Експерт британського Королівського об'єднаних досліджень (RUSI) Джек Вотлінг опублікував аналітичну записку, в якій він оцінює перебіг контрнаступу Збройних сил України і намагається передбачити, як він може розвиватися надалі.
На думку Вотлінга, вирішальна фаза операції ще попереду, тому поки що експерти мають утримуватися від будь-яких оцінок її успіху чи невдачі.
Як вважає аналітик, українські військові вже зуміли прорвати початкові позиції армії РФ на широкій ділянці фронту, проте поки що їм далеко до основної оборонної лінії. “Київ поки що не задіяв основну частину своїх сил, і його передові підрозділи намагаються створити умови для прориву”, – пише Вотлінг.
Він зазначає, що на першому етапі операції українським силам довелося важко. Перша лінія оборони, за оцінкою експерта, являла собою лише викопані вручну окопи і бліндажі, але за ними знаходилися великі мінні поля, які прострілювалися російськими безпілотниками і артилерією.
Основна лінія оборони РФ, яка розташована за 15-20 кілометрів від нинішніх українських позицій, складається з професійно викопаних траншей, бетонних вогневих точок, танкових перешкод і мін, пише Вотлінг. Там також є дротовий зв’язок для координації артилерійських ударів. За другою оборонною лінією обладнано ще одну, третю, низку резервних позицій, підсумовує експерт.
Він пророкує, що бойові дії незабаром стануть для ЗСУ ще важчими, оскільки що глибше вони проникатимуть у російську оборону, то більше можливостей для їхнього ураження отримає російська артилерія. При цьому українські артилерійські установки, навпаки, зможуть працювати не так ефективно, а дії ЗСУ стануть більш передбачуваними, оскільки їм доведеться рухатися тільки по розмінованих ділянках. Зростає і ризик застосування проти українських військових російської авіації.
На думку Вотлінга, зараз ЗСУ намагаються досягти трьох головних цілей:
Во-перше, вони ведуть інтенсивну контрбатарейну боротьбу з російськими військами, при цьому обидві сторони намагаються вразити командні та логістичні центри, а також артилерію противника.
Во-друге, ЗСУ хочуть змусити російську армію задіяти резерви, тобто перекинути війська з третьої оборонної лінії, щоб зміцнити сектори фронту, по яких завдаються удари. У такий спосіб українським військовим буде легше визначити слабкі місця в обороні армії РФ, тобто райони, де загони, що прорвалися, не зустрінуть нові резервні підрозділи.
По-третє, українська армія має намір атакувати по всьому фронту, щоб якомога далі просунутися за першу лінію оборони. Це дозволяє розширити набір варіантів для атаки основної оборонної лінії – і залишає російських військових у невпевненості щодо напряму основного удару. До того ж такий великий розмах дій розтягує російські війська і обмежує їхні можливості зі створення ешелонованої оборони.
Щодо майбутнього українського наступу Вотлінг пише, що в якийсь момент ЗСУ повинні будуть ухвалити рішення щодо напрямку основного удару. Саме тоді, за його словами, настане вирішальна фаза операції.
“Коли ці з’єднання будуть задіяні, наступ призведе до прориву або зазнає краху, – вважає експерт RUSI. – Лінія оборони або буде прорвана, або не буде – і Київ повинен підготувати поле бою, щоб якомога більше збільшити ймовірність прориву”.
У разі якщо такий прорив відбудеться, головним питанням стане те, скільки резервних з’єднань Україна зможе спрямувати, щоб скористатися своїм успіхом повною мірою, продовжує Вотлінг. І додає, що швидкість дій у цей момент стане вирішальною.
