Росія відновила бомбардування Києва та його критичної енергетичної інфраструктури всього через п’ять днів після того, як глава Білого дому Дональд Трамп оголосив про нібито домовленість з російським диктатором Володимиром Путіним про тижневе припинення вогню через сильні морози в Україні.
Росія відновила бомбардування Києва та його критичної енергетичної інфраструктури всього через п’ять днів після того, як глава Білого дому Дональд Трамп оголосив про нібито домовленість з російським диктатором Володимиром Путіним про тижневе припинення вогню через сильні морози в Україні.
Масований обстріл стався напередодні другого раунду переговорів за посередництва США між представниками Вашингтона, Києва та Москви, які мали розпочатися в середу в Абу-Дабі. Так, у ніч з понеділка на вівторок російські війська запустили 71 балістичну та крилату ракету, а також 450 ударних безпілотників під час масованого бомбардування. Протиповітряній обороні вдалося збити 38 ракет та 412 безпілотників.
Як повідомили у ДТЕК, росіяни завдали ударів по ТЕЦ і ТЕС, які працювали в режимі обігріву у Києві, Харкові та Дніпрі. Крім цього, окупанти атакували ракетами і дронами обʼєкт ДТЕК у Одеській області.
Президент Володимир Зеленський назвав бомбардування «цілеспрямованим нападом саме на енергетичні об’єкти». «Скористатися найхолоднішими днями зими для терору проти людей для Росії важливіше, ніж скористатися дипломатією. І це дуже чітко демонструє, що потрібно від партнерів і що може допомогти. Вчасне постачання ракет для систем ППО й захист нормального життя – наш пріоритет. Без тиску на Росію завершення цієї війни не буде. Зараз Москва обирає терор і ескалацію, і через це потрібний максимальний тиск», – додав голова держави.
Чому столиця залишається вразливою?
Незважаючи на те, що в столиці вже запровадили перший рівень захисту великих енергетичних об’єктів, використовуючи габіонні конструкції, земляні насипи та інші базові укріплення, які мають зменшити наслідки ударів, цей підхід має чіткі межі ефективності. Адже нереально приховувати ТЕЦ у бетоні. Кожна з них займає близько 100 гектарів — за масштабами це фактично окремий житловий район, який фізично неможливо повністю закрити захисними спорудами. Навіть якщо укріпити окремі критичні вузли, вразливими залишаються суміжні елементи, і їх ураження все одно здатне зупинити роботу всієї станції.
Так, внаслідок останнього ракетного терору росіян, наслідки зафіксовані у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах, там пошкоджені житлові будинки, дитсадок, АЗС. «Дарницький і Дніпровський райони переважно без тепла внаслідок нічної масованої ворога на інфраструктуру столиці. Загалом по місту наразі 1170 багатоповерхівок без теплопостачання. Комунальники й енергетики розпочали відновлювальні роботи. А в будинках, де до цього не було тепла, роботи теж тривають», – написав мер Києва Віталій Кличко у Телеграмі вранці 3 лютого.
Найважче доводиться жителям Троєщини — великого житлового масиву на Лівому березі столиці. Район опинився в епіцентрі енергетичної кризи після серії російських ракетних і дронових атак на критичну інфраструктуру, які серйозно пошкодили електромережі, теплові станції та насосні вузли.
ТЕЦ‑6, яка забезпечує більшість теплопостачання району, зазнала критичних пошкоджень, і централізоване опалення фактично зупинилося. Місцеві мешканці змушені вдаватися до екстремальних заходів, щоб вижити: відкриваються опорні пункти обігріву, волонтери роздають гарячі обіди, а служби надзвичайних ситуацій допомагають підтримувати людей у холодні ночі. Міські служби працюють цілодобово, щоб відновити тепло і світло, але ситуація залишається критичною: графіки відключень у Троєщині — частіші й триваліші, ніж у більшості інших районів Києва. Для мешканців це вже не просто незручність — це боротьба за базові умови життя в умовах війни і холодів.
Нагадаємо, через замерзання внутрішньобудинкових мереж у Деснянському районі навіть почали готуватися до риття вигрібних ям. Очільник Деснянської РДА Максим Бахматов запропонував простий вихід – робити туалети, як в селі. Саме таким чином на Троєщині знайшли швидкий вихід з проблеми збоїв у каналізації.
“Ми ще влітку дивилися на таку перспективу. Ви знаєте, яка ситуація з резервним живленням піднасосних груп водогону і Бортничів. Що робити в короткий термін, коли ситуація критична? Риється яма, накривається, зверху дірка — все. Будемо робити туалети, як у селі”, – додав Максим Бахматов у дописі.
Голова району зауважив, що про такі заходи вже працює з КП УЗН Деснянського району та з районним ШЕУ (тобто, із “озеленювачами” і дорожною службою – Ред). Саме в них, каже Бахматов, є необхідна для робіт техніка й люди. А на питання, коли саме почнуть роботи, відповідає: коли не буде води, слід починати копати – на це в ШЕУ й КП УЗН буде день-два.
«Дуже пошкоджені ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, загальна потужність у них 1200 МВт, і це десь 60% від потреби Києва, а столиця споживає 2000-2500 МВт в залежності від температури повітря. Крім того було пошкоджено трансформатори навколо Києва, тому передача електроенергії відбувається з великими труднощами», — зазначила експертка з енергетики Ольга Кошарна. Вона пояснила, що немає сенсу відновлювати ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 десь так, як відновлювалась Трипільська ТЕЦ, а слід будувати абсолютно нову систему електро- та теплозабезпечення Києва. «Це по суті децентралізація, а вона не робиться на місяць чи два, бо має бути проєктна документація, питання землі, тощо. Якби ми мали когенераційні мобільні установки 700 МВт, а не 8, як пише наша міська влада — було би відчутне полегшення. Без цього всього відновити енергетику і те, що було зруйновано — буде складно навіть до наступного опалювального сезону. Позиція відновлювати великі радянські ТЕЦ, які хочуть постійно відновлювати — мені не зрозуміла. Їх тяжко захистити і росіяни дуже добре знають ці локації», — зазначила експертка.
У Києві зводять унікальні ТЕЦ із другим рівнем захисту – вперше у світі
Між тим, в Києві вже заявили про плани будівництва 7 міні-теплоелектроцентралей з вбудованим фізичним захистом від російських обстрілів. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Нові газопоршневі установки мають забезпечити роботу критично важливої інфраструктури теплопостачання та електрики під час аварійних або планових відключень. Вони створюються як резервне джерело енергії на випадок ураження або від’єднання від мережі великих електростанцій радянського зразка.
Отже, кожна з міні-ТЕЦ вироблятиме понад 20 мегават електроенергії — цього вистачить, щоб забезпечити приблизно третину міського району. Насамперед потужність спрямовуватимуть на великі котельні, аби централізоване опалення могло працювати навіть у разі збоїв у мережі, а надлишок електроенергії передаватимуть до сусідніх житлових будинків та об’єктів критичної інфраструктури. Усі установки розміщуватимуться в спеціально зведених бетонних укриттях, спроєктованих для витримування близьких вибухів і ураження уламками ракет та ударних безпілотників.
Зазначимо, на проєкти розподіленої когенерації Київ уже спрямував понад 2,7 млрд. грн. (приблизно 64 мільйони доларів). Кошти надходять із міського бюджету та ресурсів комунального підприємства, без залучення державного фінансування. Загальна вартість програми міні-ТЕЦ, включно з обладнанням, монтажем і захисними спорудами, оцінюється у 10,5 мільярда гривень (близько 250 млн. дол). Частину обладнання постачають через міжнародні програми допомоги, зокрема ПРООН. У разі якщо захищені газопоршневі міні-ТЕЦ у Києві зможуть стабільно підтримувати роботу систем теплопостачання та водопостачання під час нових хвиль російських атак, ця модель може бути масштабована й для інших українських міст. Наразі, в столиці вже змонтували п’ять таких установок для виробництва тепла та електроенергії. Із них дві міні-ТЕЦ вже працюють, а на трьох проводяться пусконалагодждувальні роботи.
Замкнене коло ударів і ремонтів: без ППО та нових потужностей енергокриза повторюватиметься
Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев заявив, що без посилення протиповітряної оборони та реального нарощування нових потужностей енергетична криза в Україні знову і знову повторюватиметься. Він описав нинішній стан енергосистеми як «замкнене коло», яке працює за одним і тим самим принципом. Експерт заявив, що наразі українська енергосистема працює в одному і тому ж сценарії. Стається удар по об’єктах, що призводить до екстрених та аварійних відключень, потім ідуть ремонтні роботи, щоб на короткий період стабілізувати роботу, аж раптом стається нова атака, яка змушує енергетиків починати все спочатку. «Щоб виходити з цього замкненого кола, потрібно виконати дві умови. Перша умова, щоб в Сил оборони України було достатньо сил і засобів, якими можна було збивати те, що летить на енергетичні об’єкти. А друга умова, щоб не лише ремонтували і відновлювали, тому що після кожного ремонту, після кожного відновлення встановленої потужності менше, а потрібно ще й додавати до цієї самої потужності все нові і нові енергетичні установки», — заявив Рябцев.
Рябцев окремо розкритикував ситуацію з практичною реалізацією ідей про децентралізацію та розподілену генерацію. Він сказав, що про це багато говорять, однак «суттєвих рухів» у потрібному напрямі не бачить. За його словами, регулярно з’являються повідомлення про плани встановити міні-ТЕЦ, когенераційні установки чи генератори для багатоквартирних будинків, а також про постачання сотень нових генераторів, однак водночас бракує системних рішень щодо малих енергетичних установок, які були б об’єднані в «розумні» системи розподілу та інтегровані в об’єднану енергосистему України.
Сенс потрібних змін, за його словами, не в тому, щоб перерозподіляти те, що залишилося, коли ресурсів дедалі менше, а в тому, щоб створювати нове. У цьому контексті Рябцев знову застеріг від витрат на сонячні панелі як базове рішення на зиму, бо в холодний сезон і сніг їхня ефективність суттєво падає. Натомість він підкреслив потребу в установках, які не залежать від погоди, і навів перелік можливих джерел та видів палива: газ і місцеві джерела, біогаз, біомаса, відходи сільськогосподарської продукції, газовий конденсат, дизельне паливо, торф і гідроенергія.