є багато. І йде війна;
5) Державне фінансування закладів вищої освіти, охорони здоров’я і культури припиняється. Талановиті студенти (за результатами ЗНО) отримують ваучери на навчання, які вони можуть використати як у приватних, так і державних закладах освіти. Лікування пацієнтів фінансується страховими компаніями. Держава виділяє гранти талановитим митцям на реалізацію культурного проекту, що співфінансується з приватних джерел;
6) Українці є зацікавлені у вільній торгівлі тому, що вона відкриває українським підприємствам безпрецедентні ринкові можливості ззовні і посилює конкуренцію всередині, що робить українські підприємства продуктивнішими;
7) Дурня (мораторій на продаж с/г землі, трудовий кодекс, трудові книжки) повинна називатись дурнею (а не інституційною пам’яттю, віковічними традиціями чи національними особливостями) і бути якнайшвидше усунутою;
Поступове усунення готівки і запровадження повністю безготівкової (cashless) економіки;
9) Судова система повністю оновлюється. Генпрокурором призначається людина з глобальною юридичною освітою;
10) Нарешті і найважливіше: українці повинні відчути особливу відповідальність за свою країну і за свою місію вивести її з нинішньої ситуації. На світі є інша Польща, Угорщина, Ізраїль, Швейцарія і Росія, але немає і ніколи не буде іншої України. Це – єдина країна, яку ми маємо. Українці, будучи європейцями, гарантують рівні права громадянам різного походження і вважають українцями будь-кого, хто вважає себе таким, але беруть на себе більшу ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за свою країну. Тому українці очікують від держави лише організації оборони країни (включаючи організацію міжнародної підтримки для цього), забезпечення РІВНОСТІ доступу до можливостей і створення найлегшого режиму ведення бізнесу в країні (включаючи демонополізацію і забезпечення конкуренції). У всьому іншому українці покладаються лише на себе: вони вчаться, турбуються про своє здоров’я і підвищують свою продуктивність усе життя. Вони організовують благодійні фонди при закладах освіти і культури і піднімають для них приватні кошти.
Українці працюють по 6 днів на тиждень, 50 тижнів на рік, заощаджують кошти на освіту і на свою пенсію, допомагаючи нинішнім пенсіонерам (за підвищеним пенсійним віком). Українці створюють недержавні, волонтерські, релігійні організації – по впорядкуванню і розвитку дворового, вуличного, міського освітнього і культурного простору. Українці народжують і виховують завтрашніх українців і турбуються про старших і немічних. Українці довіряють один одному і не обманюють один одного. Українці не впадають у відчай, не ниють і не стають у позицію жертви. Українці не дають і не беруть хабарів. Вони вдячні долі за цей єдиний шанс в історії припинити бути найбіднішою країною в Європі, витягти СВОЮ країну з нинішньої ситуації, стати на шлях стрімкого розвитку і таким чином, перемогти у війні.
Свобода. Рівність. Відповідальність.
