Вже з 18 травня набуває чинності закон про посилення мобілізації, у якому нові функції та обов’язки покладаються на роботодавців на підприємствах. Чи означає це те, що на роботі тепер можуть вручити повістку?
Що змінилося
До 18 травня керівники підприємств мали вести військовий облік і забезпечувати “своєчасне прибуття до ТЦК працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації” за статтею 21 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Як саме роботодавець має забезпечуватися “своєчасне прибуття” працівників у ТЦК, закон не пояснював. Тому у реальності це виглядало наступним чином:
“Якщо надходила вказівка з ТЦК про виклик працівників, які у нас стояли на військовому обліку, ми видавали внутрішній наказ за підписом директора і під підпис ознайомлювали з цим наказом працівників. Копію наказу відправляли в ТЦК. В принципі і все. Чесно кажучи, пішов хтось після наказу у військкомат чи ні, ми не відстежували, хоча, за великим рахунком, треба було відстежувати”, – пояснює Андрій, працівник відділу кадрів однієї зі столичних страхових компаній.
За словами адвоката Поліни Марченко, це і є ті повістки, які отримували українці на робочих місцях від початку мобілізації.
“Така опція називалася “розпорядження про забезпечення явки”. Це коли ТЦК на ті підприємства, які ведуть військовий облік і подають списки працівників, направляє розпорядження на керівника. Цим розпорядженням ТЦК зобов’язує оповістити працівників про те, що їм необхідно з’явитися у центр комплектування. З моменту ознайомлення працівника з таким наказом, це прирівнюється до повістки.
Тобто це те саме, що й повістка, і правові наслідки за неявку по такому розпорядженню такі ж, як і неявка за повісткою. В народі це називають врученням повістки через роботодавця, просто не в формі повістки, а в формі розпорядження”, – пояснила Марченко.
Але щоб на підприємстві запустили такий механізм видачі повісток, треба було звернення військкомату, адже сповіщати призовників (тобто видавати повістки), могли тільки місцеві органи влади. Тільки після вимоги ТЦК у роботодавця з’являлась така функція. А якщо у військкоматі не просять, то на підприємстві нічого й не роблять. Не мають повноважень.
Та з 18 травня настали зміни. По-перше, обов’язок оповіщення з’явився у підприємств без звернення ТЦК. Тобто не військкомат спочатку просить, а потім підприємства видають повістки, а одразу видають, не чекаючи прохання ТЦК.
По-друге, законодавець уточнив, що таке це оповіщення. Окрім іншого, оповіщення це – “вручення (надсилання) повісток громадянам”.
В “старій” редакції закону визначення терміну не було. Оповістити усно, письмово, видати повістку? Поки кадровики думали, до військкомату ніхто не йшов.
“Кадровики бігали за працівниками і намагались довести наказ до відома під розпис. Хтось відмовлявся, а хтось розписувався. Тому, хто відмовлявся, повідомлення відправляли на пошту і собі під цей наказ підшивали документи, що вони виконали все, що могли в плані оповіщення. Тобто робили те саме, що робив би ТЦК. А ТЦК вже вирішував, чи все виконав роботодавець у плані оповіщення”, – пояснює юрист Дмитро Бузанов.
Тепер же все просто: оповіщення – це і є повістка і жодних інших сенсів.
