Район Бермудського трикутника в Атлантичному океані небезпечний через повітряні аномалії. Такими є результати дослідження американських метеорологів з Університету штату Колорадо, що впродовж 10 років вивчали погоду в районі Бермудського трикутника
“Керівник дослідження Стів Міллер та інші вчені вивчали супутникові знімки місцевості. Завдяки максимальному збільшенню зображень, вчені побачили на них хмари шестикутної форми. Вони розміщені над аномальною зоною. Хмари такої форми утворюються через атмосферу океану. Тепла вода з мілини випаровується у холодне повітря. При цьому утворюється каркас хмар. Вони деякий час дрейфують над Бермудським трикутником і вибухають. При вибуху утворюються потужні повітряні потоки”, – йдеться у публікації. Саме ці потоки повітря — причина загибелі літаків і кораблів, вважають вчені. Після вибуху потужний порив вітру опускається до поверхні океану. Взаємодія атмосферних хвиль призводить до утворення сильної турбулентності. Вибратися з неї техніці вже не можливо. Порив вітру, який опускається на поверхню океану, може викликати хвилю. Її висота сягає 40 м.
Бермудський трикутник — район в Атлантичному океані. Ця територія розташована між Бермудами, Пуерто-Ріко і Південною Флоридою. Вперше його згадав письменник Вінсент Гаддіс у 1946 році. Він писав матеріал про зникнення рейсу №19 — ланки з п’яти бомбардувальників-торпедоносців. Вони 5 грудня 1945-го вилетіли з бази військово-морських сил США у Форт-Лодердейл і не повернулися. Уламки літаків не знайшли. Гаддіс також став автором словосполучення “бермудський трикутник”, опублікувавши статтю “Смертоносний бермудський трикутник”. Загалом прихильники теорії згадують про зникнення приблизно 100 великих морських і повітряних суден за останнє сторіччя
