Учені змогли зробити неможливе, виборовши надію на життя всупереч усьому для бельгійського хлопчика, хворого на агресивну форму раку. Попри похмурі прогнози, що обіцяли дитині прожити менш ніж рік, дослідники вирішили наполегливо боротися з хворобою до останнього, у процесі чого їм вдалося зробити величезне медичне диво для маленького хлопчика, пише IFLScience.
Хлопчик на ім’я Лукас зіткнувся зі страшним супротивником із ранніх років свого життя — смертельною пухлиною мозку, відомою як дифузна внутрішньомозкова понтинна гліома, або скорочено ДВПГ. Цей рідкісний вид раку, який здебільшого уражає дітей, мав поганий прогноз через свою агресивну природу й складне розташування в стовбурі мозку, що робило операцію неможливою. Як правило, виживаність дітей із діагнозом ДВПГ становила менш ніж рік.
Але тоді стартувало доленосне дослідження під назвою BIOMEDE. У ньому вченими було запропоновано піти іншим шляхом. Замість звичайного універсального підходу вони взяли зразок пухлини кожного пацієнта, щоб зрозуміти її унікальні характеристики та підібрати особливий спосіб лікування, що підходить для цього типу раку. Лукас, серед 233 інших відважних дітей, став учасником цього дослідження, що, по суті, врятувало йому життя. Його лікували препаратом під назвою еверолімус, підібраним спеціально для нього з урахуванням молекулярного складу його пухлини.
Сьогодні Лукас є доказом людського генія, винахідливості й перемоги над страшним захворюванням. У свої 13 років він забув про те, що таке рак, це майже нечувано в боротьбі з ДВПГ. Пухлина, яка колись загрожувала його життю, зникла, вразивши лікарів і дослідників. Доктор Жак Грілл, провідний дослідник BIOMEDE, розповів, що, хоча деякі діти, які брали участь у дослідженні, прожили роки понад прогноз, Лукас — єдиний, чия пухлина зникла повністю. Цей неймовірний результат — ніщо інше, як прямий доказ потенціалу персоналізованої медицини, коли лікування підбирається з урахуванням генетичного профілю людини.
Історія Лукаса — маяк надії для тих, хто бореться з ДВПГ, і свідоцтво невпинного прагнення науки до нових, часом, здавалося б, неможливих медичних досягнень. Рідкісна мутація, виявлена в пухлині Лукаса, зробила її особливо сприйнятливою до еверолімусу, що пояснює, чому деякі пацієнти краще реагують на певні методи лікування, ніж інші. Ці знання лягли в основу наступного етапу дослідження, BIOMEDE 2.0, і розробки ракових органоїдів. Ці вирощені в лабораторії клітини імітують генетичні аномалії пухлин пацієнтів, відкриваючи новий рубіж для постійного тестування та розробки методів лікування, не покладаючись на наявність хвороби в людей.
Однак, як зазначає доктор Грілл, перетворення перспективного відкриття на широкодоступний метод лікування може зайняти більш ніж десять років. Такий тривалий термін лише підкреслює важливість продовження досліджень і підтримки наукових починань для порятунку мільйонів життів.
