Південний океан готує тепловий удар по планеті.
Науковці заявили, що Південний океан може невдовзі здійснити масштабне вивільнення накопиченого тепла, що суттєво вплине на темпи глобального потепління, інформує ЕКСПЕРТ.
Дослідники порівнюють процес із чашкою гарячої кави: після нагрівання вона поступово віддає тепло в повітря, якщо залишити її без уваги. Як пише Live Science, з початком промислової епохи людство спричинило колосальний тепловий дисбаланс, і приблизно 90% надлишкового тепла поглинають океани. При цьому саме Південний океан акумулює значну його частину – та не може утримувати її нескінченно довго. Згідно з новими моделями, океан може різко «скинути» тепло назад в атмосферу. Науковці навіть жартома називають це явище «відрижкою». Такий процес може тривати щонайменше століття. У моделюванні розглядався сценарій, за якого людство врешті скорочує викиди до чисто негативного рівня, активно прибираючи парникові гази з атмосфери. У такому разі глобальна температура мала би знизитися. Однак раптове теплове виверження з Південного океану здатне звести цей ефект нанівець, продовживши сучасний темп потепління ще на десятиліття. Фактично навіть після того, як людство почне «відкотити» кліматичні зміни назад, океан може знову запустити процес нагрівання планети.
Водночас, як підкреслюють дослідники, це лише прогноз – гарантій, що такий тепловий «удар» справді станеться, немає. Але отримані результати є важливим сигналом діяти терміново. Моделювання допомагає зрозуміти, як Земля може реагувати як на подальший вплив людської діяльності, так і на спроби зменшити його. Південний океан, який оточує Антарктиду, надзвичайно ефективно накопичує тепло: на нього припадає приблизно 80% усього тепла, що зберігається у світових океанах. Це пояснюється теплими течіями, які надходять з півночі, і потужним апвелінгом, що піднімає холодні глибинні води до поверхні, де вони нагріваються. Крім того, атмосферні умови над океаном відбивають менше сонячного світла, ніж в інших регіонах планети.
У Північній півкулі ситуація інша: промислові підприємства й судноплавство викидають аерозолі, які підвищують відбивну здатність хмар і частково компенсують потепління. Це своєрідний ефект охолодження, який змагається з глобальним підвищенням температур. У моделі, яку дослідники перевіряли, рівень CO₂ зростав на 1% щороку, доки його концентрація не подвоювалася порівняно з доіндустріальною добою. Після цього технології зменшення викидів починали поступово знижувати вміст вуглецю в атмосфері на 0,1% щороку. Відповіддю мала би бути загальна тенденція до охолодження суші та океанів.
Проте Південний океан поводиться інакше. Його поверхневий шар стає холоднішим і солонішим через утворення льоду, тоді як глибинні води зберігають високу температуру. Врешті це призводить до нестабільності водних мас та запуску потужної конвекції – саме цього теплового «виверження».
