Дослідники виявили, що теоретично макаки "можуть вимовляти голосні звуки й навіть цілі речення, за умови, що вних є нейронна здатність зробити це".
Учені з’ясували, що африканські й азіатські макаки фізіологічно цілком здатні промовляти слова та навіть цілі речення. Так чому ж ці вельми високорозвинені примати досі не обзавелися власним лексиконом?
Макаки, рід приматів, що живуть в Азії й Африці, мають фізіологічну здатність використовувати у своїй мові лінгвістичну вимову, згідно з даними нового дослідження, опублікованого в журналі Science Advances. За допомогою рентгенівських променів дослідникам вдалося визначити діапазон коливання голосових структур в організмі макаки.
Азиф Газанфар, професор психології з Прінстонського університету, і його співавтор Текумеш Фітз, професор когнітивної біології у Віденському університеті, Австрія, використовували рентгенівську установку для захоплення зображення, після чого відстежили рухи різних частин вокальної анатомії примата (язика, губ, гортані) в низці прикладів орофаціальної поведінки. Потім ці дані були перетворені в комп’ютерну модель з допомогою Барта де Бура з лабораторії штучного інтелекту VUB у Бельгії. Модель допомогла визначити та змоделювати вокальний діапазон макаки, заснований на її фізіологічних атрибутах.
Уважно аналізуючи модель, дослідники виявили, що теоретично макаки “можуть вимовляти голосні звуки й навіть цілі речення, за умови, що в них є нейронна здатність зробити це”. Простіше кажучи, макака здатна говорити фізіологічно, її лише треба навчити цьому. На щастя, у дикій природі вони не надто балакучі, оскільки мова такої макаки являла б собою моторошні звуки.
Чому ж макаки мовчать? Найімовірніше, це обмеження не горла, а розуму. Антропологи солідарні в думці, що далекі предки людини теж мали розвинений вокальний апарат задовго до того, як з’явилася мова у звичному для нас вигляді. Як висловились автори статті, “отримані результати свідчать про те, що людська мова виникає головним чином з унікальної еволюції та структури нашого мозку, і не пов’язана з анатомічними відмінностями голосового апарату між людьми та приматами”.
