Щоб підтвердити відкриття, проводили спостереження на декількох наземних телескопах, наприклад 8-метрових «Джеміні» та «Субару», що дало змогу прорахувати їхні орбіти.
Астрономи відкрили 12 нових супутників Юпітера в межах пошуків дев’ятої планети Сонячної системи. Тепер загальна кількість відомих небесних тіл у гравітаційному «полоні» газового гіганта зросла до 79 штук. Усі нововідкриті тіла мають малі розміри, повідомляють на сайті Інституту Карнегі.
Юпітер є рекордсменом за кількістю відомих супутників серед усіх тіл Сонячної системи. Друге місце посідає Сатурн з 62 відомими супутниками, потім крижані гіганти Уран (27), Нептун (14), а також карликова планета Плутон (5). Крім цього, два супутники мають близько десяти астероїдів і Марс, а наявністю одного супутника можуть похвалитися понад сто тіл Сонячної системи.
Близько 40 супутників Юпітера відкрила група астрономів на чолі зі Скоттом Шеппардом у 2001-2004 рр. У 2016-2017 рр. учені досліджували ділянку неба, у якій теоретично могла перебувати «Планета Х», за допомогою одного з 6,5-метрових Магелланових телескопів та інших астрономічних інструментів. За збігом, Юпітер опинився поблизу ділянки огляду, і їм вдалося відкрити два його раніше невідомих супутники. У новій роботі астрономи повідомляють про 12 нових об’єктів, відкритих навесні 2017 р. за допомогою 4-метрового телескопа імені Віктора Бланко в Чилі. Щоб підтвердити відкриття, проводили спостереження на декількох наземних телескопах, наприклад 8-метрових «Джеміні» та «Субару», що дало змогу прорахувати їхні орбіти.
Дев’ять нових супутників є частиною віддаленого від планети зовнішнього рою, що рухається в ретроградному напрямку (тобто напрямок руху орбітою не збігається з напрямком обертання Юпітера). Цей рій включає щонайменше три різні групи супутників, які вважають залишками трьох більших тіл, зруйнованих під час зіткнень з астероїдами, кометами чи іншими супутниками, і здійснюють один оберт навколо планети за приблизно два роки.
Два інших супутники є частиною ближчої, внутрішньої групи, що рухаються в проградному напрямку, здійснюючи один оберт навколо Юпітера за менш ніж один рік, і також можуть бути фрагментами більшого тіла. Один із супутників дістав ім’я «Валетудо» і може вважатися найменшим (діаметр менше одного кілометра) серед відомих сьогодні супутників Юпітера. Він рухається в зустрічному напрямку щодо зовнішньої ретроградної групи супутників, перетинаючи їхні орбіти.
