Засновник пов’язаного з Кремлем Telegram-каналу “Рибар” та колишній представник Міністерства оборони РФ нещодавно став відомим своїми нестандартними прогнозами щодо майбутнього Росії. Його відверті апокаліптичні висловлювання про економічні та військові проблеми в країні-агресорці процитував навіть американський Інститут вивчення війни (ISW). Це вже викликало ряд суперечок і обговорень.
Видання Інформатор проаналізувало, чому нетипова критика російських реалій пропагандистом Звінчуком є такою обговорюваною. Та що вона може означати для Росії?
Хто такий Михайло Звінчук і чому його прогнози привертають таку увагу?
Михайло Звінчук більш відомий як Рибар, є капітаном запасу ЗС РФ і засновником популярного прокремлівського телеграм-каналу “Рибар”, який має понад 1,2 мільйона підписників. До своєї кар’єри у ЗМІ, до 2019 року, Звінчук працював у прес-службі Міноборони Росії. Він є випускником військового суворівського училища і має досвід роботи в інформаційно-пропагандистських кампаніях Міноборони РФ.
У 2018 році його було внесено до української бази “Миротворець” як “співучасника інформаційно-пропагандистських кампаній та маніпуляцій”. Звінчук також потрапив під санкції всіх країн Євросоюзу та України за “поширення дезінформації та прокремлівську пропаганду”. Саме тому його критика топ-командирів РФ за провалену так звану “СВО” є вкрай цікавою щодо аналізу заяв. За кожну з них Звінчук може отримати до 15 років в’язниці та 5 млн рублів штрафу “за дискредитацію армії і військових РФ” відповідно до федерального закону.
Що саме заявив російський пропагандист
Михайло Звінчук зробив серію апокаліптичних прогнозів щодо майбутнього Росії в інтерв’ю сербському виданню Banjaluka.netі. Зокрема, він підкреслив критичний стан воєнних дій Росії в Україні. Коли його попросили обговорити поточний стан російської війни в Україні, він несподівано висловив надзвичайно відвертий і критичний погляд на російську армію, аналізує його заяви американський Інститут вивчення війни (ISW). Звінчук заявив, що війна йде не так, як планували російські військові, зокрема через погане планування з боку РФ.
“Уже зараз зрозуміло, що спеціальна військова операція (СВО, так росіяни називають війну в Україні – ред.) пішла в іншому напрямку, ніж планувалося. Оскільки певні плани не були реалізовані, ми бачимо, що планування також було поганим”, – заявив він.
Звінчук розкритикував топ-військових, які планують військові дії за зачиненими дверима. До того ж, звинуватив частину з них – у брехні та допущенні значних промахів. Напевно, йдеться про так звані успіхи РФ, яких не спостерігається вже більше двох років з дня повномасштабного вторгнення.
“СВО проводиться не тільки на полі бою, але і в головах і кабінетах. Це шлях до зцілення російської нації – перестати вірити у брехню, обман та ілюзії. Ми тільки почали брати тактичну ініціативу в свої руки. У західних аналітиків є цікава думка – що тільки зараз помилки, допущені командуванням російської армії, почали відчуватися на батальйонному рівні”, – випалив пропагандист РФ.
Звінчук також стверджував, що російські війська здатні лише досягати повільних тактичних успіхів. Фактично, він підтвердив, що Росія не може перехопити стратегічну ініціативу та неспроможна воювати на вищих ешелонах.
“Я поясню. Зараз ми навчилися воювати на рівні взводу, роти, батальйону. А вищий рівень ми ще не вивчили. До цього на такому рівні помилки команд не відчувалися. Лише зараз, коли ми навчилися, на рівні батальйону видно помилки. Можна сказати, що ми воювали через одне місце. Головне, що ми навчилися проявляти ініціативу. Але це лише в певних місцях. Зараз ми практично боремося за певні будинки, великого шоу немає. Якби ми взяли стратегічну ініціативу, то результат був би “один тиждень – одне місто”, а не “один тиждень – один будинок чи село”, – сказав він.
Звінчук визнав, що міжнародні санкції проти РФ завадили країні-агресорці підтримувати свої технологічні можливості, деякі російські нафтопереробні заводи не працюють, що призвело до 10-відсоткового зростання цін на паливо. Він також оцінив, що Росія не має достатньо матеріальних засобів, щоб взяти на себе стратегічну ініціативу, але визнав, що Росія намагається прискорити виробництво своєї оборонної промислової бази.
“Санкції певним чином працюють. Ми можемо виробляти сир, вино, м’ясо. Але ми не можемо замінити технології в одну мить. Захід знає і використовує це, і вони знищують наші технологічні можливості. Через те, що НПЗ не працюють, у нас паливо здорожчало на 10 відсотків, тобто за три місяці все подорожчало на 10 відсотків. І зараз ставимо питання, чи змінять це нові обстріли, якщо у нас така ситуація? Тому що “Патріот” вже б’є по нашій території, вони цілили по нашій авіації і території”, – жаліється Звінчук.
Він визнає, що у Росії немає власної техніки для переробки нафти. А відновити технології на фоні впроваджених санкцій – вкрай складно.
“На жаль, ми не розробили власних технологій переробки нафти. Зараз ми відновлюємо частину технологій, і щось, що нам потрібно для потоку нафти, у нас це все було із Заходу. Від експертів до інструментів. Зараз ці експерти стали радниками західних країн і радять, де краще обстрілюваи”, – сказав він.
За його словами, російська армія стикається з численними проблемами, включаючи недостатню підготовку та відсутність сучасного обладнання. На фоні цього Звінчук-Рибар повторює кремлівський наратив про те, що “Україна є лише полігоном для постачання та випробування нової зброї, технологій, економічних заходів”. При цьому Україну він називає «проєктом Заходу».
Що чекає Росію у випадку, якщо прогнози Звінчука здійсняться?
ISW оцінило, що Звінчук, можливо, намагався використати свої публічні інтерв’ю, щоб оцінити реакцію Кремля на критику, або що Кремль, можливо, доручив Звінчуку публічно критикувати Міноборони Росії, диктуючи зміст і суворість його заяв.
Як би там не було, незважаючи на те, що Звінчук був включений до робочої групи з проведення мобілізації в РФ, теперішні його заяви точно не сприяють підвищенню бойового духу окупантів. Його критика дій Міністерства оборони Росії під час війни в Україні, а також визнання негативних наслідків санкцій, можуть викликати серйозні питання серед російського керівництва. До того ж, якщо досить апокаліптичні висновки-передбачення Звінчука про майбутнє Росії почнуть збуватись, Росія може зіткнутися з серйозними економічними, соціальними та політичними потрясіннями, які змінять її майбутнє на довгі роки вперед. Фактично, Росію попереду можуть очікувати наступні сценарії (які вже, можна здогадуватися, не вважаються такими вже й фантастичними для любителя фентезі Звінчука-Рибаря – ред.):
- Економічний колапс. Посилення санкцій призведе до ще більшого економічного занепаду Росії. Зниження доходів від експорту енергоресурсів та обмеження на імпорт технологій можуть спричинити стагнацію і навіть колапс економіки.
- Соціальні негаразди. Зростання безробіття та інфляція призведуть до зростання соціальної напруженості. Можливі протести і заворушення, що можуть дестабілізувати внутрішню ситуацію.
- Військові поразки. Недостатня підготовка та застаріле обладнання армії можуть призвести до подальших поразок на фронті. Це послабить позиції Росії на міжнародній арені.
- Політична криза. Втрата довіри до керівництва може спричинити політичну кризу. Відставки високопосадовців і внутрішня боротьба за владу можуть ще більше ускладнити ситуацію в країні.
Вимоги Путіна щодо миру з Україною
Про кепські справи в РФ свідчать також нещодавні заяви диктатора РФ Володимира Путіна про нібито “готовність до мирних переговорів”. Щоправда, таку пропозицію Путін оголосив заразом з конкретними умовами, виконання яких, як вважають багато аналітиків, є нереальними. Зокрема, він наполягає на повному виведенні українських військ з територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей і відмові України від вступу до НАТО. І це може свідчити про те, що насправді жодних мирних переговорів Путін не хоче, а справжній його план воювати вдовгу.
Заява Путіна також може свідчити про його впевненість у підтримці з боку Китаю, який знов заявив про розробку власної спеціальної “формули миру”. Військова та економічна співпраця з Китаєм дає Росії додаткові ресурси для продовження війни. Економічна підтримка Пекіна допомагає Росії зберігати стабільність в умовах санкцій і продовжувати військові дії.
До того ж, 19 червня Путін заручився підтримкою з боку Північної Кореї, куди приївав вперше за 24 роки. У столиці КНДР Пхеньяні він зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Сторони підписали документ про стратегічні відносини між державами. Ймовірно, в ньому йдеться і про військову підтримку.
