Американський Інститут вивчення війни (ISW) у щоденному огляді детально вивчає питання про можливу участь Білорусі в російському вторгненні в Україну і доходить висновку, що тиск Москви на Мінськ призвів до зворотного результату і пряма участь білоруських військових у війні вкрай малоймовірна.
Російська влада проводить “інформаційні операції”, що містять натяки на можливість участі білоруських військ у вторгненні, причому іноді цим кампаніям підіграє і білоруський президент Олександр Лукашенко. Метою таких “операцій” ISW називає прагнення змусити Україну тримати частину військ на білоруському напрямку і не дати їм посилити українські свої позиції в інших місцях театру військових дій.
Водночас малоймовірно, що Білорусь вторгнеться в Україну в доступному для огляду майбутньому, яким би не був перебіг цих “інформаційних операцій”, впевнені експерти ISW. Кроки Кремля, спрямовані на те, щоб змусити Мінськ підтримати наступальну кампанію Росії, ISW називає частиною довгострокових зусиль зі зміцнення контролю над Білоруссю.
Росія, на думку експертів, прагне створити постійну військову базу в Білорусі та здійснювати прямий контроль над білоруськими збройними силами. На початку грудня міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрічався з Лукашенком – імовірно, не тільки заради зміцнення двосторонніх безпекових зв’язків, а й для посилення тиску на Білорусь з метою подальшої підтримки вторгнення в Україну, вважають в ISW.
У лютому Лукашенко запропонував білоруські території для підготовки вторгнення в Україну, а також критично важливі наземні шляхи сполучення, він надає повітряний простір. Однак ця підтримка одночасно знижує здатність білоруських збройних сил проводити власні військові операції.
Інститут посилається на проєкт “Білоруський Гаюн”, який стверджує, що Мінськ передав російським військовим близько 100 танків Т-72А – імовірно, під виглядом відправки їх для модернізації в Росію. Те саме джерело розповідало про передачу 60 БМП-2. Незрозуміло, чи були відправлені в Росію танки на озброєнні, чи перебували на зберіганні, зазначають автори звіту, але в будь-якому разі це може в довгостроковій перспективі обмежити матеріальні можливості можливої участі Мінська у вторгненні, випливає з огляду.
Білорусь також, імовірно, скорочує свої запаси артилерійських боєприпасів за рахунок передачі боєприпасів російським військовим, додають експерти, посилаючись на українську військову розвідку. Білоруські збройні сили, ймовірно, будуть обмежені й у можливості навчання персоналу через свою допоміжну роль у вторгненні – адже білоруські військові беруть участь у підготовці мобілізованих росіян.
Підтримка війни з боку Лукашенка і тиск Росії на Білорусь, крім іншого, ймовірно, викликають тертя в білоруських збройних силах. Білоруські військові, безумовно, знають про значні втрати, яких зазнали російські війська в Україні, і не хочуть нести втрати самі. Цілком імовірно, що деякі воєначальники могли б висловити небажання або навіть категоричну відмову, якби Лукашенко вирішив вторгнутися в Україну, думають автори огляду.
У цій ситуації Лукашенко, на їхню думку, намагається протистояти тиску Росії, заявляючи, що НАТО готується напасти на Білорусь. Білорусь уже навряд чи вторгнеться в Україну через внутрішню динаміку всередині країни, резюмує ISW. Лукашенко усвідомлює, що вторгнення підірве його авторитет як лідера суверенної країни, оскільки буде очевидно, що зусилля Росії щодо забезпечення повного контролю над Білоруссю увінчалися успіхом.
