Ядерні «іграшки», якими останнім часом вирішили розважитися два «старих пацана» Трамп і Путін (або особа, схожа на останнього і виражає інтереси московської верхівки), повертають світ на сорок з лишком років тому, в часи останнього «брежневсько-андроповського» Союзу, коли американські та радянські воєначальники лякали один одного ракетами середньої та малої дальності, включно, до речі, з модними нині «Томагавками». Після розрядки та роззброєння часів Горбачова і Рейгана з Бушем-старшим, здавалося, що людство втратило жахливу перспективу ядерного кошмару, який переслідував планету 40 років з моменту закінчення Другої світової до другої половини 1980-х. Але радість виявилася передчасною.
Здійснивши 40-річний цикл, історія, схоже, повертається до тієї ж точки стараннями «Вовіка та Доніка». Звісно, Трампа та взагалі Штати вибачає та обставина, що не вони, а саме Москва є ініціатором нового загострення.
У 2019 році, під час своєї першої каденції Трамп вивів Штати з «горбачовсько-рейганівського» договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), але зробив він у відповідь на дані про те, що Москва випробовує крилату ракету 9М729, яка порушує умови під час війни, і ця інформація України, про що далі.
Потім, вже за Байдена, у відповідь на агресивну політику Москви, Штати почали гальмувати продовження теж горбачовських часів договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО), поточний термін дії якого закінчується в лютому 2026 року.
Нарешті, зараз, у відповідь на кремлівський шантаж «буревісниками» та «посейдонами», вельми сумнівними з точки зору реальної небезпеки і взагалі наявності, Трамп раптом оголошує про відновлення Штатами ядерних випробувань, від яких усі, крім Північної Кореї, відмовилися ще в далеких 1990-х роках.
І тут уже Трампа «занесло», очевидно, через його неписьменність та/або відсутність у його команді тих, хто зміг би його утримати від невиправданих рухів тіла. Мало того, що, на думку багатьох експертів, фізичний ядерний вибух є вчорашнім днем, полігон для випробувань перебуває в запустінні, а кадри відсутні, і для запуску повноцінних випробувань потрібні роки та величезні гроші. Причому ті ж, навіть серйозніші проблеми мають місце й у Москви.
Але річ у тому, що Кремль загрожує не новою ядерною зброєю як такою, а деякими небаченими раніше і поки що досить міфологічними засобами доставки ядерних зарядів. У цьому сенсі рішення Трампа про відновлення ядерних випробувань виглядає неадекватно-надлишковим.
Сама реакція Трампа на кремлівський шантаж різного роду «повітряно-підводними вундервафлями на ядерній тязі» теж видається неадекватною на тлі наявності цілком реальної небезпеки у вигляді російського ядерного арсеналу та засобів доставки, а також у вигляді тієї самої російської ракети 9М729, через яку ДМП1 виявила параметр схоже, є аналогом «Томагавка», може нести ядерну боєголовку та за певного розміщення може діставати до більшості столиць країн-членів НАТО.
Така коротко коротка характеристика обставин, пов’язаних із новим ядерним загостренням між Штатами та Москвою. Хоча поки що в цьому загостренні більше пропагандистського піару, але це дуже небезпечно, бо в Євангелії від Івана сказано, що «на початку було слово» (Ів. 1:1).
Тому спробуємо створити більш докладну картину того, що відбувається на підставі публікацій у західних медіа.
Нагадаємо, що напередодні зустрічі із Сі Цзіньпіном Трамп раптово заявив про відновлення ядерних випробувань у США.
Якщо говорити про можливі причинно-наслідкові зв’язки, то ця заява Трампа послідувала після того, як «обличчя, схоже на Путіна», оголосило про успішні випробування підводного дрону «Посейдон», здатного нести ядерний заряд і нібито володіє майже необмеженою дальністю через наявність ядер.
Характерно, що на попередню подібну заяву Путіна про крилату ракету з ядерним двигуном «Буревісник», яка також має майже необмежений запас ходу і здатна нести ядерний боєзаряд, Трамп особливо не відреагував і обмежився зауваженням про те, що, замість випробовувати ракету, Путіну слід було б.
Крім Північної Кореї, випробування ядерної зброї ніхто у світі не проводив з 1996 року, коли всі ядерні держави підписали Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
Характерно, що Штати його не ратифікували, а Росія відкликала ратифікацію у 2023 році. Незважаючи на це, заборона на вибухи досі неухильно дотримувалась обома сторонами. Рішення відновити ядерні випробування може зруйнувати глобальне табу, що триває вже 30 років, з непередбачуваними наслідками.
Тому аргументація Трампа про те, що інші країни проводять ядерні випробування, не витримує критики.
Проте в інтерв’ю CBS News Трамп знову заявив, що Штати не збираються залишатися осторонь, коли інші країни проводять ядерні випробування.
За його словами, такі тести потрібні, щоби «подивитися, як працює ця зброя».
Росія оголосила про проведення випробувань. Північна Корея проводить їх постійно. Китай випробовує, але вони про це не кажуть. Інші країни також тестують… Я не хочу, щоб ми були єдиною країною, яка не проводить випробувань, — сказав Трамп.
Заява Трампа є фундаментальним зрушенням у всій світовій геополітиці, повертаючи світ у стан як мінімум холодної війни 1980-х років минулого століття.
Щоправда, були заяви, які дещо пом’якшують висловлювання Трампа.
Кандидат на посаду голови Стратегічного командування ЗС США (STRATCOM) віце-адмірал Річард Коррелл сказав, що слова Трампа не означають негайного початку ядерних випробувань, оскільки Китай та Росія не проводили ядерних вибухових випробувань.
У свою чергу, Кріс Райт, голова Міністерства енергетики США (саме воно, а не Пентагон займається ядерними випробуваннями) повідомив, що Штати мають намір провести серію субкритичних вибухів, при яких не відбувається ланцюгова реакція та ядерний вибух, що дозволяє перевіряти стан та надійність боєзарядів без порушення міжнародних договорів про заборону ядерних випробувань.
У той же час, Newsweek з посиланням на джерела повідомляє, що після доручення Трампа про початок ядерних випробувань буде випробувана міжконтинентальна балістична ракета Minuteman III без боєголовки, яка буде запущена з військової бази Ванденберг у Каліфорнії і має досягти полігону протиракетної оборони імені Рональда Рейгана.
Заява Трампа про відновлення випробувань викликала бурхливу полеміку в медіа та експертному середовищі.
Про те, що відновлення ядерних випробувань вимагатиме величезних коштів і часу, з тривогою і здивуванням говорять американські експерти, думку яких, зокрема, наводить The Washington Post .
Випробувальний полігон у Неваді, де США востаннє випробовували ядерний вибуховий пристрій понад 30 років тому, тепер розрахований на комп’ютерне моделювання, а не вибухи. Випробувальний полігон потребує ремонту, обладнання заіржавіло, втрачені кадри, багато співробітників NNSA було звільнено DOGE – «лавкою Ілона Маска», яка принесла Штатам набагато більше шкоди, ніж користі. Фізичні випробування застаріли і нададуть імпульсу гонці озброєнь, якій вони покликані протистояти.
Втім, випробування мають прихильників.
«Ми стоїмо на місці і маємо той же ядерний арсенал, що й 50 років тому», — заявив Роберт Пітерс, науковий співробітник консервативного аналітичного центру Heritage Foundation, який спеціалізується на ядерній зброї. – Необхідно щось зробити, щоб продемонструвати, що нас не залякати і не змусити ні автократів із Пекіна, ні Москви, ні Пхеньяну».
Хоча Трамп ядерні випробування Пентагону, головна роль тут належить Національному управлінню ядерної безпеки (NNSA) Міністерства енергетики, у віданні якого знаходиться випробувальний полігон у Неваді за 65 миль на північний захід від Лас-Вегаса, де останній вибух було проведено у вересні 1992 року.
Колишні співробітники полігону заявили, що відновлення випробувань може бути дорогим та складним. Досвід фізичних випробувань втрачено, сучасні випробування ґрунтуються на комп’ютерному моделюванні та «докритичних» випробуваннях, які припиняються до початку фізичних вибухів.
Проблемою також є відсутність достатньої кількості підготовлених кадрів, багато з яких звільнено в рамках ініціативи Маска US DOGE Service або відправлено в неоплачувану відпустку через припинення роботи уряду.
Випробувальний полігон потребує ремонту, його обладнання за роки перетворилося на «іржаву яму».
Втім, якщо стоїть завдання «провести трюк» і підірвати боєзаряд, не турбуючись про дані, можна вкластися в півроку-рік, але навіть це обійдеться в 100 млн доларів.
Зазначається, що останні наземні (атмосферні) випробування Штати проводили у 1962 році, після чого вони були заборонені міжнародним Договором про часткову заборону ядерних випробувань 1963 року, який також забороняв випробування під водою та в космосі.
Зазначається, що останні випробування Москва проводила 1990-го, а Китай – 1996 року. У XXI столітті випробування проводила лише Північна Корея – востаннє 2017 року.
Також відомо, що Індія та Пакистан проводили останні вибухи 1998-го, Британія – 1991-го, Франція – 1996 року. Ізраїль вважається володарем ядерної зброї, але ніколи офіційно цього не визнавав, і єдина підозра у випробуванні належить до 1979 року.
Експерти стверджують, що міжнародний консенсус щодо випробувань хисткий. Якщо одна країна почне випробування, за нею можуть бути інші.
У першу каденцію Трампа обговорювалося питання ядерного випробування, посилаючись на побоювання, що Росія, можливо, провела таємні випробування малопотужної ядерної зброї. Нині низка прихильників Трампа, включаючи сенатора-республіканця Тома Коттона, закликають провести випробування, оскільки Москва та Пекін нібито їх таємно проводять у рамках своїх ядерних програм.
Експерти з нерозповсюдження обережно відреагували на заяви про Росію та Китай, вказавши на відсутність переконливих доказів.
Штати також провели докритичні випробування, при яких плутоній не досягає критичної маси і не відбувається вибух.
Основним мотивом Трампа називають все ж таки недавні заяви Москви про випробування ракети і торпеди з ядерними двигунами, здатні розвивати високу швидкість при практично необмеженій дальності.
Згідно з підрахунками Пентагону, до 2030 року кількість боєголовок у Китаї перевищить 1000 — цей показник значно відстає як від США, так і від Росії, які, за оцінками, мають 3700 і 4300 боєголовок відповідно.
З 1992 року, коли президент Буш-старший припинив повномасштабні підземні випробування, вчені в лабораторіях NNSA постійно проводили випробування меншого масштабу, щоб зібрати дані про те, як тримаються осердя боєголовок і деталі навколо них, оскільки сердечники згодом руйнуються і випромінюють радіацію, яка може вплинути на структурну.
Багато боєприпасів мають сердечники, створені 50 років тому. Оскільки повномасштабних випробувань не проводилося понад 30 років, існує невизначеність у тому, як функціонуватимуть боєголовки.
Кожен січень президент отримує докладні доповіді про стан ядерного арсеналу від NNSA та Стратегічного командування ЗС США, в яких йшлося про відсутність потреби у випробуваннях.
Продовжуючи тему, The Times з посиланням на вашингтонську Асоціацію з контролю над озброєннями стверджує, що найбільше боєзарядів у Росії — понад 4000, з яких близько 1718 перебувають на бойовому чергуванні, США — приблизно 1770 розгорнутих, решта — на зберіганні; Китай поки що далекий від цих масштабів, але, за оцінками Пентагону, подвоїв арсенал з 300 до 600 боєголовок з 2020 року і може мати понад 1000 до 2030 року.
Зазначається, що поновлення Штатами випробувань підштовхне Москву та Пекін зробити те саме, поставивши під загрозу перспективи майбутніх угод про контроль над озброєннями. Крім того, Північна Корея може скористатися моментом для проведення атмосферного випробування над Тихим океаном, яким вона загрожувала у 2017 році.
Оглядач The Atlantic Том Ніколс (Tom Nichols ) звертає увагу на те, що Трамп абсолютно заплутався у питаннях ядерної зброї.
Автор публікації констатує, що аргументація Трампа збиває з пантелику. У рамках однієї короткої заяви Трамп примудрився припуститися багатьох помилок, що викликає занепокоєння, оскільки він — єдина людина в Америці, яка має повноваження віддати наказ про застосування ядерної зброї.
Автор цитує пост Трампа в соцмережі Truth Social: «Сполучені Штати мають більшу кількість ядерної зброї, ніж будь-яка інша країна. Це було досягнуто, зокрема завдяки повній модернізації та оновленню існуючої зброї, під час мого першого терміну на посаді президента. Через величезну руйнівну силу я НЕНАВИДІВ це робити, але в мене не було вибору! Росія посідає друге місце, а Китай – третє, але через 5 років він буде нарівні з ними. Через випробувальні програми інших країн я доручив Міністерству війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на рівних умовах. Цей процес розпочнеться негайно».
Потім автор слушно стверджує, що тут майже все не так.
Росія володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом, але в основному тому, що росіяни, як і раніше, зберігають велику кількість невеликих тактичних озброєнь, призначених для використання на полі бою.
Трамп правий у тому, що Китай значно відстає. Пекін має близько 600 боєголовок, і йому доведеться виготовляти майже 1000 бомб на рік, щоб до кінця десятиліття досягти паритету зі США чи Росією. Це можливо, але за останні два роки Пекін додав лише близько 100 боєголовок.
США не створили якогось блискучого нового арсеналу під час першого терміну Трампу.
Америка збирається витратити величезну суму 1 трлн доларів на модернізацію свого стратегічного ядерного арсеналу, але цей план розроблявся ще з часів Обами.
Очевидно, Трамп роздратований крилатою ракетою дальньої дії з ядерним двигуном “Буревісник”, про яку Москва заявила явно з метою шантажу. Але через це навряд чи слід турбуватися, оскільки ця ідея виглядає дуже сумнівно і має характерні для Москви ознаки хвастощів.
Але відновлення ядерних випробувань — жахлива ідея, не тільки тому, що це підірве давнє прагнення Америки стримувати глобальні перегони озброєнь, а й тому, що підривати боєголовки, щоб перевірити, чи працюють вони, вже давно не потрібне, оскільки є інші методи тестування.
Ядерні випробування не мають великого сенсу для національної безпеки США, але вони є чудовим способом посилити міжнародну напруженість.
Під час холодної війни наддержави іноді проводили ядерні випробування, щоб продемонструвати свою рішучість та твердість, що призводило до зростання напруженості.
Трамп застряг у цій ментальності холодної війни, намагаючись продемонструвати свою жорсткість шляхом відновлення випробувань, особливо тому, що він, схоже, сприймає особисту образу, коли Росія час від часу демонструє свою ядерну міць. Трамп має союзників з числа «ядерних яструбів».
Щоправда, заява Трампа може нічого не означати.
До того ж відновити ядерні випробування непросто. Це потребує серйозної підготовки та інфраструктури.
Поки що заява Трампа здається ще одним прикладом його рефлекторної реакції на московську приманку, виглядає виявом слабкості та дратівливості, а не сили та впевненості. Президент США не повинен дозволяти Кремлю діяти собі на нерви, особливо коли йдеться про ядерну зброю.
Трамп реагує на блеф, за допомогою якого Москва намагається досягти того, чого не вдалося досягти переговорами з Трампом, саме тому Кремль намагається лякати Штати «ракетно-торпедними вундервафлями», які абсолютно не змінюють стратегічний баланс між США та Росією, пише The New York Times .
Шантажуючи ракетами та торпедами, Москва дає зрозуміти Вашингтону, що йому доведеться змиритися з ядерною силою Кремля і сісти за стіл переговорів, оскільки іншого виходу Вашингтон не має.
Нещодавно Кремль заявив, що спроби ізолювати Росію, у тому числі за допомогою санкцій США щодо російських нафтовидобувних компаній, приречені на провал через ядерний статус Москви.
Після повернення на початку цього року до Білого дому Трампа
З того часу, як на початку року Трамп повернувся до влади з рішучістю покласти край війні в Україні, Москва намагається безрезультатно перетворити переговори щодо України на ширші та вигідніші для Кремля «пакетні» домовленості, які б охоплювали питання бізнесу, енергетики та атомної енергії.
Слабкість економіки Росії, її залежність від Китаю та нестача впливу у світі, робить єдиним козирем Москви її величезний ядерний арсенал, що залишився з радянських часів.
Поки що зусилля Кремля не увінчалися успіхом. Трамп дав зрозуміти, що не укладатиме ділових чи енергетичних угод, доки Москва не припинить війну. Ядерна зброя є чи не єдиним аргументом, який, на думку Кремля, може змусити Трампа змінити позицію.
У вересні Кремль запропонував Росії та США продовжити обмеження на ядерну зброю великої дальності на рік, починаючи з лютого 2026 року. Трамп назвав цю пропозицію «хорошою ідеєю».
Тепер Москва фактично загрожує Штатам ракетою «Буревісник» та підводним дроном «Посейдон», але вони не змінюють стратегічного балансу між США та Росією.
«З середини 60-х років Росія має здатність знищити Штати за допомогою ядерної зброї, – сказав ст. науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ Джеймс Актон. – Той факт, що Росія винаходить інші способи зробити це, не має турбувати нас більше, ніж завжди турбувала реальність ядерного балансу».
Зазначені засоби доставки ядерних боєзарядів із двигунами на ядерній тязі особливо небезпечні тим, що можуть спричинити додаткове радіоактивне зараження. Невдале випробування цієї зброї у 2019 році біля північного узбережжя Росії призвело до ядерного забруднення та загибелі кількох людей.
Загроза ядерного забруднення застосовується Кремлем, щоб спонукати західних лідерів до переговорів, тобто в наявності підлість та ідіотизм «в одному флаконі».
Як заявляв заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров, випробування показали західним лідерам, що вони мають йти на діалог з Москвою, оскільки з такою зброєю «Росія непереможна», і її аргументи слід ухвалити.
Незрозуміло, чи Вашингтон зрозумів цей сигнал. Після заяв Путіна Трамп написав у соцмережах, що США відновлять випробування ядерної зброї «на рівних умовах», що викликало хвилю спекуляцій на тему того, чи Вашингтон знову випробовуватиме ядерні заряди вперше з 1992 року.
Але заяви Путіна стосувалися систем доставки ядерних боєголовок, а не вибуху самих боєголовок.
Від себе додамо, що дана публікація The New York Times підтверджує спочатку, від самого початку «великої війни» висловлену автором цих рядків досить банальну думку про реальний характер і цілі Кремля в цій війні.
З боку Москви – це типова імперіалістична війна з метою переділу сфер впливу у світі, як мінімум, у Європі, що має також реваншистські цілі повернення впливу, втраченого після розвалу СРСР, який, до речі, сама Москва, насамперед, і розвалила, але це окреме питання.
У свою чергу, Україна (хоч як ставитися до її потворної влади та хворого суспільства!) веде справедливу оборонну війну проти імперіалістичної агресії.
Докладніше про це йдеться в публікаціях Інтернет-видання «Економічні Новини» у березні 2022 р. « Імперіалістична агресія Путіна та ідеологічні судоми лівих недоучок » та в липні 2022 року « Перша імперіалістична війна ХХІ століття, або Назад минуле .
Оскільки розв’язана в Україні бійня так і не змусила Штати сісти за стіл переговорів про новий переділ світу, Москва намагається посилити тиск «ліщинами», «сатанами», «буревісниками», «посейдонами» та іншими «вундервафлями», аби перелякати, хоча такі «кунштюки» в «Москві» для налагодження серійного виробництва вистачить ресурсів і коштів, особливо в умовах економічних проблем і санкцій, що наростають, нехай навіть не зовсім ефективних.
Елемент тиску – чутки про ядерний реактор, який ширяє в небі або борознить Світовий океан, чи заражаючи все навколо, чи не заражаючи, якщо московські умільці зуміли його нормально законтурити, але це невідомо.
Про те, що собою можуть являти (оскільки точних даних немає) крилата ракета з ядерною силовою установкою «Буревісник» і підводний безпілотний апарат також з ядерною боєголовкою «Посейдон», йдеться в публікації Інтернет-видання «Економічні Новини» під заголовком « Над Лукойлом і Роснефтью грозно реє підводним човном погрожує ».
Тому вдаватися в подробиці не будемо і зазначимо, що зазначена реальна небезпека цих апаратів не відповідає тій міфології, яку роздмухує московська пропаганда.
Наприклад, одіозний Дмитро Кисельов на телеканалі «Росії-1» погрожував тим, що російська «вундервафля» «Посейдон» викличе 500-метрове радіоактивне цунамі, яке змиє Велику Британію.
Якщо звернутися до поширеної інформації, то підводним ядерним вибухом неможливо викликати гігантське цунамі — більша частина енергії підводного вибуху йде на коливання та випаровування води. Під водою утворюється парогазовий міхур, який починає пульсувати. При кожній пульсації міхур стрімко втрачає енергію. На поверхню викидається величезний стовп води, який виглядає дуже грізно, але справді схожий на дощ. Колосального цунамі при підводному вибуху не утворюється. Це перевірено підводними випробуваннями, коли вони ще були заборонені.
Цунамі виникає, коли підводний землетрус рухає тектонічну плиту масою в трильйони тонн. Наприклад, цунамі 2004 року в Індійському океані було спричинено землетрусом магнітуди 9.1. Тоді розлом довжиною 1300 км зрушив на 15 метрів, а виділена енергія була приблизно еквівалентна 550 мегатонн тротилового еквівалента. В результаті вийшли хвилі заввишки до 30 метрів біля узбережжя.
Для довідки: найбільший термоядерний вибух потужністю близько 59 мегатонн (так звана «цар-бомба») був зроблений СРСР у 1961 році над Новою Землею, нічого потужнішого відтоді не було, і навряд чи буде.
При цьому землетрус триває хвилини, оскільки розлом розкривається повільно, а площа дії становить тисячі квадратних кілометрів. У разі ядерного вибуху йдеться про мілісекунди і точковий вибух, лише п’ять відсотків якого йдуть на створення сплеску, а не цунамі.
Але найсмішніше полягає в тому, що підводний човен «Білгород» – єдиний у Росії носій торпеди «Посейдон», був закладений ще на початку 1990-х, але досі ще не добудований і перебуває в сухому доці, і запускати апарат нема з чого.
В ефірі Соловйова, ще одного одіозного «телепропагандону», і зовсім вийшов анекдот.
Соловйов запрошував фахівців з ядерної зброї, розраховуючи, що вони «злякають увесь світ буревісниками та пасейдонами». Але він не врахував особливість психології інженерів – вони не вміють так нахабно брехати, як Соловйов чи Симонян, маючи до того ж технічні знання.
Обговорюючи нові «іграшки Путіна» в одному з ефірів, фахівці оприлюднили факти, що досить шокують, пов’язані з ядерною зброєю.
По-перше, виявляється, у закритих містах, пов’язаних із створенням атомної зброї, народ сьогодні займається тим, що одна частина збирає ядерні боєголовки, а інша утилізує ядерні боєголовки. Це пов’язано з тим, що зберігати ядерні боєголовки фантастично дорого, а зупиняти виробництво не можна, оскільки у закритих містах виробництво ядерних боєголовок містоутворююче, і якщо припинити виробництво, то міста вимруть. Тому, щоб зберегти міста та фахівців, російська влада вигадала модель «сизіфової праці» – одні підприємства виробляють ядерні боєголовки, а інші підприємства їх утилізують. Причому утилізація коштує дорожче за виробництво.
По-друге, роботу над створенням атомної силової установки для авіації ще у 50-х роках минулого сторіччя вели як американські вчені, так і радянські. Роботи було припинено через те, що неможливо було вирішити питання захисту пілотів від радіації, і на захист припадало до 60% ваги літака, що робило задум безглуздим. Від створення крилатих ракет з ядерними установками в США, і в СРСР відмовилися через вкрай низьку швидкість, через радіоактивний слід, за яким старт ракети та її політ миттєво відстежувався супутниками, а також через дуже високу температуру реактивного струменя (понад дві тисячі градусів), що робить ракети з ядерним «мотором» чудовим.
На запитання Соловйова, навіщо тоді потрібна ракета «Буревісник», запрошений фахівець заявив, що «Буревісник» – ракета гарантованого удару у відповідь. Тобто коли все вже буде зруйновано в результаті обміну ядерними ударами, «Буревісник» завдасть фінального удару по противнику. Це повна нісенітниця, враховуючи, що в США «Буревісник» летітиме до Пентагону чи Білого дому, як мінімум, 8 годин.
По-третє, ядерні торпеди “Посейдон” не зможуть цунамі, як сказано вище. Їх потужності вистачить, щоб знищити морські військові бази та військові підприємства на узбережжі та загадити все радіацією, але не більше.
До речі, як проговорилися у Соловйова фахівці, заява Путіна про те, що потужність ядерного заряду «Посейдона» в десятки разів більша за заряд ракети «Сармат», це теж нісенітниця.
Характеристику «Посейдона» доповнює The Washington Post .
Зазначається, що хоча російські медіа повідомляють, що швидкість «Посейдона» становить від 60 до 100 вузлів (близько 70–111 миль на годину), американські експерти вважають, що реальна швидкість буде набагато меншою, щоб залишатися непомітним і підтримувати зв’язок.
Також зазначається, що «Посейдон» належить до давньої радянської традиції експериментів із високопотужними підводними системами доставки. Перші великомасштабні розробки у цій галузі датуються початком 1950-х років. У ході цих досліджень вивчалося, як глибина океану, тиск і поширення ударних хвиль можуть бути використані для формування або посилення ядерного ефекту.
Радянські дослідні інститути моделювали такі вибухи на Ладозькому озері, а згодом на Новій Землі. Дослідження показали, що континентальні шельфи поглинають більшу частину енергії – величезні хвилі швидко розсіюються, що робить великомасштабне руйнування узбережжя фізично нереальним.
Про «Посейдон» – якщо він справді існує! – мало що відомо, але можна сказати він є не так технічну революцію скільки продовження попередньої концепції, слідуючи приказці: «Нове – це добре забуте старе».
Апарат вважається зброєю «другого удару», яка призначена для створення загрози після початку ядерної війни.
Але до цього типу зброї також належать підводні човни, які можуть нести 16 балістичних ракет з 6-10 боєголовками кожен, що робить один підводний човен більш руйнівним, ніж численні «Посейдони».
Крім підводних човнів, є міжконтинентальні ракети з ядерними боєголовками, які також становлять куди більшу та реальну небезпеку, ніж міфічні «буревісники» з «посейдонами».
Звідси випливає висновок, додамо від себе, що, поряд із кровопролиттям в Україні, зазначені «кунштюки» цілком можуть бути таким собі «політиканський розводняком» з боку Кремля для того, щоб зобразити певну зміну стратегічного балансу на користь Москви і примусити Штати до переговорів, хоча реально баланс не змінився.
При цьому, повторимося, існує справді реальна небезпека у вигляді стратегічної ядерної зброї наземної, морської та повітряної бази.
Крім того, поки йдуть забави міфічними іграшками, з’явилася ще одна реальна небезпека, яка загрожує не Штатам, а європейським країнам-членам НАТО.
Як повідомило агентство Reuters з посиланням на главу МЗС України Сибігу, Москва почала використовувати в Україні ракету 9М729, яка може нести ядерну зброю.
Це перше підтвердження бойового використання Росією цієї ракети. Reuters знайшло маркування 9М729 на уламках ракети після атаки 5 жовтня по селу Лапаївка на Львівщині.
Високопосадовець повідомив, що пуски почалися 21 серпня — через кілька днів після зустрічі Трампа та Путіна на Алясці. З того часу Росія запустила її 23 рази. Також були два пуски у 2022 році.
Під час першого терміну Трамп заявив, що ця ракета порушує ДРСМД і може пролетіти значно більше встановленого ліміту в 500 км, але Москва це заперечувала.
Через секретну розробку цієї крилатої ракети наземного базування Трамп у 2019 році вивів США з договору про контроль над ядерними озброєннями з Росією.
Про подробиці виходу Штатів із договору щодо РСМД через ракету 9М729 йшлося у двох публікаціях Інтернет-видання «Економічні Новини» у 2019 році « Світ очікує «повний РСМД-ець»?.. На черзі ОСНО?! » та « Повний РСМД-ець настав! Що буде після виходу Росії та США із договору про заборону ракет середньої та меншої дальності ».
Військове джерело повідомило, що 5 жовтня ракета 9М729 пролетіла понад 1200 км і впала на територію України.
За деякими даними, дальність ракети становить 2500 км зі обгинанням поверхні, зі швидкістю 900 км/год та масою бойової частини 480 кг.
За словами західних військових аналітиків, використання ракети 9М729 може бути черговим загрозливим сигналом РФ у бік Європи.
Фактично це московський аналог «Томагавка».
Якщо зазначені параметри ракети за дальністю відповідають дійсності, то, будучи крилатою та дозвуковою, ця ракета підпадає під категорію ракет середньої дальності з урахуванням можливості доставки ядерного заряду.
Іншими словами, це де-факто кінець договору про РСМД, який де-юре вже перестав існувати.
При розміщенні в Білорусі, Калінінграді або на фінському кордоні, ця ракета може вражати об’єкти в країнах півночі та центру Західної Європи на значну глибину.
Дедалі актуальнішим стає питання: коли Європа, нарешті, прокинеться і зрозуміє, що в них на кордонах відбувається щось вкрай важливе та небезпечне?
Москва своїми ідіотичними вправами з «буревісниками» та «посейдонами» нібито на ядерній тязі (хоча ніхто достовірно нічого не знає, і це може виявитися «пацанськими понтами») підштовхує світ до чергової ядерної ескалації, про яку начебто забули 40 років тому наприкінці 1988 року.
Трамп на це ведеться.
І вони обоє штовхають планету до ядерного кошмару.