У США планують демонтувати понад 900 приладів, які роками стежили за станом океанів та клімату. Дослідники побоюються, що це ускладнить виявлення небезпечних змін у морських екосистемах і глобальних течіях.
Про це пише Live Science.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розпочала скорочення масштабної Ініціативи з океанічних обсерваторій (OOI), яка понад десять років збирала дані про фізичний, хімічний, геологічний та біологічний стан Атлантичного і Тихого океанів.
У межах цього рішення планують вилучити понад 900 глибоководних датчиків та інших елементів інфраструктури. Для цього вже найближчим часом у море вирушать спеціальні судна.
В OOI підтвердили, що Національний науковий фонд США розпочав процес скорочення обсягів робіт. Він передбачає демонтаж підводної інфраструктури на чотирьох із п’яти основних масивів спостереження.
Йдеться про об’єкти в морі Ірмінгера, на станціях Papa, Endurance та Pioneer. Частина обладнання розташована в Тихому океані, а також біля узбережжя США, Гренландії та Ісландії.
Первинно проєкт розраховували на 25 років роботи, однак тепер його масштаби суттєво скорочують.
Водночас представники Національного наукового фонду заявляють, що не відмовляються від океанографічних досліджень. За їхніми словами, відбувається перехід до більш гнучкого підходу, який дозволить спрямовувати ресурси на нові наукові пріоритети та сучасні технології.
Особливе занепокоєння науковців викликає демонтаж мережі Coastal Endurance Array біля узбережжя штатів Орегон і Вашингтон. Дані цієї системи використовують для дослідження району, на який припадає приблизно чверть світового вилову риби.
Не менш важливим вважається масив у морі Ірмінгера. Саме там збиралися дані про атлантичну меридіональну циркуляцію (AMOC), яку багато вчених вважають ключовим регулятором клімату. Деякі дослідження свідчать, що ця система течій може поступово слабшати.
Біологічна океанографка Плімутської морської лабораторії Гелен Фіндлей наголосила, що постійні океанічні спостереження дозволяють виявляти нові ризики в режимі реального часу. За її словами, саме довгостроковий моніторинг допомагає відстежувати зміни циркуляції вод, хімічного складу океану та стану екосистем.
Морський біолог Джорджтаунського університету Ребекка Хелм також зазначила, що океанічні датчики забезпечують безперервний потік інформації, який неможливо повністю замінити короткостроковими експедиціями.
На думку дослідників, системи спостереження залишаються одним із найважливіших інструментів для контролю за станом світового океану та своєчасного виявлення потенційних загроз для клімату.
