У США висунули гіпотезу, що руйнівний ураган «Майкл» , який нещодавно пронісся країною, виник не просто так, а є справжньою «кліматичною зброєю». Американці підозрюють, що зробити такий «погодний удар» могли китайці.
Ураган «Майкл» наробив чимало лиха в США. На сьогодні збиток оцінюють у 6-10 млрд доларів, загинули десятки людей, а сотні пропали безвісти. До того ж ураган сильно пошкодив авіабазу Тиндалл, під удар потрапили всесвітньо відомі винищувачі F-22.
Про те, що страшні бурі й урагани, які виникли у небі Сполучених Штатів є чиєюсь спланованою акцією, почали говорити ще після руйнівного урагану «Флоренс». Тоді в суд Північної Кароліни був поданий позов про відшкодування морального і матеріального збитку від Росії. Американці вирішили, що це справа рук росіян, оскільки Кремль давно будує плани на «світове панування». Однак з часом жителі США, які вірять в «кліматичну зброю», вирішили, що удар завдає не Росія, а саме Китай. Аргументом стало те, що «Піднебесна» потрапила під санкції США, а також має необхідні для цього технології, ресурси і можливості. В якості підтвердження наводиться приклад з погодним регулюванням на Олімпіаді-2008 в Пекіні. Тоді китайці, щоб керувати погодою, розпорошили в атмосфері йодисте срібло або свинець. У сезон злив спортсменів не потривожив жоден дощ.
На даний момент немає підтверджень того, що Китай дійсно обрушує на США стихійні лиха. Однак фактом залишається те, що штучно змінювати клімат цілком реально. Для того, щоб керувати погодою в 21-м столітті, не потрібно бути богами – для цього достатньо мати ресурси і технології.
Китайський прорив в управлінні погодою
У сфері впливу на погоду Китай зробив крок вперед в порівнянні з іншими державами. Відомо, що в країні розроблюються плани зі зміни тибетського клімату. Метеорологічні прогнози пророкують нагір’ю в майбутньому сильну посуху, тому вчені придумали, як штучно викликати опади і врятувати цю місцевість. Для цього в різних місцях Тибетського нагір’я встановлять тисячі дощеформуючих камер. З їх допомогою планується врятувати 1,6 млн кв. км території. Країна збирається за рік збільшити рівень опадів на 10 млрд кубометрів.
Дощеформуючі камери будуть працювати на хімічному паливі. При спалюванні цього виду палива в повітря потраплять мікрочастинки йодистого срібла. Ці кристали є своєрідною приманкою, яка в повітрі об’єднує навколо себе молекули води. Китайці називають цей процес «засіювачем» хмар, а дощ або сніг – «урожаєм». Щоб збільшити кількість опадів, вчені планують включати дощові камери, коли над Тибетським нагір’ям проходять вологі мусонні вітри, а також застосовувати для формування хмар літаки, безпілотники і, можливо, навіть артилерію.
Вперше штучні опади були сформовані ще в 1946 році. Дослідники Бернард Воннегур і Вінсент Шефер окремо один від одного займалися розробками в цій сфері. Шефер зміг створити сніг за допомогою шматочка «сухого льоду», що є замороженим вуглекислим газом, а Воннегур – за допомогою йодистого срібла. 13 листопада 1946 року в Східному Массачусетсі пішов перший штучний снігопад. Ці розробки стали революційними і використовуються досі. Зараз більшість «повелителів погоди» використовують йодисте срібло, оскільки воно, на відміну від хладогену не потребує попереднього охолодження.
Однак втручання в погоду може обернутися проти людства катаклізмами. У лютому 2009 року китайці для кращого зволоження сільгоспземель спровокували снігопади. Вони вийшли настільки сильними, що паралізували 12 основних магістралей провінції Хебей, також була закрита траса Пекін-Шеньян. Тоді метеорологи запустили в небо 313 зарядів йодистого срібла.
Управління погодою в Китаї – одне із завдань влади. Китайське керівництво ще 6 років тому оголосило, що до 2020 року система контролю над кліматом країни буде завершена. На той час за допомогою «засіву» хмар «Піднебесна» планує збільшити щорічну кількість опадів на 60 млрд тонн. У минулому році Китай підсумував дані щодо управління погодою. За словами чиновників, на протязі 10 років (з 2006 до 2016 року) вдалося збільшити щорічний рівень опадів на 55 млрд кубометрів.
Відзначимо, що до того часу, як уряд «Піднебесної» вирішив змінювати клімат за допомогою «засіву» йодистим сріблом, китайский уряд виділив майже 170 млн доларів на проект зволоження регіонів країни, які страждають від частих посух, за допомогою літаків і ракет. Для цього були придбані чотири «погодних» повітряних судна і вдосконалені вісім вже наявних літаків. До 2021 року Китай мав намір задіяти для вдосконалення погоди 897 ракетних пускових систем, а також налагодити роботу 1856 цифрових пристроїв для спостереження за зміною клімату.
На даний момент невідомо, чи триває в північно-західних регіонах КНР цей проект чи там використовується той же принцип «засіву» хмар, що і над Тибетом.
Управління погодою – частина оборонних технологій
Китайський проект по «засіву» хмар – революційне відкриття не тільки в метеорології, але і в технологічній сфері. Додамо, що дощеформуючі камери розробляла Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація, яка займається космічними проектами. У матеріалі популярної незалежної англомовної газети South China Morning Post повідомлялося, що в камерах задіяна унікальна військова технологія ракетних двигунів. Саме вона забезпечує безпечне і повне спалювання палива в умовах високогір’я. Установка може працювати в дуже розрідженій атмосфері – майже в вакуумі.
Анонімне джерело повідомило журналістам, що спочатку дощеформуючі камери були створені для впливу на погоду з метою військової оборони. У газеті нагадали, що крім Китаю також Росія і США ведуть розробки для ослаблення сили ворога завдяки створенню повеней, торнадо, ураганів і т. ін. Проект по «засіву» хмар вже продемонстрував свої великі можливості. Невеликий вітер здатний транспортувати мікрочастинки на кілометр вище вершин тибетських гір. А за допомогою всього однієї дощоформуючої камери можна створити 5-кілометрову смугу товстих хмар.
На думку South China Morning Post, нова китайська технологія є унікальною не тільки в сенсі кліматичної розробки, а й оборонної. Для її роботи підходить будь-які місцевость, вона не вимагає формування безпілотної зони. При цьому вартість одного «творця дощу» становить близько 8 тис. доларів США. Очікується, що після запуску масового виробництва ціна повинна ще знизитися.
Поширення китайського впливу на клімат змусило занепокоїтися інші країни. Проблема полягає в тому, що Китай, втручаючись в погоду на своїй території, буде впливати на клімат сусідніх регіонів. Нагадаємо, що на схилах Тибетського хребта беруть початок багато річок Індії, Індокитаю, Бангладешу та Пакистану. «Засів» хмар над Китаєм може істотно змінити розподіл води в Азії. Таким чином, дощеформуючі камери здатні відбирати вологу у сусідів.
На сьогодні ніхто не може дати гарантій, що китайський проект з управління погодою не вийде з-під контролю. Також гостро стоїть питання про безпеку опадів, в яких перебуватимуть мікрочастинки йодистого срібла. Зараз в Китаї проводяться біологічні дослідження з цього приводу. Всім хотілося б вірити, що вони будуть об’єктивними. Якщо все ж таки «Піднебесній» вдасться заповнити територію своєї країни «творцями дощу», напевно, виникне ланцюгова реакція.
Як наслідок, вчені побоюються, що в майбутньому замість територій країни будуть відбирати один у одного хмари, створювати штучні дощі, що може призвести до непередбачуваних наслідків в екології планети.
