Розмови про членство України в НАТО приречені постійно бути присутнім на порядку денному, як всередині країни, так в і діалозі з партнерами і недругами.
Про це розповів Микола Капітоненко, редактор UA: Ukraine Analytica.
Такі розмови мають три рівні складності. На найпростішому мова йде про наших бажаннях, на більш складному – про нашу цінності як союзника, і на самому мудрому – про стратегічні інтереси наших партнерів. Драма української зовнішньої політики полягає в тому, що ми поки говоримо тільки про самих себе.
Риторика про членство в НАТО зазвучала в Україні давно. Вона стала ніби природним продовженням, по-перше, процесу розширення Альянсу в 1990-х роках, а, по-друге, тих заклинань про важливість і цінність України як геополітичного активу, якими ми самі себе загіпнотизували всерйоз і надовго.
Проте, драматичні події останніх років змусили деяких перейти на другий рівень і задуматися про те, чим Україна може бути корисна для Альянсу. Адже ризики і небезпеки, пов’язані з нашим потенційним членством, очевидні всім. Роздуми над цим питанням, як правило, закінчуються висновком, що наш досвід війни з Росією може стати в нагоді країнам-членам НАТО. Що з цього приводу можна зауважити? По-перше, те, що досвід цей цікавий далеко не всім. По-друге, є й такі, хто з Росією будуть співпрацювати з широкого кола питань.
Якщо ми зможемо довести свою корисність, передбачуваність і послідовність, нам залишиться вирішити найскладнішу задачу: зрозуміти інтереси наших партнерів. Попередня історія української зовнішньої політики не дає підстав запідозрити нас у вмінні це робити. НАТО – це багатосторонній альянс, в основі ефективності якого лежить висока ступінь довіри до готовності країн захищати один одного.
Вирішенню який з перерахованих вище завдань сприяє закріплення членства в НАТО як ключового національного інтересу? Очевидно, воно стосується тільки наших бажань отримати рішення власних проблем тут і зараз. Ми можемо ще більш наполегливо вимагати, ніж робили це в 2008 році. Але в такому випадку потрібно бути готовими до розчарувань.
Головним національним інтересом України виступає забезпечення власної безпеки, а наступним в ієрархії – відновлення безпеки регіональної. Членство в НАТО – це інструмент для досягнення цих інтересів. Чим повніше ми це будемо розуміти, тим ціннішими партнерами для Альянсу зможемо стати.
