У перші дні лютого світові фінансові ринки в черговий раз зазнали турбулентності: і фондові індекси, і ринок криптовалют пережили різкі падіння, які спровокували хвилю панічних розпродажів та ліквідацій позицій.
Експерти все частіше називають те, що відбувається, не корекцією, а симптомом глибшої проблеми — перегріву ринку ризикових активів. Колосальне зростання останніх років було не наслідком фундаментальної сили економіки, а продуктом надмірного оптимізму, спекуляцій і віри в те, що політика завжди підстрахує ринок у критичний момент.
Так, на Уолл-стріт 5 лютого технологічний сектор зіткнувся з потужним розпродажем. Програмні компанії та «Магніфікент Севен» (великі технологічні гіганти) суттєво втратили в ціні, спровокувавши загальний спад індексів — Nasdaq, S&P 500 та Dow Jones сумарно впали на кілька відсотків. Хвилю падіння називали найгіршою за останній час, а загальна вартість американських софт-компаній зменшилася на близько $1 трлн.
У свою чергу, на тлі тривалої нестабільності крипторинок у ніч на 6 лютого різко пішов униз, зафіксувавши один із найбільших спадів за останній час. Біткоїн впав до $60 000. Загальне падіння сягає понад 40% від пікового значення у $126 000 у жовтні 2025 року. Через різке падіння ціни до психологічно важливих рівнів було ліквідовано десятки тисяч позицій —обʼєм ліквідацій на ринку крипти перевищив $2,6 млрд. Індекс страху та жадібності для криптовалют показував значення, що свідчить про екстремальний страх серед учасників ринку, тоді як капіталізація всього сегменту знизилась приблизно до $2,2–2,3 трлн.
ШІ-бульбашка: між ентузіазмом і реальністю
Представники великих інвестиційних банків описують поточну поведінку ринку як болісне, але необхідне «охолодження надмірних очікувань» після кількох років стрімкого зростання технологічних та ШІ-пов’язаних активів. За словами банкірів, інвестори фактично платили премію за майбутнє, яке ще не настало, і тепер змушені звіряти оцінки з реальністю. У відповідь багато фондів переглядають свої моделі ризику, скорочують частку дорогих технологічних акцій та радять повертатися до секторів із передбачуваними грошовими потоками — енергетики, промисловості, базових споживчих товарів.
Саме тому нинішню ситуацію дедалі частіше порівнюють із класичними ринковими «бульбашками», коли зростання цін відривається від фундаментальних показників — як це вже було під час дотком-кризи наприкінці 1990-х. Скептики вважають, що ринок ШІ не встигає за власними обіцянками, а оцінки багатьох компаній виявилися завищеними, що й зробило корекцію неминучою.
Втім, існує й протилежна точка зору. Частина аналітиків наполягає: те, що відбувається зараз, — не крах ШІ-бульбашки, а фаза жорсткого перезавантаження після надмірного ентузіазму. Вони наголошують, що ключові гравці цього ринку вже мають реальний бізнес, контракти та зростаючі доходи, а сама технологія залишається одним із найпотужніших довгострокових трендів світової економіки.
«Заяви про можливе формування «бульбашки» в сегменті цифрового бигтеху не варто сприймати як заперечення перспектив ШІ чи цифрової економіки загалом. Йдеться не про технології, а про рівень їхньої фінансової переоцінки інвесторами — ситуацію, дуже схожу на епоху доткомів наприкінці 1990-х. Сьогодні бігтех фактично сам розкручує спіраль власної капіталізації. До 50% операційного прибутку спрямовується на зворотний викуп акцій і дивіденди, що штучно підтримує зростання котирувань. При цьому майже на кожні два долари капітальних інвестицій припадає один долар на «годування акціонерів». Такий ефект подвійного нагріву — фінансового й інфраструктурного — є класичною ознакою перегрітого ринку», – зазначає фінансовий аналітик Олексій Кущ.
За його словами, поки грошовий потік дозволяє одночасно фінансувати масштабні ШІ-інвестиції й щедро винагороджувати акціонерів, система виглядає стабільною. «Але історія доткомів показує: у певний момент ринок починає коригувати саме переоцінку «неосяжних» активів. На тлі геоекономічного протистояння США та Китаю зростатиме роль «осяжних» секторів — промисловості, енергетики, логістики. А от у віртуальних сегментах інвесторам варто бути значно обережнішими, особливо якщо новий масмаркет-прорив не змінить правила гри», – додає він.
Політика, хайп і біткоїн: криптобум на ім’я Дональда Трампа
У свою чергу відомий литовський журналіст Олександр Кушнер у своєму подкасті на YouTube серед інший причин називає невдоволення інвесторів політикою нинішнього американського президента Дональда Трампа. «Історія криптовалютного буму при Дональді Трампі — це приклад того, як політична риторика, брехливі обіцянки та фінансова наївність мільйонів людей можуть породити мегапузир із трагічними наслідками. Ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що за його президентства США стануть світовим центром криптоіндустрії. Саме ці заяви й запустили лавину спекуляцій. Інвестори почали масово вкладатися в криптовалюти ще до його перемоги, а після оголошення результатів виборів у ринок буквально хлинули мільярди доларів», – говорить він. На цьому тлі Трамп і його найближче оточення, фактично використовуючи власне ім’я як бренд, почали просувати сумнівні криптопроєкти та «цифрові товари», які стали магнітом як для тіньових грошей, так і для наївних роздрібних інвесторів. «Формально це не доведено в судах, але механіка виглядала очевидною: крипта перетворилася на інструмент купівлі політичного впливу та легалізації капіталів сумнівного походження», – говорить Кушнер.
Нагадаємо, перший етап ейфорії був стрімким. Після перемоги Трампа біткоїн різко пішов угору й зростав до середини минулого року, досягнувши пікових значень близько 125 тисяч доларів. Аналітики й «біржові гуру» обіцяли й 200 тисяч, і саме на цих очікуваннях маси продовжували заходити в ринок — уже на піках, що є класичною помилкою під час формування фінансових бульбашок. З літа зростання почало захлинатися, а з листопада стартував різкий обвал, який не припиняється й досі. За п’ять місяців біткоїн втратив близько 50% вартості — при тому, що на попереднє шестикратне зростання знадобилося майже три роки. Така асиметрія — повільний підйом і стрімке падіння — є типовою ознакою лопання великого спекулятивного пузиря.
Причин кілька. По-перше, відбулося масове розчарування в самій ідеї криптовалюти. Стало очевидно, що це не капітал у класичному розумінні, а лише інструмент, який у реальності був захоплений спекулянтами, шахраями та кримінальними структурами. Крипта масово використовувалася для відмивання грошей, ухилення від податків і обходу регуляторів, що остаточно підірвало довіру до неї як до надійного засобу збереження вартості чи платежу. По-друге, головна обіцянка Трампа так і не була виконана. Жодного реального криптоліберального законодавства в США не з’явилося. Республіканський Конгрес виявився повністю нефункціональним і зосередженим виключно на політичному обслуговуванні Трампа, а не на економіці країни. Адміністрація продемонструвала повну нездатність до системної політики, стратегічного планування й доведення власних обіцянок до результату.
«У підсумку великі інвестори «проголосували гаманцем» — почали виходити з крипторинку, включно з біткоїном як його еталонним активом. Те, що відбувається зараз, — це не просто корекція, а стратегічний злам і лопання мегапузиря. Цей ефект б’є і по самому Трампу. Його електоральне ядро, яке повірило в криптообіцянки та втратило гроші, масово розчаровується. На цьому тлі жорсткі дії міграційних служб і загальна атмосфера страху лише поглиблюють кризу довіри. Рейтинг Трампа падає, і навіть його власна база починає від нього відвертатися», – резюмує Кушнер.
Фактор ФРС: ринки закладають зміну монетарної епохи
Додатковим тригером нервозності на ринках є те, що термін повноважень нинішнього голови Федеральної резервної системи (ФРС) Джерома Пауелла у травні добігає кінця. Його місце має зайняти Кевін Уорш. Хоча формально монетарна політика ФРС ухвалюється колегіально, для інвесторів фігура голови регулятора завжди має ключове значення. Це не лише адміністратор, а архітектор підходу до ставок, ліквідності та інфляційних ризиків. Пауелл асоціювався з відносно передбачуваною політикою й обережною комунікацією, тоді як Уорш — колишній член Ради керівників ФРС і давній критик надмірно м’якої монетарної політики — сприймається як потенційно більш жорсткий і менш терпимий до інфляційних компромісів.
«Фінансові ринки ненавидять не погані новини, а невизначеність. Зміна голови ФРС — це завжди момент, коли інвестори переглядають свої сценарії й зменшують ризики», — пояснює макроаналітик одного з американських інвестбанків.
Особливо чутливо на ці сигнали реагують технологічні акції та криптовалюти, які напряму залежать від дешевої ліквідності. Будь-які натяки на збереження ставок або затягування монетарного пом’якшення автоматично знижують привабливість активів із завищеними оцінками та відкладеними прибутками.
Тінь торговельних війн і геополітичної нестабільності
Між тим, ризик торговельних війн між основними геополітичними гравцями також не зник і залишається значним фактором турбулетності ринків. Минулий обвал, зокрема різкий спад у листопаді 2025 року, відбувся саме на тлі торгівельного протистояння США та Китаю. Тоді президент США Дональд Трамп оголосив про намір ввести 100% мита на весь китайський імпорт та натякнув на можливі обмеження експорту програмного забезпечення та технологій штучного інтелекту. Таку різку заяву він зробив у відповідь на дії Пекіну: Китай планував зобов’язати всі країни, які використовують у своїй продукції китайські рідкоземельні метали, отримувати спеціальні експортні ліцензії. Фактично це означало, що Китай отримує контроль над правом інших держав експортувати товари, створені з використанням його сировини, що створює прямий ризик для глобальних ланцюгів постачання та технологічних компаній.
До цього додаються й геополітичні ризики на Близькому Сході. Зокрема, ситуація в Ірані — протести і загострення внутрішньої політичної кризи. Це в свою чергу підсилює напруженість на енергетичних ринках, впливаючи на ціни на нафту та побічно на фондові та криптовалютні ринки.
У світлі цих подій ринки швидко реагують на будь-які сигнали про ескалацію торговельних конфліктів і геополітичної напруженості, особливо в технологічному та Ші-секторах. Це означає, що навіть після короткочасного відновлення котирувань ризики торговельних війн та глобальної геополітичної нестабільності залишаються «тінню», здатною спровокувати нову різку корекцію.
Баланс ризику і перспектив: як краще інвестувати у часи ШІ-волатильності
Попри турбулентність у технологічному секторі та хвилювання навколо ШІ, експерти не сходяться на єдиній відповіді. Одні радять вихід з ризикових технологічних активів, особливо тих компаній, чиї оцінки зросли непропорційно до реальних доходів, вважаючи, що ринок потребує перезавантаження, щоб відокремити «справжніх гравців» від спекулятивних бульбашок. Інші ж закликають шукати привабливі можливості всередині самої галузі, використовуючи падіння цін для стратегічних інвестицій, зокрема у компанії, які вже генерують прибуток від власних розробок у сфері ШІ або мають сильну позицію на ринку та перспективи зростання. Серед них — Microsoft, Amazon, Alphabet, ServiceNow, Palantir та Tesla. Ці компанії можуть більш стабільно витримувати ринкові коливання.
Експерти підкреслюють, що нинішня волатильність створює подвійний сценарій: вона одночасно сигналізує про надмірну оцінку частини ринку та відкриває можливості для тих інвесторів, хто готовий приймати обґрунтований ризик і довгострокову перспективу. Ключовим є дійсне розуміння бізнес-моделей, фінансової стабільності та потенціалу технологій, а не сліпе слідування хайповим трендам. Тому стратегія кожного інвестора має балансувати між захистом капіталу та пошуком акцій, здатних витримати майбутні коливання ринку, особливо у секторах, де ШІ і технології стають драйвером реального прибутку.