Хоч це і «не зовсім наше свято», але цього року «День Д» ( D-Day ), тобто 80-річчя висадки десанту союзників у Нормандії 6 червня 1944 року, принесло Україні деякі результати як наслідок переговорів у трикутнику «Зеленський -Макрон-Байден». При цьому мають значення не лише зустрічі Зеленського з Макроном та Зеленським Байденом. Не менш важливим є спілкування Макрона з Байденом, які непогано ладнають, незважаючи на велику відмінність у віці та підходах до багатьох питань, включаючи допомогу Україні, а тому їхні переговори мають для нас велике значення.
Ці результати, при найближчому розгляді, виявляються далеко не такими вражаючими, як може скластися враження від шумного піару навколо них. Охарактеризувати їх можна так: краще так, ніж зовсім нічого.
Водночас, «День Д» став особистим бенефісом для Володимира Зеленського, який несподівано повторив свої успіхи дворічної давності, коли він зривав оплески в інших країнах. Останнім часом його явище зарубіжної аудиторії такого ентузіазму у публіки не викликало.
Виступаючи перед парламентом Франції 7 червня, Зеленський сказав кілька слів французькою.
«Дякую, що разом із нами захищаєте життя», – подякував він французам за підтримку.
Це викликало захоплення місцевих депутатів, які аплодували стоячи.
До речі, тут же Зеленський вкотре заявив, що не згоден на припинення війни по лінії фронту.
«Чи може Путін виграти війну? Ні, тому що ми з вами не маємо права програти. Чи може ця війна згаснути на лініях, які зараз? Ні, бо жодних ліній для зла не існує, як і 80 років тому. А якщо хтось сам намагатиметься намалювати тимчасові лінії, це дасть лише паузу перед новою війною», – заявив Зеленський перед парламентом Франції.
Втім, ця поїздка Зеленського увінчалася не лише оваціями, а й принесла країні деяку користь, принаймні якщо виходити з їхньої озвученої інформації.
Нормандські «Міражі» мосьє Макрона
Насамперед відзначився президент Франції Емманюель Макрон, який не лише висловився про однозначну підтримку України, а й анонсував серйозну програму допомоги.
Про ініціативи Макрона громадськість дізналася з його заяви на прес-конференції , короткий зміст якої є наступним.
Президент Франції заявив, що він за мир, але світ, за його словами, не може означати капітуляцію України. На його думку, миру потрібно досягати переговорами, час для яких ще не настав, бо Росія продовжує наступати.
Макрон заявив, що Франція передасть Києву винищувачі «Міраж-2000» і навчатиме українських пілотів.
Крім того, за його словами, Франція має намір підготувати українську бригаду у складі 4,5 тисячі осіб, навчити та озброїти її.
Однак про присутність в Україні французьких військових, навіть у ролі інструкторів, поки не йдеться, хоча ця тема продовжує дебатуватися.
Більш конкретно і за пунктами сказане Макрон виглядає так.
1. Франція передає Україні винищувачі Mirage 2000-5 (модернізована експортна версія). Число винищувачів не називається.
2. Програма навчання пілотів буде запущена негайно. Винищувачі будуть передані до кінця року. На підготовку пілотів піде 5-6 місяців.
3. Пілоти проходитимуть навчання у Франції. Французьких інструкторів в Україні не буде.
4. Франція на своїй території підготує та навчить 4500 українських солдатів – «французьку бригаду».
Нагадаємо, що Макрон раніше заявляв про намір відправити в Україну французьких інструкторів. Але поки що його ініціативи стосуються навчання українців у Франції, і про відправку інструкторів не йдеться.
На запитання, чи готовий він у принципі послати інструкторів до України Макрон відповів – наче так, але треба поставити певні питання.
«Про що ми повинні запитати себе, – чи це не приведе до ескалації. Відповідь – ні. Навчання когось у західній зоні, яка є вільною зоною в Україні, не є агресивним щодо Росії. Але це фактор ескалації, якщо вони стануть мішенню та будуть убиті. Але чому це саме по собі має бути фактором ескалації? З огляду на те, що сьогодні в Україні є співвітчизники, які не є солдатами», — заявив Макрон.
Макрон знову пообіцяв приїхати з візитом в Україну, а також заявив, що братиме участь у мирній конференції у Швейцарії.
Нагадаємо, що візит французького президента в Україну вже кілька разів анонсувався, але через різні причини відкладався
Про реакцію Москви в особі путінського прес-секретаря Пєскова пише турецьке інформагентство Anadolu Ajansı.
«Макрон демонструє абсолютну підтримку київського режиму, декларує готовність прямої участі Французької Республіки у воєнному конфлікті. Враховуючи, що Франція – член НАТО, член ЄС, велика європейська держава, ми вважаємо ці заяви вельми і дуже провокаційними, що нагнітають напруженість на континенті і не сприяють будь-чому позитивному», – сказав Пєсков, слова якого наводять російські державні ЗМІ.
Тобто напасти на сусідню державу, окупувати частину її території, розв’язати бійню, вчинити масу злочинів проти людяності – все це «відповідає позитивному на континенті», якщо серйозно ставитися до заяв московських голів, що «говорять».
На ініціативу Макрона про надання Україні винищувачів активно відгукнулися західні медіа, зокрема Forbes у публікації ” Ukraine Will Get Ex-French Mirage 2000-5 Fighters ” або ” Україна отримає колишні французькі винищувачі Mirage 2000-5 “.
Зазначається, що угода щодо винищувачів Dassault Mirage готувалася протягом багатьох місяців. Макрон уточнив, що йдеться про літаки Mirage 2000-5, які оптимізовані для повітряного бою, а не про старі Mirage 2000C або штурмовики Mirage 2000D.
Mirage 2000-5, що залишилися в експлуатації, вироблені авіакосмічною корпорацією Dassault Aviation для французьких ВПС у 1990-х роках, планували відправити на утилізацію до 2029 року. Але міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що нові Dassault Rafales, які йдуть їм на заміну, можуть прибути раніше.
Зазначається, що українські ВПС розпочали конфлікт у лютому 2022 року, маючи на озброєнні близько 125 бойових літаків, включаючи штурмовики Су-24 та Су-25, винищувачі Су-27 та Мікоянівські МіГ-29.
За 28 місяців запеклих боїв українці втратили близько 80 літаків. Більшість із них вони замінили літаками, які отримали дар від колишніх радянських країн-сателітів – Македонії, Польщі та Словаччини, а також старими літаками, які вони витягли з довгострокового зберігання та відновили до льотного стану.
На підході нові підкріплення. Бельгія, Данія, Нідерланди та Норвегія надали 85 літаків Lockheed Martin F-16 – перші з них мають прибути за кілька тижнів, приблизно в той же час, коли перша група українських пілотів завершить навчання у США, Данії та Румунії.
Франція чи інший користувач Mirage 2000 – наприклад, Греція – навчатимуть українські екіпажі. Франція не уточнила термінів, коли пілоти зможуть пройти тренування. Хоча саме це є найбільш пріоритетним, а не наявність літаків, і може визначити темпи реалізації ініціативи «Міраж».
Навчання може зайняти деякий час – потенційно рік чи більше, як можна судити з того, як просувається проект із постачання Україні F-16.
Відомо, що «Міраж» – це винищувач четвертого покоління, який стоїть на озброєнні з 1984 року та має кілька модифікацій. У Франції він вважається вже застарілим – лінії з його виробництва зупинені, і «Міраж» поступово замінюють сучаснішим винищувачем Rafale, прийнятим на озброєння в 2004 році.
Тим не менш, «Міраж» поки залишається на озброєнні ВПС Франції, а також інших країн Азії, Європи та Латинської Америки.
Версія Mirage 2000-5, яку пообіцяли Україні, пройшла модернізацію наприкінці 90-х років. Її відрізняє покращений радар для відстеження цілей. Завдання цієї версії «Міражу» – перехоплення надзвукових цілей на висотах.
Пізніше у 2000-5 додали обладнання для ударів по землі. Він також може скидати бомби і використовувати ракети «повітря-земля» типу Storm Shadow і Scalp.
Наскільки можна зрозуміти це з’єднання в одній машині літака ППО типу російсько-радянського МіГ-31 (чого Україна не має в принципі), а також фронтового (тактичного) бомбардувальника Су-24М (деяка кількість є в Україні, і саме з них здійснюється пуск ракет типу Storm Shadow та Scalp, наскільки можна зрозуміти за відкритою інформацією).
Вважається, що «Міраж» та F-16, які пообіцяли Україні – машини схожі за призначенням та характеристиками. Обидві вони є четвертим поколінням винищувачів НАТО.
Є думка, що французькі винищувачі мають більш досконалі характеристики.
За даними мережі, Тайвань, який має обидва типи винищувачів, у 2023 році провів навчальний бій між ними за схемою 4 на 4 літаки. За підсумками, всі F-16 були умовно збиті, а з «Міражів» постраждав лише один. Стверджується, що французькі літаки краще справляються з перехопленням висотних цілей. Також відомо, що грецький «Міраж» збивав над Егейським морем турецький F-16 2000 року.
При цьому «Міраж» було збито 1995 року в Сербії з радянського ПЗРК «Голка».
Таким чином, цей літак може збивати літаки і ракети, так і завдавати ударів по наземних позиціях, тобто за цільовим цільовим призначенням він не відрізняється від F-16, які будуть комплектуватися французькими авіабомбами AASM.
Скільки таких літаків Франція передасть Україні та в які терміни – поки що невідомо. Але вже очевидно, що бої літньо-осінньої кампанії пройдуть без них. І до виборів у США, підсумки яких можуть серйозно вплинути на перебіг війни, ці винищувачі, зважаючи на все, в Україну також не потраплять.
Щоправда, на адресу винищувачів Mirage висловлюється і критика, наприклад, у публікації видання Business Insider під назвою ” Like the F-16, French Mirage 2000-5 fighters are good planes, but they aren’t the best Western jets for Ukraine ” або ” Як і F-16, французькі винищувачі French Mirage 2000-5 є добрими літаками, але не найкращими для України ».
«Mirage 2000-5, як і його аналог F-16, є добрим винищувачем четвертого покоління, який привнесе деякі додаткові можливості до українського парку застарілих бойових літаків радянської доби. Але жоден із цих літаків не є найкращим варіантом для Києва, враховуючи нинішні умови бою», – йдеться у публікації.
З посиланням на західних експертів стверджується, що ефективність Mirage 2000-5 в першу чергу обмежена ракетою класу «повітря-повітря» MICA, яка має набагато меншу дальність дії, ніж AIM-120 AMRAAM, що використовуються в F-16.
Крім того, в Україні винищувачі змушені літати на відносно малих висотах через потужні російські системи ППО, що обмежує ефективність їх ракет.
Від себе відзначимо, що тут, як кажуть, «собака порилася»! Ні «Міражі», ні F-16 ще ніде і ніколи не використовувалися в такій тотальній і жорстокій бійні, яка зараз йде в Україні, тим більше в умовах такого щільного ППО, яке має агресор. Власне, дуже багато західних озброєнь у нашій війні показали свої слабкі сторони, але це окрема тема.
До того ж, щодо кількості та термінів постачання «Міражів» також є багато питань, про що свідчить публікація французького видання La Tribune Dimanche під характерним заголовком « Aide à l’Ukraine: des Mirage et des questions » або « Допомога Україні: Міражі та питання ».
Не менш характерним є і підзаголовок: “Після заяви Еммануеля Макрона про продаж Києву Mirage 2000-5 залишилося багато невідомих”.
Повідомляється, що Франція може поставити Україні не більше шести Mirage 2000-5, а решту винищувачів доведеться шукати в інших країнах.
Видання стверджує, що на озброєнні французьких ВПС зараз є 26 винищувачів такого типу. Якщо Франція хоче залишити собі хоча б одну ескадрилью (20 літаків), то Україна не зможе отримати понад шість винищувачів.
Справедливо зазначається, що така кількість літаків дуже мала як для того, щоб реально допомогти ЗСУ, так і для того, щоб «задовольнити амбіції президента Франції Емманюеля Макрона, який хоче залишитися в центрі політичної гри навколо військової допомоги Києву».
La Tribune Dimanche вважає, що реально Україна може отримати до 12 машин. При цьому постачання винищувачів Україні до кінця року «жахливо ускладнять організацію авіаційних місій ВПС Франції та обслуговування їх флоту».
Небажання Макрона називати точну кількість літаків, що направляються ВСУ, видання пов’язує з тим, що президенту, ймовірно, доведеться переконувати три країни, де Mirage 2000-5 стоїть на озброєнні, передати або продати їх для їхнього відправлення Україні. Йдеться про Грецію, Катар і Об’єднані Арабські Емірати.
З відправкою французьких інструкторів в Україну також багато суперечливої інформації.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню в інтерв’ю начебто твердо заявив, що Франція не відправлятиме своїх інструкторів в Україну.
«Ми повернулися до питання про створення бригади, 4500 солдатів – це дуже багато. Це потребує підготовки, а також інженерних можливостей, артилерійських можливостей, можливостей розвідки. Вперше ми збираємося надати таку послідовну підтримку, ці 4500 українських солдатів у бригаді будуть повністю оснащені та навчені французькою армією, французьким міністерством збройних сил, але будуть навчені у Франції», – сказав він.
Нагадаємо, Макрон кілька місяців говорить про можливість відправлення військових до України, але за даними медіа, його не підтримав Байден.
Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що відмова США від відправки своїх військовослужбовців до України збережеться і надалі незалежно від рішень Франції.
У той же час Макрон заявив на брифінгу, що має намір вже найближчими днями завершити створення коаліції країн, готових направляти військових інструкторів в Україну.
За його словами, “деякі партнери вже дали свою згоду”.
Він також додав, що Париж не воює з РФ і бажає зберігати контроль над ескалацією конфлікту.
Про те, що Макрон не відмовляється від ідеї відправки в Україну інструкторів, пишуть західні медіа, зокрема, німецьке видання Der Spiegel у публікації ” Macron will westliche Militärau Stimmung
Зазначається, що слідом за обіцянкою поставити Україні винищувачі Mirage французький президент виступає з ініціативою створення альянсу для відправки західних військових інструкторів на Україну.
Декілька партнерів уже погодилися. Ми не одні, і ми створимо цю коаліцію найближчими днями», – сказав Макрон на спільній прес-конференції із Зеленським.
У деяких областях і «за певних умов» було б ефективніше та практичніше навчати українських солдатів у їхній власній країні, пояснив Макрон.
Розміщення не означає ескалації, наголосив президент Франції. Не йдеться про відправку європейських чи союзних солдатів на фронт.
Представник російського посольства раніше заявив, що західні військові радники в Україні є законною метою. Коли Макрона запитали про це, він поставив риторичне запитання: «Ким ми були, якби піддалися загрозам Росії?».
Білий дім не підтримує ініціативу Макрона, але, за словами директора з комунікацій Джона Кірбі, Байден «поважає позицію Макрона».
У той же час, «сусід» Макрона, канцлер Німеччини Олаф Щольц, однозначно відкидає ідею Макрона відправити військових інструкторів до України, про що пише Welt am Sonntag у публікації « Scholz will keine Nato-Soldaten in die Ukraine schicken » або « Шольц не хоче відправляти солдатів НАТО до України ».
«Ми продовжимо запобігати ескалації. В Україні не буде солдатів ні з наших країн, ні від НАТО загалом. Важливо підтримувати Україну, але не допускати ескалації війни між Росією та НАТО», – заявив канцлер, виступаючи у Дуйсбурзі.
Наголошується, що позиція Німеччини з питань України збігається з американською. Нещодавно Берлін погодився на удари своєю зброєю по Росії після аналогічного кроку Вашингтона. Раніше рішення відправити Україні танки було ухвалено після такого самого рішення США.
Байден зустрівся із Зеленським та оголосив про новий пакет допомоги Україні на 225 млн доларів. Зазначається, що Байден вперше вибачився за затримку за допомогою в Конгресі США.
За даними медіа, у пакет увійшли боєприпаси для HIMARS, артилерійські снаряди, ракети для ЗРК HAWK, зенітні ракети Stinger, протитанкові системи Javelin та AT-4, 155-мм гаубиці, бронемашини, причепи, патрульні катери та інше.
Зазначається, що Зеленський висловив подяку Штатам за «участь у мирному саміті на рівні віце-президента», хоча раніше заявляв, що своєю відсутністю у Швейцарії Байден порадує Путіна.
Про загальну атмосферу переговорів пише Politico у публікації з характерною назвою ” Zelenskyy is in France with more asks, and some skepticism” або “Зеленський знаходиться у Франції з великою кількістю питань і деяким скептицизмом “ .
У підзаголовку зазначається, що до списку побажань українського президента Байдену та Макрону входять прохання завдати глибших ударів по Росії та розблокувати заморожені російські активи.
Видання зазначає, що грандіозні обіцянки президента Джо Байдена бути з Україною до кінця для Києва недостатні.
Зеленський продовжує наполягати на тому, що США та інші їхні союзники мають посилити підтримку, аби допомогти зламати перебіг військового конфлікту на користь України.
Після церемонії, присвяченої 80-м роковинам «Дня Д» 6 червня, Байден і президент України Володимир Зеленський зустрілися 7 червня в паризькому готелі, де Байден запевнив Зеленського, що США боротимуться з Україною до кінця.
«Запевняю Вас, Сполучені Штати стоятимуть на вашому боці. Ви – оплот протистояння агресії», – заявив Байден, виступаючи перед журналістами на початку зустрічі.
Зеленський подякував США за підтримку, але зазначив, що є ще що обговорити. Він сказав, що не хоче ділитися деякими новинами, поки в залі перебувають представники преси, але планує обговорити їх із Байденом.
“Є деякі деталі на полі бою, які ви повинні почути від нас”, – сказав він.
Їхня особиста зустріч тривала 30 хвилин.
Стверджується, що Зеленський вже «здобув кілька перемог під час своєї поїздки до Франції». Йдеться про новий пакет американської допомоги на суму 225 мільйонів доларів, частина з яких піде на ремонт української електромережі. Також до «перемог Зеленського» видання відносить обіцянку Макрона передати винищувачі Mirage та підготувати бригаду для ЗСУ.
Проте деякі українські законодавці та люди, близькі до офісу Зеленського, не впевнені, що їхні союзники готові надати допомогу досить швидко, аби виграти.
У цьому їх не переконала навіть мова Байдена під час святкування «Дня Д», в якій він підкреслив, що якщо Росія переможе, «вся Європа опиниться під загрозою».
Деякі офіційні особи у Києві не вірять у цю риторику.
«Його мова в «День Д» не має жодного значення», – нібито сказало якесь джерело, яке спілкувалося з чиновниками в офісі Зеленського, оскільки серед високопосадовців це сприймається як порожня риторика.
Нещодавні кроки Байдена викликали скептицизм у Києві. Мається на увазі висловлення Байдена проти вступу України до НАТО і його рішення не відвідувати майбутній мирний саміт у Швейцарії, відправивши замість себе віце-президента Камалу Харріс.
І хоча минулого тижня Байден дав Києву дозвіл завдати удару по території Росії за допомогою американської зброї, багато хто в уряді Зеленського стверджує, що дозвіл дуже лімітований і обмежується територією навколо одного міста.
Видання називає ключові пункти у списку побажань українського лідера на зустрічі у Франції.
Зеленський планував змусити Байдена та Макрона заарештувати російські фінансові активи на суму 300 мільярдів доларів, що зберігаються в їхніх країнах, та направити ці гроші на фінансування воєнних дій України.
З Байденом він планував зосередитися на забезпеченні більшої кількості ракет далекого радіусу дії та на тому, щоб президент США зняв заборону на їх використання на території Росії глибше, а не лише у прикордонних районах біля Харкова.
«Як завжди, він проситиме більше систем ППО – не лише для захисту наших міст, а й наших фронтів», – сказав один із чиновників.
Київ планує використати майбутній саміт НАТО, який відбудеться у Вашингтоні наступного місяця, щоб наполягти на придбанні систем ППО Patriot, сказала виданню Ольга Стефанишина, віце-прем’єр України з питань ЄС та євроатлантичної інтеграції. Україна також очікує на «конкретні рішення» щодо членства України в НАТО.
Білий дім не відповів на прохання прокоментувати скарги України. Проте високопосадовець адміністрації назвав критику висловлювань Байдена «нісенітницею» і заявив, що президент створив масивну коаліцію країн, яка підтримує зараз країну у військовому протистоянні з Росією.
Вашингтон згуртував десятки країн навколо України, надавши їй десятки мільярдів економічної та військової допомоги. Білий дім також поступово задовольняв побажання України протягом усього конфлікту, востаннє частково знявши обмеження на ракети.
Це була довгоочікувана зміна для України, але вона навряд чи призведе до серйозних зрушень найближчим часом. В останні тижні російські війська просунулися на північний схід Харківської області і вступили у зіткнення з українськими силами, які поки що не змогли відвоювати територію назад.
За словами депутата Верховної Ради Черньова, щоб досягти реальних результатів на полі бою, Україні необхідно дозволити використовувати армійські тактичні ракетні комплекси для завдання ударів углиб території Росії.
Незважаючи на критику з боку Києва та прихильників України в Конгресі, адміністрація Байдена стверджує, що бачить чіткий шлях до перемоги України, але на це потрібен час.
США мають витягнути Київ із «величезної дірки», яку «організував» Конгрес, і зміцнити оборонні рубежі, зазначив високопосадовець адміністрації, відповідаючи на питання про шлях до перемоги. Потім Україна поверне собі території, упевнений він.
Просто дозволити Україні завдати глибшого удару – це не чарівна куля. Україні необхідне «поєднання безлічі різних можливостей» і вона отримує їх від Заходу.
Адміністрація Байдена вважає, що надання Києву подібних можливостей спровокує Росію на розширення бойових дій, а президент Росії Володимир Путін попередив, що його ракети можуть вразити США чи Європу.
Путін також пригрозив забезпечити противників Заходу зброєю на помсту за те, що США та Великобританія відправлять на Україну ракети далекого радіусу дії.
Зусилля щодо розблокування заарештованих російських активів отримали найбільшу підтримку з боку адміністрації Байдена.
У короткостроковій перспективі Байден має намір використати 300 мільярдів доларів заморожених російських активів для отримання додаткової допомоги для підтримки армії Зеленського.
США домагаються від союзників щодо G7, щоб до саміту в Італії наступного тижня вони об’єдналися навколо плану, який передбачає надання Україні кредиту в розмірі близько 50 мільярдів доларів, який згодом буде погашений за рахунок відсотків від конфіскованих активів.
Однак Макрон має сумніви щодо цього плану, і він вважається єдиним противником, який може перешкодити G7 схвалити його на зустрічі наступного тижня.
Радник національної безпеки Джейк Салліван заявив, що план використання заарештованих російських активів «буде суттєвим пунктом порядку денного» під час зустрічі Байдена та Макрона в Парижі в суботу в рамках офіційного державного візиту президента до Франції.
«Ми збираємося докласти великих зусиль, щоб з’ясувати, чи зможемо ми домогтися ясності щодо подальшого розвитку протягом наступних кількох днів», – підтвердив Салліван.
Таким чином, переговори Байдена та Макрона, взагалі їх, як виявляється, вельми своєрідні відносини, мають, зокрема, безпосереднє відношення до України, а тому мають бути у фокусі нашої уваги.
Відносини ж у Байдена з Макроном справді специфічні, про що напередодні візиту Байдена до Франції писало, зокрема, видання Politico у публікації « Inside the ill-fitting, occasionally chaotic, decidedly solid Biden-Macron relationship» або «Всередині недоречних, іноді ха але рішуче міцних відносин Байдена та Макрона ».
Зазначається, що два лідери зустрінуться у Франції в той час, коли в повітрі маячить низка гострих питань та потенційне повернення Дональда Трампа.
До зустрічі в Нормандії Макрон запропонував Байдену у телефонній розмові відправити західних інструкторів до України, проте президент США його не підтримав, пише Politico із посиланням на джерела.
Байден висловив стурбованість, що по них може бути завдано удару, що призведе до ескалації. Телефонна розмова завершилася без будь-якого рішення.
Білий дім вважає Макрона «своєї дикою картою», але вони з Байденом «вражаюче довіряють один одному», і їхні дружини добре ладнають – вони одного віку (71 і 73 роки).
Словом, оригінально…
За підсумками переговорів Макрона і Байдена те ж видання Politico опублікувало розгорнуту статтю під характерним заголовком « Біден та Макрон стрімко shared vision на Ukraine та Gaza even amid bubbling disagreements » або « Байден і Макрон підкреслюють загальне бачення ситуації в Україні та Газі навіть на тлі бур розбіжностей ».
Зазначається, що в ході зустрічі в суботу 8 червня президент США Джо Байден і президент Франції Еммануель Макрон висловили політичну солідарність щодо військового конфлікту в Україні та в Ізраїлі на тлі напруги, що зберігається, в підході міжнародної спільноти до обох конфліктів.
Макрон спочатку подякував Байдену за те, що США відіграли «критично важливу роль» у наданні допомоги. Потім Байден розповів про непорушний зв’язок між Америкою та Францією.
«Ви знаєте, що Путін не збирається зупинятися в Україні. Під загрозою опиниться вся Європа. Сполучені Штати не дозволять цьому статися… Ми не підемо», – сказав Байден.
Заяви для преси пролунали після особистої зустрічі двох лідерів та стали завершенням двох днів, протягом яких Байден займався переважно церемоніальними справами.
“Цього тижня ми ще раз продемонстрували світові силу союзників і те, чого ми можемо досягти, коли стоїмо разом”, – заявив президент.
Але публічна демонстрація єдності та стрімкий характер їхніх публічних коментарів, що уникають поглиблення в суть обговорення, сховали значні розбіжності, які існують між двома союзниками — розбіжності, які набувають все більшої актуальності з наближенням самітів G7 і НАТО найближчими днями і тижнями.
Попереджаючи суботню зустріч, радник із національної безпеки Джейк Салліван сказав журналістам, що обговорення будуть «чутливими» та «інтенсивними». Однак лідери не оголосили про будь-які «результати» прямих переговорів, окрім угоди про тіснішу співпрацю в Індо-Тихоокеанському регіоні для нарощування потенціалу правоохоронних органів на морі.
Серед головних питань – як продовжувати підтримувати оборону України. І Байден, і Макрон зустрілися у п’ятницю в Парижі із президентом України Володимиром Зеленським, бажаючи продемонструвати свою постійну підтримку.
Але деякі помічники Зеленського були розчаровані обережністю Байдена щодо конфлікту, який він називає екзистенційною загрозою для НАТО та демократичних країн у всьому світі.
Макрон сподівався оголосити під час святкування Дня Перемоги цього тижня, що Франція продовжить реалізацію свого плану щодо відправки в Україну до кількох сотень солдатів для підготовки груп розмінування та бригади бронетехніки.
Але, схоже, цей план зайшов у глухий кут, ускладнений погрозами відплати з боку Росії та політикою виборів до ЄС, які відбудуться цього тижня. За словами кількох французьких чиновників, Макрон все ще веде переговори про те, щоб очолити коаліцію країн, які надішлють інструкторів на Україну.
Байден, тим часом, прагне просунути Макрона шляхом реалізації плану використання 300 мільярдів доларів в заарештованих російських активах для отримання додаткової допомоги Україні вже зараз.
Лідери не відповіли на запитання про цю очевидну тупикову ситуацію, натомість вони разом пішли зі сцени після 18 хвилин коментарів для преси.
Вирішення економічних протиріч також стало важливою частиною суботнього порядку денного. Макрон нервує через те, що дозволяє Вашингтону диктувати Європі підхід до Пекіну, попереджаючи в інтерв’ю минулого року, що континентальні лідери не повинні «сліпо» слідувати за США і бути втягнутими у брудну торгову війну, коли економіка хитається, а війна повернулася на європейську землю.
Лідери двох країн спробували продемонструвати свою єдність, виступивши із заявами для преси після зустрічей у суботу та перед тим, як увечері державний візит набув більш церемоніального характеру.
Це єдине запрошення на державний візит, яке Байден прийняв у цей рік перевиборів, що, за словами помічників, свідчить про симпатію президента до Макрона та про те значення, яке він надає американо-французьким відносинам.
Але навіть цей елемент візиту Байдена став предметом напружених переговорів між помічниками обох сторін, оскільки Білий дім відмовився погодитися на прохання Макрона про більш тривалу та вільну спільну прес-конференцію.
Відповідаючи на запитання про відсутність прес-конференції в ході державного візиту двох лідерів, які цінують демократію, Кірбі не знайшов, що сказати.
“Така була домовленість”, – резюмував він.
Словом, про конкретні результати переговорів Байдена та Макрона для України, яка була найважливішою темою цих переговорів, нічого сказати не можна, і, схоже, їх просто немає. Як кажуть, домовилися домовлятися…
Що ж до результатів «Дня Д» та «нормандських трикутників» наприкінці минулого тижня для України, то поки що їх результати слід оцінювати вкрай стримано. Питання підтримки України союзниками, як і раніше, актуальне, хоча рівень і темпи підтримки викликають роздратування. Війна проти України не загубилася в європейському інформаційному порядку, а навпаки, актуалізувалася останнім часом, і це можна вважати позитивним чинником.
Неозброєним оком видно, що наші надто вразливі союзники, які надмірно реагують на московські «лякалки», відверто не знають, що з цим усім робити, і ця розгубленість на руку агресорові. До того ж, у союзників багато своїх інтересів, які далеко не завжди збігаються з інтересами України.
Але інших союзників Україна не має, і не буде, без союзників Україна не вистоить, а тому з ними все одно треба працювати.