Говорити, що це новий вид транспорту, мабуть, все-таки нескромно – було ж колись таке поняття, як автороллер, були Messerschmitt KR, Oskar-Velorex та інші кабіненроллери. Але на недавній виставці OldCarLand призабута тема заграла новими фарбами.
В Україні їх тисячі – бічних причепів ВМЗ-«Супутник» від іжевських мотоциклів п’ятого покоління. «Юпітери» і «Планети» відживають своє і масово йдуть у відставку, а коляски від них, зазвичай збережені краще мотоцикла, залишаються не при справах.
Автороллер на відміну від скутера пропонує інший рівень комфорту, не виключаючи при тому задоволення від водіння для пілота
Один з учасників весняного OldCarLand’a перетворив списану мотоциклетну коляску в спортивний снаряд для розважальних прогулянок. Чесно кажучи, подібна ідея давно висіла в повітрі: симпатичний обтічний монокок вятсько-полянського виробництва, неодмінно яскравого кольору, так і просився, щоб хтось нарешті зробив з нього самостійний транспортний засіб.
КОМПОНОВКА
Одномісний ролер отримав 50-кубовий моторчик і два керованих передніх колеса з незалежною пружинною підвіскою. Маленький «двотактник» приводить єдине заднє колесо – і його 4 – 5 «конячок», і цих трьох точок опори машинці цілком достатньо. 10-дюймові колеса з безкамеркамі розмірністю 3,50-10 запозичили від сучасного скутера.
Відкритий корпус коляски виробництва Вятско-Полянського машзаводу залишився практично без змін, за винятком декількох вирізів, зроблених для адаптації сторонніх агрегатів. Потужна рідна рама і мотоциклетне колесо з підвіскою отримали відставку, замість неї кокон кузова посилили легким трубчастим каркасом. Вийшла така собі напівнесуча конструкція, як тепер модно говорити – з інтегрованою рамою.
АГРЕГАТИ
Найцікавіше в цьому транспорті – передня частина його шасі. Підвіска і рульове цілком саморобні, можна сказати, авторської роботи. Кожне з коліс гойдається на одному зварному трикутному важелі, підпертому похилою амортизаційною стійкою.
Рульове управління – рейкове, причому механізм оригінальний, ручної роботи. Він зроблений з полозу “санчат” від переднього сидіння легковика і мотоциклетного ланцюга з ведучою зірочкою. Завдяки такому рішенню рейка вийшла компактною, вона помістилася під ногами водія, ззаду педального вузла. У рульовій трапеції крім того використані пара кульових наконечників і дві стандартні різьбові розтяжки.
Силовий агрегат і задня підвіска вирішені традиційно для подібних ролерів: єдиний блок двигуна і трансмісії взяті від сучасного скутера, і так в зборі укріплені в задній частині машини. Таким чином автороллер отримав і двигун, і трансмісію, і задню підвіску одним махом.
САЛОН
Якщо технічні рішення автора проекту багато в чому оригінальні і навіть сміливі, то щодо ергономіки за нього все вирішили ще вятско-полянські конструктори наприкінці вісімдесятих років ХХ. Однак, хоча серйозних переробок кузов коляски не зазнав, одну важливу частину все ж замінили – сидіння.
Посадка людини, яка перетворилася з пасажира на драйвера, стала нижчою, більш природною для водія транспортного засобу. І ще одне важливе рішення – кермо, точніше, штурвал. Його форма, по-перше, зроблена такою, щоб не заважати колінам пілота, а по-друге, щоб відповідати куту повороту передніх коліс, адже через коротку рейку штурвал повертається не так, як звичайне кермо.
ТО ЩО?
Такий ось вийшов у нашого співвітчизника цікавий апарат – привабливий зовні, багатообіцяючий по суті. З огляду на кількість непотрібних колясок від ІЖей на безкрайніх територіях нашої країни, у подібного транспорту можуть бути широкі перспективи. У всякому разі, нам здається, що такий ролер буде дуже цікавий на ходу, і ми ризикнемо пообіцяти вам його тест-драйв в найближчому майбутньому.
