З 1 січня 2026 року посадові оклади соціальних працівників зростуть майже в 2,5 рази. Наприклад, зарплата соціального менеджера зросте з 8 243 грн до 20 607 грн.
Про це йдеться в повідомленні Мінсоцу. Так, уряд затвердив застосування коефіцієнта 2,5 для визначення розміру посадових окладів таких працівників.
“Від фахівців, які працюють у сфері соціальних та реабілітаційних послуг, безпосередньо залежать доступність і якість допомоги для людей, які її потребують”, – повідомляють у відомстві.
Це означає зростання посадових окладів приблизно на 150%. Зокрема:
- соціальний менеджер (15 тарифний розряд): з 8 243 грн до 20 607 грн (+150%);
- фахівець із соціальної роботи (12 тарифний розряд): з 6 773 грн до 16 932 грн (+150%).
“Ця робота вимагає великого ресурсу, який вимірюється не лише фаховістю, а й емоційним включенням, здатністю співчувати та допомагати. Підвищення оплати праці соціальних працівників – це крок до справедливої підтримки тих, хто щодня підтримує інших”, – зазначив міністр соціальної політики, сімʼї та єдності Денис Улютін.
Скільки заробляють чиновники
Найбільше чиновники заробляють у колегіальних органах влади. Зазвичай там немає роздутого штату й більша кількість “начальників”. Наприклад, у Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), середня зарплата станом на вересень становила 87 тис. грн.
Середня за рік зарплата у НКРЕКП – 94,1 тис. грн. На другому місці за рівнем зарплат опинилось НАЗК. Тут зарплата у вересні була вищою, ніж у НКРЕКП (99,1 тис. грн), однак середня зарплата у 2025-му дорівнювала 92,9 тис. грн.
На третьому місці за рівнем доходів – Антимонопольний комітет. У вересні тут у середньому заробляли 93,5 тис. грн, якщо зважати на статистику зарплат від початку року, то цей показник становить 86,8 тис. грн.
Апарат Верховної Ради опинився на четвертому місці (77,2 тис. грн від початку року та в середньому 72,6 тис. грн – у вересні).
Ну і на п’ятому місці за рівнем заробітних плат – Рахункова палата. У середньому за рік доходи тут склали 73,1 ти. грн, а у вересні – 72,3 тис. грн.
Цікаво, що серед посадових осіб найвищі зарплати не у прем’єр-міністерки чи у міністрів (ці політичні посади не вважаються державною службою).
Наприклад, член НКРЕКП Костянтин Ущаповський торік у середньому отримував 264 217 грн, тоді як прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, як повідомили OBOZ.UA в Кабміні у відповідь на запит, у вересні 2025-го заробила всього лише 90 662 грн.
- Перший віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у вересні заробив 90 545 грн;
- Віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка – 90 142 грн;
- Віцепрем’єр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба – 90 833 грн;
- Державний секретар Кабінету міністрів Костянтин Мар’євич – 97 743 грн.
А один із заступників Мар’євича, Віталій Чапля, у вересні заробив навіть більше, ніж прем’єрка. Його заробітна плата на руки сягла 130 058 грн. “Секрет” таких заробітків – стаж. Лише надбавка за вислугу років у чиновника становила понад 44 тис. грн. Зазначимо, Чапля – учасник бойових дій. На посаду в уряд він був призначений у грудні минулого року. А до цього працював начальником оперативно-військового управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ).
