Заради візиту до лікаря українські біженці наважуються на ризиковану поїздку назад додому. Сотні тисяч громадян, які втекли з України з початком російського вторгнення, на певний час повертаються назад — щоб возз'єднатися із сім'єю, а також отримати необхідну медичну допомогу, яка, за словами біженців, в Україні дешевша та якісніша.
Про це пише The New York Times.
Людмила Гуренчук разом із сином мешкає у французькому містечку неподалік від Сен-Тропе, яке називає “раєм”. Сюди сім’я переїхала, рятуючись від війни. Але коли цієї осені знадобилося звернутися до лікарів, вони пройшли шлях у 2000 км і повернулися назад у Київ.
Лікування в Україні доступніше й ефективніше, порівняно з багатьма європейськими країнами, тому доводиться ризикувати й повертатися додому.
“В Україні медицина просто краща. Це дешевше, швидше, лікарі уважніші. Ось чому я їду сюди, щоразу, коли виходить”, — пояснила 39-річна українка, якій знадобилося УЗД щитоподібної залози.
За підсумками опитування Агентства ООН у справах біженців, приблизно 300 000 українських біженців, які живуть у Європі, час від часу повертаються додому для лікування.
А загалом більш ніж двом мільйонам біженців, які переїхали з України в Європу, доводиться їздити туди й назад, щоб відвідати родичів, оформити документи, перевірити своє майно. Потяги в Україні часто переповнені сім’ями, які повертаються на шкільні канікули, у багатьох випадках, щоб відвідати чоловіків і батьків, які залишилися та яким заборонено виїзд під час війни.
Історики та соціологи зазначають, що масовість таких переїздів незвичайна для новітньої історії. Переважно це стало можливо внаслідок географії війни: величезні частини країни, як і раніше, залишаються відносно безпечними й доступними з решти континентальної Європи. Автори досліджень говорять про те, що українські біженці адаптуються до тривалої війни та знаходять баланс: живуть у безпечніших країнах за кордоном і не забувають про дім.
Візити до лікаря повертають “подобу нормальності”
Юлія Шукан, соціологиня з паризького університету Нантер-ля-Дефанс, вивчає соціальні наслідки війни в Україні. За її словами, “відновляються зв’язки з батьківщиною без повного переселення”.
Візити до лікаря як невіддільна частина повсякденного життя дають змогу відновити “подобу нормальності”, навіть якщо це пов’язано з тривалою та потенційно небезпечною поїздкою.
Згідно з опитуванням ООН, майже 40% із 5,8 млн біженців, які проживають в інших європейських країнах, хоча б раз поверталися додому.
За оцінками Томаса Шопара, історика паризької Школи перспективних досліджень у галузі соціології, відсоток українських біженців, які повертаються, значно вищий, порівняно з минулими війнами в Європі, такими як Друга світова.
“Тоді було дуже мало повернень”, — пояснив він, додавши, що в більшості випадків тоді це б означало повернення на територію, де відбуваються бойові дії, або на окуповані території.
Понад 80% території України вільні від російських військ, а західні регіони здебільшого уникли бойових дій.
Найпоширеніша причина для повернення українців — зустрітися з родичами, друга — зустрітися з лікарем.
Багато біженців кажуть, що їдуть додому через те, що були розчаровані європейською системою охорони здоров’я.
Майя Габрук — 31-річна медіапродюсерка. Вона перебувала в Лондоні, коли відчула сильний біль у горлі, і, щоб потрапити на прийом до британського лікаря, довелося чекати два тижні. У підсумку їй прописали слабке знеболювальне.
Потім вона вирішила з’їздити в рідне Дніпро, і місцеві лікарі виявили інфекцію в зубі мудрості, що й було причиною болю. Зуб довелося вирвати.
“На все пішло п’ять днів — дістатися до Дніпра, сходити до лікаря, повернутися в Лондон — порівняно з двома тижнями у Великій Британії. Поїздка того варта”, — пояснила вона.
Андрій Буглак, хірург-ортопед із Києва, сказав, що спочатку його дивувало те, що переселенці повертаються, але згодом він звик чути все “ті самі історії — від Скандинавії до Іспанії”, коли в пацієнтів виникають складнощі із закордонною системою охорони здоров’я.
Система охорони здоров’я в Україні, зазначають журналісти, як і у Великій Британії та Франції, безплатна. Але в деяких країнах це не поширюється на роботу стоматолога й інше більш спеціалізоване лікування, яке в Україні коштує значно дешевше.
