Трамп пропонує зруйнувати глобальну архітектуру, створену США в кінці Другої світової війни.
У всьому світі про Америку говорять дві речі. Перша, що США вже не колишня наддержава. Друга, що всі важливі справи слід зупинити, дочекавшись результату президентських виборів у США. А тепер додамо й третю: Дональд Трамп як президент стане для світу найстрашнішим кошмаром.
Чутки про американський занепад дуже сильно перебільшені. Сполучені Штати залишаються єдиною у світі наддержавою. Тільки Америка здатна втручатися практично в усе і майже всюди. Вона стоїть на вершині значної системи альянсів. За останні десять років або близько того змінилося тыльки одне: з’явилися певні витрати, змістився баланс сил на світовій арені та змінилися політичні настрої всередині країни.
Однак при цьому Америці немає рівних. Минуть десятиліття, перш ніж Китай наздожене її за військовою потужністю й технічними досягненнями – якщо це взагалі станеться. Вашингтон як і раніше є незамінним стражем світового порядку. Отже, так, американцям вирішувати, кого вони хочуть бачити в Білому домі, проте їхній вибір матиме колосальне значення для всіх інших.
Тим більше що найвірогіднішим кандидатом від Республіканської партії став Трамп. Можна багато говорити про його тріумф у гонці праймеріз: про те, як Велика стара партія Авраама Лінкольна почала процес саморуйнування; як торговець нерухомістю і телезірка реаліті-шоу скористався тривогою та невдоволенням американців через відсутність зростання матеріального добробуту і втрату культурних орієнтирів, у яких вони побачили підсумок глобалізації; і як засоби масової інформації практично вступили в змову, поводячись із Трампом як із клоуном, що веде прибуткову естрадну виставу.
Треба також сказати, що політики-популісти праворуч і ліворуч виконують у всьому світі схожу мелодію. Лідер французького Національного фронту Марін Ле Пен виступає з позицій ісламофобії, як і правофлангова партія «Альтернатива для Німеччини». У Британії табір прихильників виходу з ЄС робить ставку на вороже ставлення народу до політичної еліти, намагаючись відірвати країну від її ж власного континенту.
Політика має тенденцію пристосовуватися до подій. Зараз виникає спокуса заявити: що ж, можливо, це не так уже й погано. Кандидати під час первинних виборів завжди підігрують своїм виборцям, а потім повертаються на центристські позиції. І Трамп від них нічим не відрізняється. Але річ у тому, що цей кандидат зовсім інший. Він не консерватор і навіть не республіканець. Його виборча платформа напхана лівим економічним популізмом й огидним правим націоналізмом. Те, що сходить за його зовнішню політику, це не інакше як войовничий ізоляціонізм. Відгородитися від Мексики і не пускати до США мусульман – від такої політики дуже непросто відмовитися.
До речі, республіканці старої школи кажуть, що Трамп у листопаді не переможе. Він налаштував проти себе 70% жінок і ще більше латиноамериканців і афроамериканців. Його персональні рейтинги несхвалення зашкалюють. Отож за законами елементарної арифметики він приречений на поразку. Насправді, республіканський істеблішмент турбує те, що Трамп потягне за собою всю партію. Демократи вже зараз мають непогані шанси повернути під свій контроль сенат. А Трамп може здати палату представників.
Звичайно, одна річ, коли республіканці обирають його кандидатом, і зовсім інша, коли американці вирішують, бути чи ні йому в Білому домі. І, проте, з праймеріз треба винести один дуже важливий урок: опоненти Трампа постійно його недооцінюють.
Вражає те, що республіканці, яких Трамп ставить в глухий кут, більше за демократів упевнені в програші цієї людини на шляху до виборів. Хілларі Клінтон була б вельми компетентним президентом. Та демократам чудово відомо, що це не робить її гарним кандидатом.
А тепер про зовнішню політику Трампа. Його передвиборчі слогани кричать, що він хоче знову зробити Америку великою. Трамп не діятиме обережно і не ходитиме околяса. Вороги, і перш за все ІДІЛ, відразу отримають по зубах. За законами Трампа, непередбачуваність – гідність. Але в основному він за змішання націоналізму, що не вдається до виправдань, і старомодного ізоляціонізму.
Він хоче, щоб американські союзники в Європі й Азії платили вищу ціну, а інакше Америка відправить свої війська додому. Його не хвилює те, що Японія та Південна Корея у відповідь на дестабілізацію в Східній Азії створять власну ядерну зброю. Він захоплюється російським президентом Володимиром Путіним. Торгові угоди, що завдають шкоди американському бізнесу і зайнятості (тобто майже всі), будуть розірвані на шматки, а імпорт з Китаю буде обкладений новими митами.
Якщо скласти все це докупи, вийде, що Трамп, по суті, пропонує зруйнувати глобальну архітектуру, створену США в кінці Другої світової війни. Основою його концепції є уявлення про те, що Pax Americana – на сто відсотків альтруїстський задум, міжнародний порядок, подарований щедрою Америкою невдячному світу.
А насправді завдяки цим правилам та інститутам національні інтереси США закріпилися в міжнародній системі. Американське процвітання та безпеку не можна відокремити від переваги світової держави. Ось чому Китай та інші держави на підйомі вимагають сьогодні більш вагомого права голосу в управлінні системою. Якщо відмовитися від усього цього, зібрати валізи й повернутися додому, такі дії суттєво послаблять американську владу і вплив. Рішення за американцями, але такий вибір буде поганим для всіх.
Філіп Стівенс, The Financial Times (Британія)
Це ж треба, тільки сьогодні вранці, коментуючи чергові вчорашні дифірамби Трампа на адресу Путіна, я зауважував, що його перемога на президентських виборах у США принесе великий негатив як Україні, так і самим США…
Як бачимо, автор цієї статті в The Financial Times бере ще ширше. На його думку, президентство Трампа обернеться кошмаром для всієї планети…